Справа Лук’яненка: чи є в Україні презумпція невинуватості?

Все відбулося, як ми й передбачали у серпні минулого року: господарський суд Луганської області визнав недійсним рішення Антрацитівської податкової інспекції щодо донарахування податку на прибуток підприємству “Прогрес”.

Перевіривши бухгалтерську документацію, суд встановив, що усі податки підприємством виплачені правильно. Здавалося би звичайна господарська справа, але вона переконливо свідчить, що в Україні відсутнє поняття “презумпції невинності”. І кожен з нас може кожну мить стати без провини винним, якщо занадто допече владі.

Успішний підприємець і місцевий меценат Сергій Лук’яненко був обраний міським головою Красного Луча у 2002 році. Він добре знав, де “лежать гроші” у місті і намагався спрямувати частину тіньових потоків на користь територіальної громади. Переважно тих грошових потоків, що оберталися у сфері торгівлі вугільними шламами та металобрухтом. І зразу перейшов чиїсь суттєві майнові інтереси. Подальші події свідчать, що інтереси ці були достатньо впливових в регіоні осіб.

Відповідь була блискавичною: три спроби зняти С.Лук’яненко з посади за прямою підтримкою голови облдержадміністрації Олександра Єфремова за начебто корупційні дії, були вже на протязі 2002 року. Але вони ні до чого не призвели за відсутністю в діях міського голови зловживань, які інкримінували йому місцеві правоохоронці. Тоді й народилася справа “Прогресу”.

Директором цього підприємства Сергій Лук’яненко був до обрання на посаду міського голови. Після виборів з посади він пішов, і не дуже цікавився, як там йдуть справи. І даремно. Податкова інспекція провела перевірку і “встановила” порушення у вигляді несплати податку на прибуток у сумі 800 тисяч гривень, про стягнення яких й прийняла рішення, яке тепер скасоване господарським судом.

Звичайно, що підприємство оскаржило рішення податкової до Луганського господарського суду. Але подальші події розвивалися зовсім не по закону, а з цинічним нехтуванням елементарних понять про законність. Звичайно, що вигадана податківцями несплата податків приходила на часи, коли “Прогресом” керував С.Лук’яненко. І проти діючого міського голови швидко відкривають кримінальну справу.

Навіть людині, що погано обізнана з законодавством, зрозуміло, що підстав для порушення кримінальної справи не було. Бо рішення податкової після його оскарження втрачало силу. І спочатку треба було б встановити, чи дійсно мав місце сам факт порушення закону, а потім вже шукати особисто винних.

Сам чи за чиєюсь наполегливою підказкою, Луганський господарський суд відмовляється розглядати скаргу “Прогресу” – поки суд загальної юрисдикції не винесе Сергію Лук’яненко вирок. Сьогодні можна стверджувати – за фактами, яких взагалі не існувало.

Подальше свідчить, що це рішення не було чиєюсь юридичною помилкою.

Підприємство оскаржило ухвалу Луганського господарського суду, і Донецький апеляційний господарський суд її відмінив. Ухваливши, що луганський суд має таки її розглядати. Як би не так! На апеляційну ухвалу терміново подається касаційна скарга. Яку, в свою чергу, відхиляє Вищий господарський суд. І я не думаю, що хтось в Луганській області сумнівався, що так воно і буде. Просто тут комусь треба було виграти час, щоб за будь яку ціну усунути Лук’яненко с посади міського голови.

І це відбулося. За кримінальним звинуваченням у злочинах, яких не було в природі, Антрацитівський суд постановляє ухвалу про взяття міського голови під варту. І людина кілька місяців провела за ґратами. А коли у Лук’яненко у в’язниці стався серцевий напад, лише неабияка наполегливість адвокатів допомогла йому отримати хоча б якусь медичну допомогу. Але й в лікарні тяжко хворого міського голову, як небезпечного злочинця, тримали прикутим наручниками до ліжка.

Як результат, ляльководи свого досягли: сесія міської ради звільнила Сергія Лук’яненко від посади – за відсутністю на роботі. Тепер можна пограти в законність і визнати, що фактів порушень, за які людину ув’язнили, взагалі не існувало.

Можливо, Лук’яненко навіть відшкодують за рахунок держави (тобто за гроші платників податків, а не за рахунок винних) не отриману ним заробітну плату. Хоча на сьогоднішній день кримінальна справа, відкрита не зрозуміло на якій підставі, досі не закрита.

Природно, що в наслідок цієї брутальної історії постраждала репутація України. Як держави, яке начебто хоче бути правовою. Що ж до пересічних жителів області, то при спільності незаконних дій влади, податківців, прокурорів і судів, ні одна людина не може вважати себе захищеною.

Олексій Свєтіков,

Луганське обласне відділення ВГО „Комітет виборців України”