“Київенерго” здійснило чергову атаку на сімейні бюджети киян. У порівнянні з минулим роком оплата за опалення подвоїлась. Влада аргументує таке підвищення «економічною обґрунтованістю» тарифів. Та що стоїть за цією «економікою»? Чому споживачі сплачують за усі наднормативні витоки тепла через діряві труби? Чи відповідають нормативи витрат теплової енергії на опалення житла сучасним вимогам енергозбереження? Як мають змінюватись тарифи і платіжки споживачів тепла в залежності від погодних умов? Чому уряд не затверджує Методику перерахунку платежів за опалення і гарячу воду з урахуванням погодних умов?

На ці питання відповідають досліджені правозахисниками  факти.

Факти тільки у площині стосунків ПАТ «Київенерго» и споживачів тепла такі:

1. Цей монополіст застосовує архаїчні нормативи витрат тепла на одиницю опалювальної площі  0,147 Гкал/м², тривалість опалювального періоду -187 діб і середня температура зовнішнього повітря опалювального періоду – -1,1 град. Ці нормативи затверджувалися у 1967 році за метеоданими 1981-1960 рр. і містяться у Довіднику «КТМ 204 Україна 244-94», який не затверджено за критеріями енергозбереження

2. Наслідки такого господарювання:

У минулому опалювальному періоді 2014/15р. з кожного 1 м² опалювальної площі монополіст збирав зайвих 1,66 грн., тому що зима була тепліша (середня температура зовнішнього повітря за опалювальний період складала  +1,46), ніж  передбачено нормативом за «КТМ-204» (- 1.1 град)

Загальна опалювальна площа у «Київенерго»– 33.928.000 м2 (всього у Києві опалюється 79 082 200 м2, без приватних будинків). За цим критерієм кияни переплатили монополісту:

1,66 грн.*6міс.*33.928.000 м²=56.320.480 грн/міс (тільки за критерієм кліматичних умов).

За завищеною нормою витрати теплоти на 1м² за «КТМ-204»: 0,147 Гкал/м² монополіст збирає зайвих коштів –  418.343.096 грн. Ця сума випливає з того, що згідно СНиП 2.04.05-91У (офіційний нормативний Довідник) ця норма для Києва  інша: 0,1075 Гкал/м² на рік.

Якщо припустити, що зима у 2015/16 році буде така ж, то кияни за критерієм кліматичних умов з 60 м²переплатять 1047,60 грн!

У Києві  10887 будинків підключені до централізованої мережі.  Це у середньому 653220 м² . Тоді:  653220 м²*1047,60 грн/м²  = 684 313 272 грн. Така халявна сума впаде в кишеню монополісту. Отже, можна й не ремонтувати діряві труби – за всі марні трати заплатять споживачі!

Аналогічна ситуація з ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ»., яке також формує тариф на опалення за застарілими нормативами, розрахованими на холодні зими.

Слід мати на увазі, що ми, споживачі тепла, переплачуємо за нього ще й у виді непрямого податку, тому що ціна за теплову енергію для комерційних підприємства у 2-3 рази вище, ніж для населення. Але ці підприємства, оплачуючи «горбату» ціну за тепло, потім перекладають свої видатки  на свої ж товари, послуги та роботи для населення!

Аналіз цієї ситуації по України показує, що Національна комісія, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг своєю постановою від 17.10.2014 р. 146 затвердила тарифи, не дотримуючись єдиних кліматичних нормативів за сучасною «Кліматологією» ДСТУ Н Б В.-27:2010. Наприклад, деякім («хорошим»?) місцям тарифи затверджені за застарілими нормативами – Київ, Івано-Франківськ, Житомир, Рубіжне, Сєвєродонецьк, Одеса, а іншим «пасинкам» – за сучасним погодним нормативам: Винниця, Дніпропетровськ, Біла Церков, Бровари…

Такий вибірковий підхід державної установи до формування тарифів на опалення і гарячу воду, коли одні мають привілеї на отримання зайвих коштів за рахунок сімейних бюджетів і порушення прав споживачів, а інші – ні, містить ознаки корупції.

Пропозиції:

1. Скасувати практику застосування для тарифікації нормативно-методичного довідника «КТМ-204 Україна 244», який містить застаріли кліматичні нормативи і якого не затверджено за критерієм енергозбереження.

2. Уряду затвердити нові нормативи споживання тепла та затвердити Методику перерахунку вартості спожитого тепла з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря.

3. Верховній Раді України прийняти зміни до законодавчих актів, які запровадять практику енергозбереження у комунальному тепловому господарстві та перерахунок платежів з урахування кліматичних умов.

4. Відповідним органам перевірити  діяльність Національної комісії, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг у частині затвердження структури тарифів на опалення і гарячу воду на предмет корупції.