Публікація

Співпраця МВС та об’єднаних територіальних громад. Досвід Львівщини

Учасник моніторингової групи проекту УГСПЛ «Місцевий індекс прав людини» на Львівщині поділився досвідом та рекомендаціями щодо співпраці громад із правоохоронцями

 Олег Ільків

Якщо розпочати огляд співпраці поліції і органів місцевого самоврядування, то він не мінявся від початку реформ або навіть від початку незалежності України. Якщо на реформу поліції подивитися на обласному рівні або принаймні на міста обласного значення, де залишилися районні відділення чи відділки поліції, то на перший погляд все гаразд щодо присутності поліції в громаді. Але якщо поглянути на селищні чи сільські громади, то там про поліцейського чули тільки із серіалів про поліцію, або побачать наочно, коли стається якийсь злочин.

Щоб розібратися із цією ситуацією пропоную повернутися до реформи МВС. Після проведення так званої переатестації, багато працівників, які досягли пенсійного віку, покинули лави міліції і не подавалися на переатестацію, а ті, які без цієї структури не могли жити (заробляти), так і залишилися там працювати, можливо на інших посадах. У 2015 році, коли 7500 грн – це була якась адекватна зарплата, в поліцію пішло багато молодих, амбітних людей. Нові поліцейські себе ніяк не хочуть асоціювати із тими старими переатестованими і тримаються окремо. Наприклад, у Львові існують майже дві різні поліції (РВ і ГШР). Побачити ж нову поліцію можна переважно в обласних центрах, а на місцях залишився кадровий голод, який в середньому по західному регіону досягає 25-35%.

Якщо дивитися на роботу превенції, дільничних офіцерів поліції, груп швидкого реагування в місті Львові, то воно таки щось робиться, а коли глянути на роботу цієї самої поліції в громадах, а саме сільських і селищних об’єднаних територіальних громадах, то там поліції просто немає. А немає через недореформу або небажання її робити зі сторони Міністерства внутрішніх справ. Якщо на районних рівнях на Львівщині запровадили так звані ГШР – групи швидкого реагування, то це максимум 5 автомобілів, які би мали патрулювати весь район. В патрулювання входили не тільки охорона правопорядку, виклики громадян, а і дотримання правил дорожнього руху і т.п. А тепер уявімо таку ситуацію. ДТП, виклик на дрібне хуліганство, етапування із ІТТ ув’язненого до суду чи на слідчий експеримент, і переважно одна машина, а здебільшого дві – не на ходу через поломку, так як не зрозуміло хто рахує бюджети на утримання і експлуатацію цих автомобілів, бо їх завжди не вистачає. І на яку охорону правопорядку в громаді можна надіятися?

А тепер розглянемо діяльність дільничного офіцера поліції (ДОП), який має бути в громадах найближчим до населення чи споживачів його послуг. Саме надання послуги із превенційної і охоронної діяльності і т.п. чітко вказано наказом МВС № 650 від 28.07.2017 «Про затвердження Інструкції з організації діяльності дільничних офіцерів поліції». Якщо виконувати дані обов’язки, такий ДОП повинен знаходитись у кожній громаді, а не у райвідділі поліції в районі. Наші новоутворенні громади не завжди мають населення 6 тисяч осіб, як вказано у пункті 1.4 інструкції. Чим керувалось Міністерство, визначаючи таку кількість населення? Адже ОТГ мають подекуди 3-4 тисячі осіб і тут дільничного вдень із вогнем не знайдеш. А їм же ще звіт два рази на рік на сесії депутатській здати, про свою діяльність…

Громади готові надати приміщення для роботи ДОП, так звані «Поліцейські станції», а не «Центри безпеки», але чомусь дільничних в громадах так і не має, а більшість керівників громад чи старости, які працюють в ОТГ, не знають навіть прізвища свого ДОП. Запити про потребу у приміщеннях від управлінь поліції в громади, із якими ми працювали, не надходили, хоча багато громад мають такі приміщення. Ці питання потрібно ставити до МВС. До слова, проведення відповідного соціологічного дослідження могло б показати ще сумнішу ситуацію.

Досвід співпраці із громадами доводить, що до наказу МВС № 650 від 28.07.2017 «Про затвердження Інструкції з організації діяльності дільничних офіцерів поліції» і ЗУ «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону»  потрібно внести деякі зміни:

  1. Дільничний офіцер поліції має відповідати за безпеку в громаді, як це передбачено наказом, але йому повинні в цьому допомагати громадські формування, які, в свою чергу, будуть утримуватися самими громадами. У зв’язку з цим, до ЗУ «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону» потрібно дозволити громадам утримувати такі формування і надати більших повноважень по охороні правопорядку, щодо протоколів про адміністративні правопорушення.
  2. Надати можливість ОТГ преміювати дільничного офіцера поліції за рішенням сесій та на підставі звітів про роботу. Зазначене преміювання слід вивести із фонду заробітної плати. З цією метою, внести зміни до Бюджетного кодексу щодо можливості ОМС преміювання Дільничних офіцерів поліції та закупівлі транспорту, необхідного для їх роботи.
  3. Щодо кількості населення на одного ДОП, а саме один дільничний на одну громаду ОТГ, а коли громада перевищує 6 тисяч їх має бути два.
  4. Місце роботи ДОП має бути в приміщенні в ОТГ «Поліцейська станція» або центр безпеки, а не в районних відділах поліції.
  5. Оплата роботи ДОП повинна відрізнятися від пересічного офіцера поліції, оскільки до його обов’язків входить забезпечення безпеки громади. Її рівень повинен відповідати рівню начальника відділку.

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Також може бути корисним

Експерт УГСПЛ у Військовому інституті: обговорення протидії ґендерно-обумовленому насильству під час збройного конфлікту

Продовжується двотижневий марафон презентацій діяльності неурядового сектору у сфері подолання наслідків збройного конфлікту У рамках...

11 Липня 2018

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування