Сотні тисяч росіян переїхали на окуповані території України: показові приклади колонізації

З 2014 року на території України росіяни вчинили надзвичайну кількість воєнних злочинів, злочинів проти людяності та інших грубих порушень прав людини. Багато з цих злочинів мають системний характер і реалізовуються Росією як послідовна державна політика. Одним із таких злочинів є зміна демографічного складу населення окупованих територій України.

Як росіяни змінювали демографічний склад тимчасово окупованих територій — роз’яснив Владислав Мірошниченко аналітик Української Гельсінської спілки з прав людини в рамках ініціативи «Трибунал для путіна».

Така російська політика порушує міжнародне гуманітарне право, а саме — статтю 49 Конвенції про захист цивільного населення під час війни: «Окупаційна держава не повинна здійснювати переміщення або депортації частини свого громадянського населення на територію, яку вона окуповує». Крім цього, масове переселення росіян у Крим і депортацію українців звідти можна, ймовірно, вважати воєнним злочином відповідно до статті 8 (2) (а) (vii) Римського статуту МКС і злочином проти людяності згідно зі статтею 7 (1) (d).

Росія розпочала проводити таку політику одразу після окупації Криму.  На жаль, ця політика держави-окупанта виявилась успішною. За різними оцінками, у Крим із 2014 року незаконно прибуло до 800 000 громадян Росії, а близько 100 000 українців навпаки — покинули півострів. На території окупованого півострова ключовими елементами цієї політики були: 

• пільгове іпотечне кредитування; 
• переміщення російських військових, правоохоронців, державних, медичних та освітніх працівників, суддів та їхніх родин; 
• видворення українців на материкову частину України; 
• стимулювання переїзду українців на російську територію.

Ідентичну політику держава-агресор проводить на інших окупованих територіях після початку повномасштабного вторгнення. Але на цей момент колонізаційна політика є не настільки успішною як в Криму, оскільки інтенсивність бойових дій не дозволяє мотивувати цивільних росіян масово переміщатися на окуповані території. Певним винятком можна вважати великі окуповані міста України, які розташовані відносно далеко від лінії фронту і які росіянами можуть вважатися «тиловими», наприклад — Маріуполь. Окрім цього, заселення та відбудова таких міст є для Росії політичним проєктом, який має продемонструвати російській внутрішній аудиторії і бажано всьому світові, що міста під російською окупацією «процвітають».

Найбільше інформації у відкритих джерелах міститься щодо реалізації цієї політики в окупованому Маріуполі. Зокрема, можна навести наступні дуже показові приклади з погляду намірів держави-окупанта:

1. міністерство будівництва та житлово-комунального господарства РФ заявило, що у 2022-2025 роках у Маріуполі планується побудувати понад 600 тисяч квадратних метрів житла багатоповерхових будинків. Будівництвом житла займається «военно-строительный комплекс минобороны России», який одразу після окупації Маріуполя почав незаконне будівництво у місті;
2. 1 липня 2023 року радник мера Маріуполя Петро Андрющенко заявив, що з моменту окупації в Маріуполь незаконно переселилось близько 40 000 росіян;
3. за повідомленням Центру національного спротиву: «Ворог розробив “план розвитку” тимчасово окупованого Маріуполя, що передбачає збільшення його населення приблизно на 300 тисяч внаслідок міграції з РФ. Заплановані демографічні зміни мають бути втілені до 2035 року».

Окрім цього, українська влада вже заявляла щодо ймовірної присутності на окупованій території російських вчителів.

Щодо намірів Російської Федерації сприяти зміні демографії окупованих територій також може свідчити наявність значної кількості оголошень на російських вебсайтах пошуку вакансій щодо набору людей з регіонів Росії та країн СНД для переїзду на роботу на окуповані території України. Тут, зокрема, йдеться про працівників будівельної сфери, правоохоронців, лікарів тощо. Частина з них укладає тимчасові контракти, але частина може залишитися на окупованих територіях України під спокусою зарплат, які часто в рази перевершують рівень в російських регіонах. Доволі промовистим є повідомлення Центру національного спротиву, що кількість незаконних мігрантів з Центральної Азії на окупованих територіях України вже сягнула 100 000 осіб.

За даними, наведеними в оперативній інформації Генерального штабу ЗСУ, «російські окупанти продовжують застосовувати практику штучного переселення та насильницької асиміляції українців на тимчасово захоплених територіях України. Так, у Генічеському районі Херсонської області окупанти розпочали примусове виселення до Росії українських громадян, які до цього часу не отримали або відмовились від отримання російського громадянства, зокрема і сімей з дітьми та осіб літнього віку. Їх місця проживання окупанти заселяють, зазвичай, представниками національних меншин із малозабезпечених верств населення РФ».

Окремо варто наголосити на започаткуванні Російською Федерацією масштабної програми підтримки пільгового іпотечного кредитування для купівлі житла на окупованих територіях Херсонської, Запорізької, Донецької та Луганської областей. Умови іпотечного кредитування на окупованих територіях та для осіб, які мешкають на цих територіях, є набагато привабливішими у порівнянні з іншими доступними програмами. Це безпосередньо сприятиме переїзду на окуповані території мешканців Росії та, одночасно, створює для українців з окупованих територій привабливі умови для переїзду в Росію. Запровадження такої програми могло відбутися лише з політичних мотивів, а беручи до уваги досвід імплементації подібної політики в окупованому Криму, можна з впевненістю констатувати, що пільгове іпотечне кредитування стане одних із головних стовпів колонізаційної політики Росії й на інших окупованих територіях України.

Нинішня російська політика зі зміни демографічного складу населення окупованих українських територій є безпосереднім продовженням політики, яка реалізовувалася з 2014 року. В умовах інтенсивних бойових дій та незаконно запровадженого росіянами на цих територіях «воєнного стану» потік російських мігрантів залишається відносно стриманим, тому процеси зі зміни демографічного складу населення відбуваються повільно і на цей момент не є сталими. Разом з тим не варто сумніватися, що у випадку «замороження» конфлікту сотні тисяч українців, які виїхали з окупованих територій, вже ніколи туди не повернуться, а на їхньому місці дуже швидко опиняться сотні тисяч громадян РФ.

Автор: Владислав Мірошниченко, аналітик УГСПЛ

Якщо ви теж є свідком чи жертвою воєнного злочину РФ, повідомте про це. Напишіть на пошту: [email protected] або просто залиште контакти й правозахисники з вами зв’яжуться. Кожна історія важлива! Ці свідчення не дозволять забути про горе, яке росіяни принесли на українські землі та покарати винних. З початку повномасштабного вторгнення, у рамках ініціативи Т4Р, задокументовано понад 58 тисяч воєнних злочинів Росії проти України. Усі дані документатори вносять у загальну базу, яка оновлюється щодня.

Нагадуємо, що мережа громадських приймалень УГСПЛ надає юридичну допомогу постраждалим унаслідок війни Росії проти України, за підтримки Програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Ми працюємо у 18 областях країни. Щоби дізнатися наші контакти, натисніть ТУТ.

Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:

Facebook | Instagram | Telegram юридичний | Telegram з анонсами подій | Twitter | Youtube