Справа Гонгадзе в центрі уваги брифінгу для громадянського суспільства Європейської мережі з виконання рішень
10 вересня 2018 року Європейська мережа з виконання рішень (EIN) провела щоквартальний брифінг для постійних представництв Ради Європи за участі представників громадянського суспільства. Під час заходу, експерт УГСПЛ Олена Проценко представила справу Гонгадзе. Ця справа стосується вбивства журналіста Георгія Гонгадзе у 2000 році та відсутності ефективного розслідування.
Брифінг, третій у 2018 році, був присвячений аналізу, що проводиться громадянським суспільством з метою підтримки виконання справ Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), які планується розглянути 18-20 вересня 2018 року на 1324-му засіданні щодо прав людини Комітету заступників міністрів. Комітет відповідає за контроль виконання рішень ЄСПЛ.
Брифінг, що відбувся у Палаці Європи, відвідали представники 24 Постійних представництв у Раді Європи.
Були представлені та обговорені наступні рішення ЄСПЛ: P. та S. проти Польщі, Гонгадзе проти України, група Nisiotis проти Греції та Manushaqe Puto та інші та група Driza проти Албанії.
Резюме головних пунктів обговорення у вигляді рекомендацій, озвучених кожним із спікерів на підтримку виконання рішень у відповідних судових справах, можна знайти тут.
Гонгадзе проти України (Заява № 34056/02)
Під час брифінгу, Олена Проценко, юристка Центру стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини, відмітила, що, говорячи про загальні заходи, позитивні зрушення були досягнуті завдяки запровадженню чотирьох нових предметів злочину до Кримінального кодексу України. Тим не менш, вона підкреслила, що це законодавство стосується – і, таким чином, захищає – лише журналістів з певних засобів масової інформації або журналістських асоціацій, а не блогерів та непрофесійних журналістів. Крім того, українське законодавство застосовується лише у випадках, коли кримінальне провадження вже відкрите, і не діє в рамках швидкого реагування для забезпечення активного захисту журналістів. Пані Проценко також відмітила неефективність розслідувань та відсутність у жертв доступу до матеріалів кримінальних справ під час досудового слідства.
Пані Проценко висунула декілька рекомендацій на підтримку цієї справи, а саме необхідність запровадження більш широкого поняття медіа, яке охоплюватиме всіх суб’єктів ЗМІ, а також важливість створення засобів судового захисту для журналістів, яким може загрожувати небезпека, та їх сімей. Вона також запропонувала створити спеціальні поліцейські підрозділи із знанням та методами, необхідними для розслідування злочинів проти журналістів.
Пам’ятку від пані Проценко можна знайти тут. Недавній звіт Української Гельсінської спілки з прав людини щодо цієї справи в рамках Положення 9.2 розміщено тут. План дій від червня 2018 року від українського уряду дивіться тут.