Публікація

Що відбувається на юридичному фронті у міжнародних судах?

З початком нового збройного нападу росії на Україну 24 лютого 2022 року, наша держава подала низку звернень та позовів на міжнародному рівні проти країни-агресорки задля захисту державних інтересів, прав наших громадян та з метою притягнення рф та її вищих посадових осіб і військове командування до відповідальності і відновлення справедливості.

1.Європейський суд з прав людини, ЄСПЛ (м.Стразбург, Франція)

28 лютого 2022 року Україна подала клопотання до ЄСПЛ проти росії із вимогою вжити термінові забезпечувальні заходи і зобов’язати росію зупинити військову агресію проти України.

1 березня ЄСПЛ задовольнив повністю клопотання України і постановив зобов’язати росію “утримуватися від військових нападів на цивільне населення та цивільні об’єкти, включаючи житлові приміщення, автомобілі екстрених служб та інші цивільні об’єкти, що охороняються, такі як школи та лікарні, а також негайно забезпечити безпеку медичних установ, особового складу та аварійно-рятувальних служб у межах території, атакованої або захопленої російськими військами”.

4 березня ЄСПЛ розширив своє рішення щодо тимчасових заходів у міждержавній скарзі Україна проти росії на усі наступні індивідуальні клопотання про застосування таких заходів, якщо  заявниками буде надано достатньо доказів того, що їм загрожує серйозний і неминучий ризик непоправного заподіяння шкоди їх фізичній недоторканності та/або праву на життя. Також Суд доповнив вимоги до росії, а саме вказав, що росія має забезпечити безперешкодний доступ цивільного населення до безпечних маршрутів евакуації, медичного обслуговування, продуктів харчування та інших предметів першої необхідності, гарантувати швидкий і безперешкодний прохід гуманітарної допомоги та переміщення гуманітарних працівників.

Юристи УГСПЛ зверталися до Суду проти росії у індивідуальній справі із клопотанням про зобов’язання рф забезпечити безпечну евакуацію цивільного населення Гостомеля, яке було задоволено Судом 7 березня 2022 року.

16 березня 2022 Комітет Міністрів Ради Європи ухвалив резолюцію, якою виключив Росію зі складу Ради Європи. Це також означає, що Росія автоматично виходить із усіх структур та інституцій Ради Європи, включаючи Європейський суд з прав людини. Проте це не означає, що розгляд усіх попередніх справ проти Росії буде зупинено. Більше того, усі заяви, які стосуються порушень до 16 вересня 2022 року і які будуть подані до Суду уже після виходу РФ із Ради Європи теж будуть надалі розглядатися Судом. Нагадаємо, що Уряд України, починаючи з 2014 року подав 10 заяв проти Росії щодо випадків систематичного порушення нею прав людини.Окрім того, на розгляду Суду перебувають також більше 7 тисяч індивідуальних заяв щодо обставин зройного конфлікту на території України.

2. Міжнародний суд справедливості ООН (м.Гаага, Нідерланди)

26 лютого 2022 року Україна подала заяву до Міжнародного суду ООН щодо порушення росією Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього.

У своїй заяві Україна доводить, окрім іншого, що російська федерація неправдиво стверджувала, що мали місце акти геноциду  в Луганській та Донецькій області України, і на цій основі визнала так звані «Донецьку Народну Республіку» та «Луганську Народну Республіку», а потім проголосила і провела «спеціальну військову операцію» проти України. Україна рішуче заперечує те, що такий геноцид мав місце, і стверджує, що подала заяву, «щоб встановити, що Росія не має законної підстави вживати заходів в Україні та проти неї з метою запобігання та покарання будь-якого передбачуваного геноциду».

Варто зазначити, що саме заяви росії про геноцид були використані нею як виправдання і підстава для застосування сили проти України. Тому спростування таких тверджень на міжнародному рівні у судовому порядку є надзвичайно важлими.

У заяві Україна також звинувачує росію у «плануванні актів геноциду в Україні» і стверджує, що росія «навмисно вбиває та завдає серйозних поранень представникам української національності.

Разом із заявою Україна подала запит про застосування тимчасових заходів в якому просила МС ООН зобов’язати росію негайно припинити розпочаті 24 лютого 2022 року військові дії та утримуватися від будь-яких дій, які можуть посилити або розширити конфлікт, або зробити його більш складним для вирішення.

Представники рф не брали участі у слуханнях справи, які відбулися 7 та 8 березня 2022 року, але росія надала письмові пояснення в яких стверджувала про відсутність підстав для розгляду справи Судом.

16 березня 2022 року МС ООН у Гаазі задовольнив вимогу України щодо зупинення військового вторгнення росії в Україну. Наказ МС ООН є обов’язковим до виконання і відмова росії.Відмова рф добровільно виконувати наказ про застосування тимчасових заходів безумовно матиме наслідки для подальшого розгляду справи по суті.

У МЗС України заявили, що якщо рф не виконує обов’язкового наказу Міжнародного суду ООН, то має відмовитися від права вето в Раді безпеки ООН.

