Громадські діячі, активісти опозиції та правозахисники, незалежні журналісти стають жертвами зникнень та позасудових страт в Україні та Білорусі; сотні людей зникли, а тіла десятків з них згодом було знайдено з явними слідами насильницької смерті на території збройного конфлікту в Чеченській Республіці Російської Федерації. На думку правозахисних організацій, зокрема „Міжнародної Амністії”, зникнення та позасудові страти залишаються поширеним злочином проти прав людини в Білорусі, Росії та Україні.

Міжнародне співтовариство неодноразово засуджувало „зникнення”. „Зараз від урядів очікуєють зробити крок та прийняти належні засоби запобігання цьому явищу,”- сказав Мартін Макферсон, директор міжнародних організацій Міжнародної Амністії на зустрічі спеціально створеної робочої групи ООН.

Завданням робочої групи ООН, яка зустрічається в Женеві з 4 по 8 жовтня стане підготовка проекту міжнародного пакту проти насильницького „зникнення”. „”Зникнення” – це не тільки проблема Латинської Америки. Сотні тисяч людей зникли в Іраку, Шрі Ланці, колишній Югославії та в багатьох інших країнах.

Цей пакт надасть родичам „зниклих” конкретні правові інструменти в їх пошуку правди та справедливості. Проект тексту, який був розповсюджений в червні містить багато нових положень, однак існує побоювання, що багато з них будуть пом’якшені країнами, які не раді такому пакту. Також, логічним було б уявити, що країни, які дійсно мають за собою такий „гріх” не приєднаються до цього пакту.

Серед інших положень проект передбачає, що:

• Ніхто не повинен бути підданим насильницькому зникненню і що жервти та їх родичі мають право знати правду.

• Кожна країна-учасник повинна включити до свого законодавства спеціальний злочин „насильницьке зникнення”, розсліжувати скарги та повідомлення щодо насильницького зникнення та віддавати відповідальних до рук правосуддя, включаючи порушників з інших країн, які перебувають на її території.

• Країни повинні видавати компенсацію та інші відшкодування збитків жертві та дітям зниклих.

• Людей не можна насильно повертати в країну, де вони можуть стати жертвою зникнення

• Міжнародний експертний та моніторинговий орган буде мати повноваження шукати зниклих в країнах-учасниках та заслуховувати скарги від осіб стосовно порушень їх прав згідно пакту.

 „Менш ніж 50 років тому люди не були захищені міжнародними механізмами від катувань, але в 1984 році ООН прийняла Міжнародний Пакт проти Катувань. Важливість цього правового документу в боротьбі з катуванням зараз широко визнана. Зараз настав час, коли уряди повинні прийняти конкретні міри проти „зникнень” за допомогою прийняття подібного пакту проти цього порушення прав людини,”- зазначив пан Макферсон.

РУПОР