Що дає Україні участь у клубі Римського статуту МКС?
В перший день нового року у Гаазі, у будівлі Міжнародного кримінального суду (МКС) з’явився державний прапор України. Наша країна стала 125-ю державою учасницею Римського статуту МКС і отримала такі ж самі права і обов’язки, як і інші країни. Що дає новий статус та чи вплине він на темп розслідування воєнних злочинів – про це детальніше в ефірі Радіо Київ – 98 FM роз’яснив виконавчий директор УГСПЛ Олександр Павліченко.
Діяльність Міжнародного кримінального суду ґрунтується на Римському статуті. Цей документ Україна підписала ще 20 січня 2000 року. Але не ратифікувала, оскільки у липні 2001-го Конституційний суд визнав Римський статут таким, що не відповідає Конституції. Зокрема, лунали застереження, що до відповідальності притягуватимуться і громадяни України.
У 2014 та 2015 роках Україна прийняла дві заяви про визнання юрисдикції МКС: щодо справ Майдану і злочинів проти людяності та воєнних злочинів, вчинених на її території. У 2014-му ратифікація Римського статуту була одним із зобов’язань, передбачених Угодою про асоціацію з ЄС. Але Верховна рада України затвердила документ лише через 10 років – у серпні 2024-го. Цьому сприяли заклики українських правозахисників.
З першого січня 2025 року нарешті усунута політична та дипломатична некоректність, яка тривала роками. Тепер жодна з інших країн не зможе дорікати українцям у формальному визнанні юрисдикції МКС, – вважає виконавчий директор УГСПЛ Олександр Павліченко.
Повноправне членство дозволяє впливати на розподіл бюджету установи, виносити на розгляд ті чи інші питання, брати участь у виборах, наприклад, прокурора МКС та суддів, впливати на пріоритети роботи міжнародного майданчика та працювати над змінами до Римського статуту.
У 2026 році відбудуться вибори суддів МКС і Україна може висувати свого кандидата. Але це виклик, про подолання якого необхідно думати вже сьогодні. Хто з українських правників відповідає вимогам МКС? Ця людина має бути підкована у питаннях міжнародного кримінального права, в питаннях міжнародного гуманітарного права, мати практичний досвід розслідування воєнних злочинів або злочинів проти людяності. Це має бути та людина, за яку віддадуть свої голоси представники інших країн. Тому, на мою думку, наступного року наша країна не може делегувати свого кандидата на посаду судді: ми нові учасники цього великого міжнародного майданчика, на якому вже утворились певні зв’язки, об’єднались групи. Наші дипломати мають провести величезну роботу, аби встановити контакти, налагодили партнерства, – підкреслив Павліченко.
На думку Олександра Павліченка навіть обрання українця суддею МКС не вирішує усіх проблем. Юристи та дипломати мають докладати неабияких зусиль, аби український порядок денний залишався у фокусі. Оскільки кожна зі 125 держав – членів МКС має свої інтереси, а конфлікти, які спалахують, відволікають від російсько-української війни.
Тим часом, на переконання правозахисника, повноправне членство не впливає на темпи розслідування воєнних злочинів росіян, скоєних на території України.
Я би не перебільшував роль членства. В Україні постійно працює офіс прокурора МКС, тому ми ще побачимо нові справи. Хочу зазначити, що ордери на арешт, видані ще під час повномасштабного вторгнення, як стосуються президента великої ядерної країни, – це вже унікальний випадок, – резюмував правозахисник.
Головне зображення: https://depositphotos.com/ua
Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:
Facebook | Instagram | Telegram — УГСПЛ пише | Telegram з анонсами подій | Twitter | Youtube | Viber