Спецтрибунал для Росії: чому це важливий крок до справедливості

Останнім часом дискусії навколо створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України набирають обертів. 

На початку лютого 2025 року учасники 13-го засідання Основної групи зі створення спеціального трибуналу для розслідування злочину агресії проти України заявили про значний прогрес у цьому питанні. Трибунал має надіслати сигнал: «ніхто з Росії, ніхто з російського керівництва не є недоторканним». За словами Каї Каллас, Високої представниці ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки, процес підтримують 37 держав та ключові міжнародні організації.

Про останні зрушення в цьому процесі, його значення та виклики, які стоять перед міжнародною спільнотою в ефірі «Суспільне» розповів виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко. 

Міжнародна підтримка та механізм створення трибуналу

Питання відповідальності Росії за злочин агресії є складним, оскільки цей злочин рідко переслідувався в міжнародному праві. Останній приклад подібного переслідування відбувся ще в часи Нюрнберзького трибуналу після Другої світової війни. 

— Ми фактично спостерігаємо поєднання трьох процесів — дипломатичного, політичного та юридичного — з метою притягнення Росії до відповідальності за злочин агресії. Відомо, що цей злочин належить до категорії міжнародних злочинів. Від 1945–1947 років, коли відбулися Токійський та Нюрнберзький трибунали, фактично не було жодного переслідування за цей злочин. Тоді його називали «злочином проти миру», але йшлося саме про агресію.

Наразі ініціатива Ради Європи щодо створення трибуналу через механізм «розширеної часткової угоди» є найбільш реалістичним способом притягнення Росії до відповідальності. Цей механізм дозволить залучити до процесу не лише країни-члени Ради Європи, а й держави, які не входять до цієї організації. Подібна форма вже відпрацьована: з 1956 року було укладено 12 таких угод, серед яких, наприклад, Центр глобальної міжзалежності «Північ-Південь», Фонд підтримки кінопродукції та Реєстр збитків (останній приклад такої угоди).

Часткова угода відкривається для держав, які можуть як належати до Ради Європи, так і не бути її членами. Відповідно, вони можуть стати учасниками угоди. Саме за такою схемою нині пропонується створення спеціального трибуналу для розгляду злочину агресії.

Юридичні труднощі та політичні перепони

Водночас подібні рішення не зовсім властиві саме для Ради Європи, оскільки питання міжнародного гуманітарного та кримінального права належать до компетенції Міжнародного кримінального суду.

Однією з головних перешкод для покарання за злочин агресії є юридичні обмеження Міжнародного кримінального суду (МКС). Зараз стаття 8 bis Римського статуту, яка передбачає переслідування за злочин агресії, не може бути застосована щодо агресії Російської Федерації проти України. Це пояснюється тим, що Росія не визнає Римський статут, а Україна ратифікувала його лише у 2022 році. Відповідно, немає юридичних підстав для розгляду цього виду злочину в межах Міжнародного кримінального суду.

Також міжнародна спільнота стикається з опором деяких країн, які не бажають прецеденту покарання за злочин агресії, побоюючись, що це може вплинути на їхні власні військові операції. 

Це створює правову прогалину, яка потребує альтернативного механізму, яким і стане спеціальний трибунал.

Чому це важливо для України та світу

Визнання Росії державою-агресором на міжнародному рівні матиме не лише юридичні, а й політичні наслідки. Цей процес важливий для встановлення справедливості, створення міжнародного механізму покарання за злочини агресії та запобігання подібним війнам у майбутньому.

— Росія не буде визнавати своєї вини — це очевидно. Однак запитувати у злочинця, чи визнає він свою вину в процесі переслідування, є неправильним підходом як з юридичної, так і з політичної точки зору. Судовий процес має свої процедури, і його мета — не отримати згоду винного, а довести злочин та ухвалити відповідний вирок, — наголошує Павліченко.

Визнання держави агресором матиме як юридичні, так і політичні наслідки. Крім того, персональну відповідальність нестимуть і конкретні посадові особи, яких може бути притягнуто до суду. 

Наступні кроки

Остаточне формулювання цього процесу залежатиме від положень статуту спеціального трибуналу. Одним із ключових питань залишається проблема визначення того, кого саме, на якому рівні та в якій якості можна буде притягнути до відповідальності.

Наразі тривають технічні консультації щодо створення трибуналу. Рада Європи може скликати фінальну зустріч для ухвалення відповідного документа вже найближчим часом. Україна не залишається наодинці в цьому питанні: міжнародна спільнота демонструє солідарність і готовність підтримати покарання агресора. Попереду складний юридичний та політичний процес.

Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:

Facebook | Instagram | Telegram — УГСПЛ пише | Telegram з анонсами подій | Twitter | Youtube | Viber