«Справа 26 лютого»: технологія фабрикування та політичні переслідування

У п’ятницю, 24 лютого, в прес-центрі Укрінформу відбулась прес-конференція на тему: “Справа «26 лютого»: технологія фабрикування та політичні переслідування. Реконструкція подій та погляд міжнародних експертів”.

Під час заходу відбулась презентація експертної Доповіді щодо цих подій, підготовленої експертами Української Гельсінської спілки з прав людини та інших відомих правозахисних організацій.

Після Євромайдану в Криму посилилися проросійські настрої. Керівництво півострову публічно заявляло про можливість розгляду питання про вихід Криму зі складу України, а в ці дні на його території фіксувалося активне несанкціоноване пересування російських військ. 26 лютого 2014 року біля будівлі Верховної Ради АР Крим в м. Сімферополь пройшли два мітинги, організовані партією «Русское Единство» та Меджлісом кримськотатарського народу. Цілі заявлених мітингів відображали різні погляди на статус Криму. Упродовж зборів загинуло двоє людей і окремі мітингувальники отримали тілесні ушкодження. У зв’язку з цим українські правоохоронні органи відкрили ряд кримінальних проваджень за фактами нанесення тілесних ушкоджень і смерті людей 26 лютого 2014 року в ході мітингів, а після окупації Криму з боку РФ почалося кримінальне переслідування деяких учасників «проукраїнського» мітингу 26 лютого з числа кримських татар. Всього в рамках справи «26 лютого» звинувачується 9 осіб, двоє з яких вже засуджені, а один знаходиться в розшуку.

У грудні 2015 року організаціями громадянського суспільства було прийнято рішення про формування Міжнародної експертної групи з підготовки Частини 1 Доповіді «Реконструкція та правовий аналіз подій 26 лютого 2014 року перед будівлею Верховної Ради Автономної Республіки Крим у м Сімферополь». До неї увійшли представники 6 організацій з України, Молдови, Росії та Польщі.

«Реконструкція цих подій і детальний правовий аналіз дозволяють стверджувати, що мітинги на площі перед ВР АРК не містили ознак масових заворушень», – заявив експерт ОБСЄ та ресурсного центру з прав людини CReDO (Молдова) Сергій Остаф.

Ще одним висновком, до якого прийшли експерти, є те, що дії міліції під час подій були досить пасивними та в основному зводилася до спостереження за подіями.

«Не була виконана основна задача міліції щодо забезпечення безпеки мирних зібрань і захисту права на життя і здоров’я учасників зборів та інших осіб», – зазначила Ольга Саломатова, експерт Гельсінського фонду з прав людини (Польща).

Вона підкреслила, що обидва мітинги були двома зібраннями з протилежними цілями і вимогами, які частково перетнулися в часі та місці.

Експерти підкреслили, що дії російського кримінального закону на діяння, які мали місце до анексії Кримського півострова означає його ретроактивну дію. Це суперечить одному з основних принципів кримінального судочинства, що визнається в міжнародному праві, а саме що «покарання здійснюється виключно на підставі закону». Доповідь містить висновки щодо політично мотивованого переслідування учасників мітингу та вимогу до РФ звільнити в’язнів Чийгоза, Дегерменджи та Асанова.

Експерти рекомендують Україні провести ефективне розслідування подій, яке досі не було не було проведено.

«Під час зібрань 26 лютого загинуло двоє людей та деякі учасники отримали тілесні ушкодження. Об’єктивне з’ясування всіх обставин того, що сталося, і встановлення ступеня вини кожного з причетних до досліджуваних подій можливо лише в ході офіційного розслідування правоохоронними органами України», – зазначила Ольга Саломатова.

У висновку експерти наголосили, що переслідування Ахтема Чийгоза та інших обвинувачених у цій справі є політичним. Вони закликали Російську Федерацію звільнити Чийгоза, а також Мустафу Дегерменджі та Алі Асанова.

«Притягнення Росією до кримінальної відповідальності виключно учасників «проукраїнського» мітингу з числа представників кримськотатарського народу, а також відсутність юрисдикції та правових підстав у РФ для розслідування подій 26 лютого свідчать про невиправдане політично вмотивоване кримінальне переслідування Ахтема Чийгоза та інших обвинувачених», – резюмував Сергій Остаф.

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров додав, що доповідь експертів, презентуючи події 26 лютого у сукупності різних аспектів, показала їх по-новому, але не змінила його розуміння, що громадянське суспільство Криму тоді діяло вірно стосовно чиновників Верховної Ради Криму, які виступали з твердженнями щодо проросійського референдуму.

Заступник прокурора Автономної Республіки Крим Олег Хорсуненко розповів про розслідування подій 26 лютого 2014 року українськими правоохоронцями.

«Коли ми почали вивчати це питання восени 2016 року ми побачили, що ці події були, вибачаюсь за таке слово, „розкидані“ по різним кримінальним провадженням і хто їх лише не розслідував», — зазначив він.

Заступник прокурора заявив, що події 26 лютого були одним з пріоритетів у діяльності прокуратури Криму. З цього приводу було створено спеціальну міжвідомчу робочу групу. Також Олег Хорсуненко подякував правозахисним організаціям, чия робота служить важливим матеріалом для подальших розслідувань.

Народний депутат України Георгій Логвинський заявив, що є безліч механізмів, завдяки яким винні у порушенні прав людини в Криму, мають бути покарані. Він зазначив, що мова йде не лише про виконавців таких порушень чи злочинів, але також і їхніх співучасників, тобто замовників.