Штучний інтелект та права людини: орієнтири та обмеження у контексті національної безпеки та оборони

Технології є частиною світу, в якому ми живемо, і важливим елементом майже кожного аспекту нашого життя. Цей феномен призводить до стрімкого розвитку та активного впровадження технологій штучного інтелекту (ШІ) у різні сфери та галузі, не є виключенням і військова справа. На думку експертів, війна в Україні – це своєрідна «перша світова війна з використанням технологій».

ШІ активно застосовується для ведення війни за допомогою програмного забезпечення, використання дронів, для розпізнавання і розшифрування супутникових знімків, розпізнавання цілей на полі бою і прогнозування засобів, якими вони можуть бути уражені, для розпізнавання облич та ідентифікації військових злочинців або виявлення, ідентифікації жертв війни та повернення тіл загиблих їхнім сім’ям тощо. Україна, як і інші країни, стикається з викликами регулювання використання ШІ у військовій сфері, особливо в контексті триваючої збройної агресії. Відтак важливо знайти баланс між використанням новітніх технологій для захисту країни та забезпеченням дотримання прав людини.

Застосування технологій ШІ надає широкий спектр можливостей і має низку переваг, адже ШІ може покращити та оптимізувати процес прийняття рішень на полі бою, поглибити обізнаність та розуміння поля бою, забезпечити перевагу, адаптивність планування сил та підвищити точність і швидкість прийняття рішень, зокрема й щодо виявлення, ідентифікації, оцінки загроз та реагування на них.

Однак використання ШІ у військових цілях нерідко викликає й певні етичні та моральні занепокоєння, особливо у контексті використання летального автономного озброєння. Відтак використання військового ШІ ставить низку питань – чи може ШІ приймати рішення про застосування сили? хто нестиме відповідальність за такі рішення? чи існують запобіжники щодо помилкової ідентифікації цілей, упередженості чи непрозорості алгоритмів?

Використання технологій ШІ має забезпечувати дотримання основоположних прав людини, а також відповідати певним принципам, які здатні усунути потенційні ризики, пов’язані з їх використанням. Які ці ризики та що варто враховувати при використанні штучного інтелекту — дослідили експерти УГСПЛ.

Читати детальніше: «Штучний інтелект та права людини: орієнтири та обмеження у контексті національної безпеки та оборони».

Дослідження підготовлені за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду  «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Європейське Відродження України». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».