Що таке екоцид та воєнні злочини проти довкілля?
Що таке екоцид, чим він відрізняється від злочинів проти довкілля та яка відповідальність передбачена за вчинення передбачена у національному законодавстві – відповіді на ці питання дізнались учасники вебінару «Екоцид та воєнні злочини проти довкілля». Спікером з цієї теми виступила Ольга Вдовиченко – суддя Голосіївського районного суду Києва, аспірантка кафедри міжнародного права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, експертка УГСПЛ.
Екоцид — це серйозне й масштабне знищення або пошкодження природного середовища, яке призводить до значних і незворотних змін в екосистемах, а також має руйнівні наслідки для здоров’я людей, тварин та рослин.
Екоцид може спричиняти як діяльність людини (наприклад, промислове забруднення, масштабна вирубка лісів, видобуток корисних копалин у вкрай значних розмірах), так і природні катастрофи.
У міжнародному праві екоцид часто розглядається як злочин проти навколишнього середовища, що має катастрофічні наслідки для екосистем і як наслідок для здоров’я людей, тварин і рослин.
Тим часом, стаття 441 кримінального кодексу України передбачає, що, «екоцид – це масове знищення рослинного або тваринного світу, отруєння атмосфери або водних ресурсів, а також вчинення інших дій, що можуть спричинити екологічну катастрофу».
Це діяння карається позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років.
З об’єктивної сторони склад екоциду за КК України передбачає складну конструкцію, яка поєднує матеріальний склад, як то масове знищення рослинного або тваринного світу, отруєння атмосфери або водних ресурсів, так і формальний склад, як то створення загрози настання екологічної катастрофи. При цьому в статті 441 КК України не йдеться про фактичне настання екологічної катастрофи.
Якщо говорити про суб’єктивну сторону даного правопорушення, то екоцид, на відміну від злочинів проти довкілля, може бути вчинений лише умисно. Слід зазначити, що умисел може бути як прямим, так і непрямим. При цьому психічне ставлення особи може визначатись як до фактичного настання екологічної катастрофи, та і лише до можливості її настання, – наголосила Ольга Вдовиченко.
У проєкті нового Кримінального кодексу України запропоновано, що злочин екоциду врегулується статтею 11.5.6. Відповідно до неї особа, яка з метою спричинити довгострокову та масштабну шкоду використала будь-які засоби для зміни динаміки, складу чи структури довкілля, включаючи біосферу, літосферу, гідросферу і атмосферу, або для зміни космічного простору, – вчинила злочин 5 ступеня. Варто підкреслити, злочин 5 ступеня тяжкості передбачає строкове ув’язнення від 6 до 8 років.
Хоча в міжнародній правовій практиці екоцид ще не отримав свого закріплення, існує кілька визначень, пропонованих екологічними юристами.
Наприклад, міжнародна група юристів, яка працює за ініціативи Stop Ecocide International, у червні 2021 року запропонувала таке визначення : «незаконні та необґрунтовані дії, вчинені з розумінням того, що вони можуть призвести до серйозного широкомасштабного чи довгострокового заподіяння шкоди для довкілля».
Це визначення екоциду міжнародна група юристів пропонує включити до Римського статуту Міжнародного кримінального суду.
В цілому визначення екоциду, як міжнародного злочину, можливе внаслідок ухвалення Конвенції проти екоциду — міжнародної угоди, мета якої визнати екоцид як окремий злочин в рамках міжнародного кримінального права та встановити правові механізми для його запобігання та покарання за вчинення екоциду.
Ідея такої конвенції активно розвивається у міжнародному праві з кінця 20 століття. До основних аспектів має бути включено:
- Чітке визначення екоциду, що включає серйозне, масштабне, довгострокове та незворотне пошкодження навколишнього середовища, спричинене людьми, зокрема через військові дії, промислову діяльність або неадекватне управління природними ресурсами.
- Визнання екоциду як міжнародного злочину поряд з іншими злочинами, такими як геноцид, злочин агресії, воєнні злочини та злочини проти людяності. Це дозволить притягувати до кримінальної відповідальності осіб, які вчиняють екоцид, як на рівні держав, так і на рівні індивідуумів.
- Механізми відповідальності, тобто правові засоби для міжнародного судового переслідування осіб або держав, винних у екоциді, зокрема через Міжнародний кримінальний суд, який може бути компетентним органом для розслідування та покарання таких злочинів.
Нині у світі все більше уваги приділяється наслідкам збройних конфліктів для довкілля та напрацьовуються механізми притягнення до кримінальної відповідальності за воєнні злочини, які завдали шкоди довкіллю. Україна може відігравати ключову роль в екологічній розбудові миру після завершення збройного конфлікту. Зрештою, саме Україна може визначити напрямок, в якому міжнародне право буде розвиватися у сфері захисту довкілля. Український досвід, без перебільшення, стане прецедентом в історії людства, оскільки ще не було випадків притягнення до кримінальної відповідальності за воєнний злочин, передбачений статтею 8(b)(2)(iv) Римського Статуту.
Цей Проєкт став можливим завдяки Агентству Сполучених Штатів з міжнародного розвитку та щедрій підтримці американського народу через Проєкт «Відновлення та відповідальність через права людини (ПравоЗахист)»
Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:
Facebook | Instagram | Telegram — УГСПЛ пише | Telegram з анонсами подій | Twitter | Youtube | Viber