Що робити з боргами по кредитах, якщо ви на окупованій території?

Українці, які мали кредитні зобов’язання, але згодом їхню територію окупували російські війська, опинилися заручниками фінансових угод. З одного боку – вони не мають можливості сплачувати за кредитами не з власної вини, з іншого боку – угоди продовжують діяти, а заборгованість збільшується.

Поки що позичальникам, які знаходяться на тимчасово окупованій території України, на жаль, неможливо використовувати закони, метою яких була підтримка суб’єктів господарювання та фізичних осіб, мінімізація збитків громадян при виконанні кредитних зобов’язань:

• Закон України від 02.09.2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», яким встановлювався мораторій на нарахування пені і штрафів на основну суму заборгованості по кредитах. За цим законом, на час проведення АТО заборонялось нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.
• Закон України (втратив чинність) від 03.06.2014 року № 1304-VII «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», відповідно до якого банкам було заборонено звертати стягнення на майно громадян України, що зазначалось в договорі для забезпечення таких кредитів.

Яким чином позичальники можуть захистити свої права?

Застосування кредитних канікул

Національний банк дозволив банкам не враховувати несплату за кредитами як прострочення протягом дії воєнного часу та 30 днів після цього, якщо несплата пов’язана із російською агресією.

Важливо!

• Кредитні канікули – це відтермінування сплати боргу, а не його прощення.
• Кредитні канікули не зменшують суму вашого боргу.
• Про кредитні канікули та їх умови потрібно домовлятися безпосередньо з банком.

Найбільші українські банки не стали продовжувати у червні 2022 року кредитні канікули, якими упродовж перших трьох місяців після початку війни з Росією могли скористатися майже всі позичальники серед бізнесу та громадян. 

Відтермінування виплат через форс-мажорні обставини

Торгово-промислова палата України листом від 28.02.2022 року № 2024/02.0-7.1 засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24.02.2022 року.

Важливо!

• Наявність форс-мажорних обставин може слугувати підставою для уникнення/скасування відповідальності за порушення зобов’язань за договором 
• Безпосередньо лист ТПП України від 28.02.2022 року № 2024/02.0-7.1 не є підставою для відмови від своїх обов’язків за договором
• В ході перемовин з кредитором щодо врахування форс-мажорних обставин як причини невиконання своїх зобов’язань боржник має довести, що їх невиконання саме в цьому випадку стало неможливим внаслідок настання таких обставин непереборної сили

Застосування строку позовної давності (у випадку перебування справи в суді)

Якщо кредитор подав заяву до суду, а ви – клієнт, який впродовж трьох років не здійснював платежі по кредитному договору (за умови закінчення строку цього кредитного договору), то такі обставини дають вам можливість звернутися до суду з заявою про застосування строку позовної давності. Але через воєнний стан правила змінюються:

Законом України від 15.03.2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» встановлено:

• У період дії в Україні воєнного стану строки, що відносяться до застосування позовної давності (зокрема ст. 257-259 ЦК України), продовжуються на строк дії воєнного стану.
• У період дії в Україні воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за кредитним договором, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Довідково: За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Найближчим часом ситуація може змінитися:

01.12.2022 Верховна Рада України підтримала законопроєкт № 7441-1 від 14.06.2022. Його мета – допомогти людям, які мали кредити на нерухоме майно, що розташоване на тимчасово окупованій території, чи пошкоджене/знищене внаслідок збройної агресії Російської Федерації, а також людям, які мали кредити на авто, що були знищені внаслідок збройної агресії Російської Федерації. Закон передбачає два варіанти – за заявою боржника призупинення сплати грошових зобов’язань або анулювання кредитором заборгованості у випадку знищення майна.

06.12.2022 закон направлено на підпис Президенту.

Отже, що робити з кредитом, перебуваючи в окупації – це питання в кожному випадку треба вирішувати індивідуально.

В усякому разі, наразі оптимальним варіантом розв’язання проблем з оплатою кредитних зобов’язань при їх неможливості сплачувати – є переговори з кредитором, в результаті яких, посилаючись на наявність форс-мажорних обставин (воєнний стан, тимчасова окупація району місця проживання і, відповідно, відсутність доходів), домовлятись про відтермінування платежів та інших зобов’язань за договором.

У разі безуспішності таких перемовин – захищати свої права в судовому порядку.

Люди, які живуть з ВІЛ, можуть звертатися до громадських приймалень Української Гельсінської спілки прав людини за юридичною допомогою.

Українська Гельсінська спілка з прав людини виконує проєкт «Налагодження механізму юридичного захисту прав осіб, які живуть з ВІЛ/СНІД, які хворіють на ТБ та уразливих до ВІЛ груп населення» в рамках реалізації  проєкту «Прискорення прогресу у зменшенні тягаря туберкульозу та ВІЛ-інфекції в Україні», що реалізується за фінансової підтримки Глобального фонду для боротьби з СНІДом, туберкульозом та малярією.