Спеціальний трибунал щодо агресії Росії проти України: перспективи та виклики

Процес створення спеціального трибуналу щодо агресії Російської Федерації проти України виходить на фінішну пряму. Про перспективи і виклики цього важливого міжнародного процесу говорили у програмі «Вечір з Дмитром Тузовим» на радіо НВ з виконавчим директором Української Гельсінської спілки з прав людини Олександром Павліченком.

На якому етапі спецтрибунал зараз?

Процес створення спеціального трибуналу з агресії Російської Федерації проти України виходить на фінішну пряму щодо його оформлення на рівні договорів і документів. 

Як зазначив Олександр Павліченко, наразі очікується підписання документів про створення трибуналу та укладення угоди між Україною та Радою Європи. Після підписання цієї угоди Рада Європи відкриє «розширену часткову угоду», яка передбачатиме долучення як держав-членів Ради Європи (наразі 46 держав, включно з Україною), так і держав-спостерігачів.

— Ми маємо справу з абсолютною новелою, яка зараз була оформлена як юридично-політична воля низки держав і інституцій, таких як Європейський Союз, Рада Європи. Конструкція, яка видавалася ще фантастичною, недосяжною три роки тому, в березні-квітні 2022 року, вже набуває конкретних обрисів, конкретного юридичного процесу, — підкреслив Павліченко.

Трибунал матиме гібридний характер — він буде міжнародним за складом суддів і прокурорів, але з українською складовою. Відповідно, частина справ подаватиметься Україною. Структурно передбачається, що він включатиме прокурора, палату попереднього провадження та основну судову палату.

Особливості юрисдикції спецтрибуналу

Персональна відповідальність, а не відповідальність держави. Міжнародний трибунал буде розглядати справи проти найвищого керівництва Росії.

— Це буде індивідуальна кримінальна відповідальність, це персоніфікована відповідальність вищих посадових осіб. Ми говоримо про найвищу верхівку командування, не рівень полковників, — зазначив виконавчий директор УГСПЛ.

Функціональний імунітет для діючих високопосадовців. На жаль, трибунал не зможе подолати функціональний імунітет так званої «трійки» — Путіна, Лаврова і Мішустіна — доки вони перебувають на посадах. Виключний мандат на подолання цих функціональних імунітетів має лише Рада Безпеки ООН, що ускладнює притягнення до відповідальності високопосадовців Росії. Проте, поки в Радбезі є представник Росії, рішення Радбезу з притягненням до відповідальності Путіна, Мішустіна і Лаврова виглядає нереальним.

Процедура in absentia. Передбачається, що може бути притягнення до відповідальності за процедурою in absentia. На відміну від Міжнародного кримінального суду, спеціальний трибунал зможе розглядати справи за відсутності обвинувачених і ухвалювати ордери на арешт та інші можливі рішення.

Часові рамки. Очікується, що часові рамки роботи трибуналу можуть охоплювати не лише події з лютого 2022 року.

— Я сподіваюся, що часова рамка роботи цього трибуналу охоплюватиме події від 2014 року, і події Іловайська, Дебальцево, інші події увійдуть сюди, як злочини агресії Російської Федерації, включно з захопленням Криму, — наголосив Павліченко.

Виклики, що стоять перед Україною

Для успішної роботи трибуналу критично важливою є якісна робота українських правоохоронних органів, зокрема Офісу Генерального прокурора.

— Розслідування на національному рівні має бути максимально ефективним щодо збору доказів, щодо відповідного фіксування всіх тих випадків, які ляжуть в обвинувачення прокурору цього міжнародного органу, — підкреслив Олександр Павліченко.

Необхідною умовою є також розробка механізму передачі матеріалів від національної правоохоронної системи до міжнародного трибуналу:

— Важливо так само буде на першому етапі вже встановлювати порядок взаємодії, передачу кримінальних проваджень, матеріалів кримінальних проваджень від національної правоохоронної системи до цього спецтрибуналу з питань агресії.

Міжнародна підтримка

Наразі процес створення трибуналу підтримують 38 держав. За словами Павліченка, від кількості та «вагомості» держав-учасниць залежатиме ефективність роботи трибуналу та авторитетність його рішень.

Водночас існують і певні виклики. США вийшли з підтримки цього процесу, хоча й не стали фактором перешкоди. Відповідно ми маємо підтримку держав G7, зараз у вигляді G6, які підтримують цей процес, за винятком Сполучених Штатів Америки.

— Ми маємо працювати над тим, щоб і МКС, і цей трибунал були за максимальної підтримки світової спільноти, хоч ми бачимо, що це буде регіональний трибунал, він буде працювати виключно на європейську територію, більше того, на один єдиний конфлікт, — наголосив правозахисник.

Створення спеціального трибуналу щодо агресії Росії проти України є важливим кроком на шляху до встановлення справедливості та притягнення до відповідальності винних у злочинах проти України та її громадян. Попри наявні обмеження, цей трибунал має стати дієвим механізмом міжнародного правосуддя і продемонструвати, що агресія не може залишатися безкарною.

Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:

Facebook | Instagram | Telegram — УГСПЛ пише | Telegram з анонсами подій | Twitter | Youtube | Viber