 

Нагадаємо, що Міжнародний суд ООН також розглядає ще одну справу проти росії, яку ініціювала Україна у 2017 році. Заява України стосувалася порушення рф положень двох міжнародних договорів: Міжнародна конвенція про боротьбу з фінансуванням тероризму 1999 року та Конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації 1965 року.

У 2019 році Міжнародний суд ООН визнав юрисдикцію у справі щодо порушення Росією двох зазначених Конвенцій та задовольнив тимчасові заходи, згідно з Конвенцією про ліквідацію всіх форм расової дискримінації і зобов’язав росію припинити дискримінацію кримських татар на Кримськомі півострові, зокрема забезпечити діяльність Мейджлісу і гарантувати доступність доступу до освіти українською мовою. Розгляд цієї справи по суті  триває.

3. Міжнародний кримінальний суд (м.Гаага, Нідерланди)

МКС на відміну від ЄСПЛ та Міжнародного Суду ООН розглядає справи щодо конкретних осіб, а не держав, які обвинувачуються у виченні міжнародних злочинів: геноцид, воєнні злочини, злочини проти людяності, злочин агресії.

Починаючи з 2014 року українські правоохоронні органи на громадянське суспільство передає численні докази вчинення представниками рф на території україни воєнних злочинів та злочинів проти людяності.

Хоча Україна досі не ратифікувала Римський статут МКС, проте подала дві заяви, які дозволяють поширювати юрисдикцію МКС на ситуацію в Україні: перша заява стосувалася подій, які мали місце в Україні в період із 21 листопада 2013 року до 22 лютого 2014 року, а друга — продовження скоюваних злочинів у період із 20 лютого 2014 року.

Збройний конфлікт в Україні перебував на стадії попереднього розгляду Офісом прокурора МКС з 25 квітня 2014 року, зокрема досліджувалися події під час Революції Гідності, злочини в Донецькій та Луганській областях та в Криму.

28 лютого 2022 року прокурор МКС заявив, що він готовий звернутися до Палати МКС з метою розпочати повноцінне розслідування ситуації в Україні. Зокрема, прокурор МКС пан Карім А.А. Хан зазначив наступне:

«Я ознайомився з висновками Офісу, які випливають із попереднього розгляду ситуації в Україні, та підтвердив, що iснують розумні підстави для початку розслідування. Зокрема, я впевнений, що є обґрунтовані підстави вважати, що в Україні були скоєні як iмовiрнi воєнні злочини, так і злочини проти людяностi протягом тих подій, які вже були оцінені під час попереднього розгляду моїм Офісом. Враховуючи ескалацiю конфлікту останніми днями, я маю намір розширити розслідування таким чином, щоб воно охопило будь-які нові імовірні злочини, що підпадають під юрисдикцію мого Офісу, I які вчиняються будь-якою стороною конфлікту на будь-якій частині території України.»

2 березня 2022 року 39 держав-учасниць МКС[1] подали звернення до прокурора МКС щодо ситуації в Україні. У зв’язку з цим прокурор пан Хан заявив: «Ці звернення дають змогу моєму Офісу розпочати розслідування ситуації в Україні з 21 листопада 2013 року, охоплюючи, таким чином, будь-які попередні та поточні звинувачення у воєнних злочинах, злочинах проти людяностi чи геноциді, скоєних на будь-якій частині території України, будь-якою особою. Кілька хвилин тому я повідомив Президiум МКС про своє рішення негайно розпочати активне розслідування ситуації. Наша робота зі збору доказів розпочалася.»

Наразі прокурор МКС прибув до України для розслідування ситуації в Україні та співпраці з українськими правоохоронними органами у цьому напрямку.

 

Автор: Віталія Лебідь, адвокат, юрист Центру стратегічних справ УГСПЛ


[1] Республіка Албанія, Співдружність Австралії, Республіка Австрія, Королівство Бельгія, Республіка Болгарія, Канада, Республіка Колумбія, Республіка Коста-Ріка, Республіка Хорватія, Республіка Кіпр, Чеська Республіка, Королівство Данія, Республіка Естонія, Фінляндська Республіка, Республіка Франція, Грузія, Федеративна Республіка Німеччина, Грецька Республіка, Угорщина, Республіка Ісландія, Ірландія , Італійська Республіка, Латвійська Республіка, Князівство Ліхтенштейн, Литовська Республіка, Велике Герцогство Люксембург, Республіка Мальта, Нова Зеландія, Королівство Норвегія, Королівство Нідерланди, Республіка Польща, Республіка Португалія, Румунія, Словацька Республіка , Республіка Словенія, Королівство Іспанія, Королівство Швеція, Швейцарська Конфедерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії.

 

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Також може бути корисним

Узагальнення подій, які відбулися у Херсоні та Херсонській області протягом 90 днів повномасштабної російсько-української війни:24 лютого – 24 травня 2022 року

У цій публікації подається узагальнення інформації, зібраної Українською Гельсінською спілкою з прав людини, у рамках...

26 Травня 2022

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: