Публікація

Справа Панченка Андрія Олексійовича (інформація викладена за матеріалами листа від родичів засудженого. Панченко А.О. з викладеним погодився)

У судовому розгляді Панченка А.О. звинуватили у скоєнні  вбивства і розбою щодо громадян Б. і С. Панченко вважає звинувачування надуманим і безпідставним, і не визнає себе винним. Він стверджує, що свідчення стосовно його участі в злочині були отримані під тортурами з боку працівників МВС України. Ці свідчення спростовуються матеріалами самого вироку.

Під час вбивства Панченко доводить, що перебував у Москві

У момент здійснення злочину щодо потерпілих Б. і С., у місті Горлівка Донецької області, пан Панченко А.О. перебував у Російській федерації у м. Москва. Де пройшовши офіційну реєстрацію, проживав у готелі на території №78 (відділення міліції «Північно-східного округу» у м. Москва). Факт перетинання державних кордонів України та Росії зафіксовано у відповідних службах прикордонного, митного контролю цих держав. Факт проживання у готелі у вказаний період у м. Москва було зафіксовано у документах готелю і може бути підтверджено через архів комунгоспу у м. Москва.

Держава Україна, в особі органів МВС України, судової влади – відмовився вірити алібі Панченко А.О., що явно вказує на відсутність об’єктивності та справедливості у даній справі.

Суд звинуватив Панченка у відвідуванні казино

Панченко А.О. стверджує по те, що суд брехливо заявив, нібито він жив за рахунок азартних ігор і не працював. Зазначені домисли спростовуються показаннями свідків на сторінках даного листа згідно якого Панченко А.О. займався приватним підприємництвом і жив за рахунок цього. Його разове відвідування казино, встановлене судом не є злочином, відповідно до національного законодавства.

Невідомо де поділися гроші

Підставою для нібито здійснення інкримінованої дії Панченко А.О., суд вказав на збагачення у вигляді грошей  – 900 доларів США, нібито викрадених у потерпілих. Проте зазначеної валюти у Панченко А.О. ніхто не вилучав, не встановлено і використання згаданої валюти у зазначений час, паном Панченко А.О. На підставі цього ми бачимо голослівне твердження слідства.

Як слідством здобувалися докази

Суд намагався спростувати заяву Панченко А.О. щодо застосування до нього катувань органами МВС. Йдеться посилання на нібито проведений після затримання медогляд Панченко А.О. Заява не логічна за змістом. Зазвичай, медогляд, проведений у день затримання не може виявити слідів катування під час дізнання. Оскількик тортури і побиття починають застосовуватись до затриманого в органах МВС після проведення медогляду і до моменту утримання у СІЗО. Виходячи з відомої нам практики, проходить у середньому від 10 до 70 днів.

Органи МВС і судове слідство спробували штучно створити докази вини Панченко А.О. Під тортурами його змусили написати «обвинувачування» у якому окрім своєї справи, він заявляв, що йому не відомо про участь у зазначеному злочині другого фігуранта. Слідчий, який вів цю справу вирвав з контексту пояснювальну частину і оголосив її «вилученою запискою», у якій нібито Панченко А.О. заявляє про своє не прийняття звинувачень і «радить» теж саме зробити другому фігуранту справи. Даний документ Панченко А.О. упізнав у суді, як частину своєї «пояснювальної». Після чого суд вилучив і знищив даний документ з метою не дати можливості Панченко А.О. залучити працівника слідства до кримінальної відповідальності за створення штучних доказів його провини.

Застосування неправдивих свідчень

Розуміючи, що обвинувачення Панченка А.О. уявне, органи МВС спробували через свого нештатного агента, дрібну злодійку, алкоголічку П., підтвердити версію слідства щодо провини Панченко А.О. у скоєнні вбивства (нібито) потерпілих. Так у тексті вироку, надані свідчення цього лжесвідка, написані нею під диктовку працівників міліції і не підтверджені у судовому слідстві. Відповідно до цієї версії від МВС України, бомж і алкоголічка П. ніколи раніше до того не підтримувала стосунки з потерпілою Б, а саме у цей день, прокинувшись після алкогольного запою, вирішила сходити до Б. і попросити – «поїсти». Вийшовши зі свого «дому», вона згадала, що хоче у туалет і тут же сіла на дорозі, щоб здійснити фізіологічну потребу. І тут вона побачила, що двір С. залишає Панченко А.О., і було це нібито у день вбивства зазначених осіб. На подібному маренні не може базуватись вирок будь-якого суду., тому що він знаходиться у зоні «розумних сумнівів» щодо достовірності цього свідоцтва. У якості «доказів» у цій справі на сторінках вироку наведені судово-медичні експертизи. Абсолютно усі вони були надані зі ступенями достовірності: «може», «не виключені», «не виключена його належність», «міг бути виявлений», «схожий» (саме «схожий» а не «ідентичний»).

Відповідно до цього, усі висновки приблизні і не можуть, як такі, що містять сумніви, закладатися в основу звинувачувального рішення (вироку) суду, відповідно до положень основного закону України – тобто статті № 62 «Конституції України». Вирок відносно Панченко А.О. повністю побудований на сумнівних припущеннях, а враховуючи не перевірене алібі, можна з 100% вірогідністю заявити про невинність Панченко А.О. згідно, безпідставно інкримінованих йому дій у вищеописаній справі.

Спроби відновити справедливість у цій справі у рамках виключного провадження, згідно зі ст. № 400 «КПК України» законного результату не принесли.

Зі вступною частиною даного звернення, викладеними фактами – згоден.

Достовірність усього повідомленого підтверджую власним підписом.

Панченко А.О.

 

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: