«Шпигун» Марченко. Розповідаємо історію українського підприємця, який став політв’язнем в РФ
Його затримали більше року тому. Безпідставне позбавлення волі, надумані продовження арештів, все нові і нові псевдозвинувачення у супроводі катувань. Підприємець Олександр Марченко – один з 89 політв’язнів, якого утримує РФ.
19 грудня 2018 року його затримали служби так званої «ДНР» і щонайменше місяць перевіряли його на причетність до злочинів, передбачених «кримінальним кодексом ДНР», при цьому свідчення «вибивали» катувавши. Протягом місяця він не міг зв’язатися з рідними. Ані батьки, ані дружина не знали про його місцезнаходження. Не відпустивши – знову затримали за непокору і передали російській ФСБ.
Уже наприкінці лютого 2019 року йому висувають нове псевдозвинувачення. Олександр Марченко у середині лютого начебто займався трудовою діяльністю без відповідного дозволу на те. Врешті 01 березня українця визнають винним і в «осуществление иностранным гражданином трудовой деятельности без разрешения на работу», і в «неповиновение законному требованию сотрудника милиции». А уже за декілька днів – нове рішення суду – Олександр Марченко винен і в порушенні правил в’їзду-виїзду в РФ чи правил перебування в РФ.
У цей час адвокат українця безрезультатно оскаржує рішення, а Олександр Марченко пише звернення у різні інстанції, зокрема, і в Генеральне консульство України в Ростові-на-Дону. У середині березня щодо Олександра Марченка з’являється рішення про депортацію. Та поки примусове видворення в Україну не відбулося – готують нові звинувачення. І у травні чоловіка вже звинувачують в підготовці до вчинення іншого злочину, значно тяжчого – незаконного переміщення через митний кордон продукції військового призначення, військової техніки і запасних частин до неї, вчинене іноземним громадянином.
Після цього поневолений в Росії, в СІЗО Краснодара, просить включити його в списки на обмін. Звернення не залишаються без відповіді, але і справа не рухається. Цитуючи Мінюст «Розгляд питання про передачу Марченко А.В. в Україні можливий після підтвердження громадянства і отримання клопотання про передачу після вступу вироку в силу».
Тим часом, російський правозахисний центр досліджує доступні їм обставини справи.
«Обвинение строится на якобы имевшей место весной-летом 2018 года переписке Александра с российским партнёром, а также на засекреченных показаниях. Перевод денег на покупку клистронов якобы осуществлён между официально не установленными украинским и российским банками. Отсутствие следственных действий, на наш взгляд, обусловлено переговорами Украины и России о формате «обмена пленными». По сути, дело зависит не от сбора и исследования доказательств вины или невиновности Марченко, не от состязательного судебного процесса, а от непубличных договорённостей разных уровней. Мы полагаем, что лишение Марченко свободы мотивировано, с одной стороны, продолжающейся антиукраинской кампанией российских властей, а с другой — их стремлением обосновать тезис о масштабных внешних угрозах безопасности страны всё новыми искусственными «шпионскими» делами», – зазначають правозахисники «Меморіалу» і врешті визнають Олександра Марченка політв’язнем уже 3 грудня 2019 року.
І до кінця минулого року, 16 грудня, Олександру Марченку висунули нове звинувачення – шпигунство (ст.276 КК РФ). Доступу до матеріалів цієї справи немає, оскільки за законодавством РФ вони становлять державну таємницю. Та підприємцю тепер загрожує до 20 років позбавлення волі.
Олександр Марченко з адвокатом оскаржують запобіжний захід – тримання під вартою. Але, як заведено в РФ, такі скарги суд не задовольняє. Всі судові рішення про продовження тримання під вартою не є обґрунтованими та не містять належного аналізу наявних ризиків переховування від слідства. До 29 лютого Марченко буде заґратований у СІЗО Краснодару.
Ще у жовтні адвокат запевняв: за словами слідчого, Олександр Марченко потрапив до списку на обмін. Та потім його ім’я викреслили, оскільки чоловіка не засудив російський суд.
«Справа Олександра Марченка чітко ілюструє яким чином відбувається політичне переслідування громадян України агентами Російської Федерації. Більше того, у цій справі в черговий раз підтверджується тісна співпраця незаконних збройних формувань на окупованій території із ФСБ, адже Олександр був затриманий на території «ДНР» працівниками «Міністерства державної безпеки» і потім його передали правоохоронним органам РФ. І далі саме вони висунули йому підозру у декількох злочинах. Також фактом, що підтверджує фабрикування справи відносно пана Марченка є те, що тривалий час він перебував під адміністративним арештом в РФ, і саме в цей час проти нього готувалася підозра у кримінальній справі, яка йому була оголошена згодом», – коментує юристка Центру стратегічних справ УГСПЛ Віталія Лебідь.
Насправді ж «шпигун» поїхав до тимчасово окупованого Донецька через Москву 15 грудня 2018 року, щоб подати документи на повернення викраденого автомобіля, який на початку бойових дій залишив у місті на станції технічного огляду. Дружина Катерина Марченко пояснює, що Олександр мав спортивний автомобіль, тому не кожна СТО могла обслугувати його належним чином.
«Його товариш у Донецьку порадив спробувати забрати автомобіль, бо в місті на той момент змінювалася влада. Для цього йому потрібно було приїхати і написати заяву, яку їхні органи мають розглянути протягом 30 днів. Спробувати варто, а раптом пощастить і повернуть автівку», – переповідала Катерина сподівання чоловіка нашим партнерам – Центру прав людини ZMINA.
Дружина Олександра – Катерина Марченко, розповідає, що протягом перших 5 місяців була тиша – листи від чоловіка не надходили зовсім, хоча він передавав через адвоката, що відправив велику кількість листів. Проте Олександр із захисником знайшли вихід – направляти листи безпосередньо на адвоката.
«І вже через тиждень я отримала перший такий довгоочікуваний лист від мого чоловіка. Зараз ми з Олександром листуємось регулярно, приблизно раз на тиждень. Ці листи мають для мене надважливе значення, оскільки це єдина можливість дізнатися про думки і почуття мого чоловіка, про його стан здоров’я. Олександр пише, що тільки в такій ситуації, вдалині від дому та близьких, починаєш розуміти і відчувати що означає по-справжньому любити свою Батьківщину, і як важливо для нього бути саме українцем. Ще пише, що дуже сумує за рідною мовою, і як тільки видається можливість, з задоволенням слухає нашу українську мову. Самопочуття у Олександра не дуже добре внаслідок катувань в ДНР та емоційного напруження. Його постійно турбують панічні атаки, тиск та тахікардія, і звісно, чималу роль відіграє відсутність щитоподібної залози. Я сильно хвилююся за мого Олександра, і дуже чекаю на його найшвидше повернення додому. І дуже сподіваюсь на підтримку з боку нашої влади, оскільки тільки політичні домовленості можуть повернути мого чоловіка додому якомога швидше», – сподівається дружина політв’язня Катерина.
Нагадаємо, Кремль продовжує утримувати українських громадян, включаючи щонайменше 89 осіб в окупованому Криму та на території РФ.
Матеріал став можливим за підтримки Програми USAID «Права людини в дії», яка здійснюється Українською Гельсінською спілкою з прав людини.
У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах.
Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук:https://www.facebook.com/USAIDUkraine.