Село звільнили, а повертатися нікуди: через воєнні злочини росіян Мала Сейдеминуха спорожніла
Щодня Росія вчиняє воєнні злочини проти України і щодня документатори Української Гельсінської спілки з прав людини їх фіксують, в рамках ініціативи «Трибунал для Путіна». Нещодавно до правозахисників Херсонської приймальні УГСПЛ звернулась мешканка села на Херсонщині Мала Сейдеминуха — Алла Болотова. Внаслідок обстрілу російськими військовими вона втратила свій будинок. Тепер жінка шукає справедливості.
Після повномасштабного вторгнення Мала Сейдеминуха швидко потрапила під окупацію російських військових. Спочатку мешканці чекали, що їх звільнять і нікуди не виїжджали, але з кожним днем умови перебування ставали гіршими.
— Донька з чоловіком та шестирічним сином виїхали у квітні, бо неможливо було жити. В той час вже не було води, світла, газу, не було продуктів харчування. А згодом почалися й обстріли. Я лишилась, тому що не думала, що все так довго буде тягнутись. Думала, що все швидко закінчиться, — розповідає Алла Іванівна.
Літо якось перебули — господарство, городи. Але з осені обстріли стали сильнішими.
— 11 вересня в мій будинок влучило два снаряди. Один застряг у підлозі, другий потрапив в садок і розірвався, — згадує жінка. — На той час в будинку мене не було. Я пішла до сусідів по воду. Це мене і врятувало. Коли прийшла додому, страшно було дивитись на будинок: дах зруйнований, двері та вікна повилітали разом з шибками, загорілась шафа з одягом, стеля. Тоді снаряди пошкодили ще з десяток будинків.
Обстріли села не вщухали.
— 12 вересня я ночувала в родичів. Коли там була, почався обстріл, — розповідає Алла Іванівна. — Пощастило, що в будинок не влучило, але загорілись господарські будівлі. Це і стало останньою краплею.
Жінка вирішила евакуюватись.
— 13 вересня українські солдати нас вивезли. Зайшли в село і запропонували евакуювати, — розповідає Алла Іванівна. — Ми зібрались за 15 хвилин. Спочатку вони нас відвезли в сусіднє село, потім в Кривий Ріг, а звідти я поїхала до дітей в Полтаву.
Постійні обстріли Малої Сейдеминухи російськими військовими спустошили село.
— 29 вересня подзвонила сусідка і сказала, що село обстріляли з авіації. З літака скинули бомбу, мій будинок згорів, багато будинків погоріли. На той момент в селі ще мешкало людей з десять. А зараз воно абсолютно порожнє, — розповідає жінка.
Третього листопада в ЗСУ повідомили, що село Мала Сейдеминуха звільнили. Однак повертатись Аллі Іванівні нікуди.
— Якби хтось допоміг відбудувати дім, який зруйнували, то я б поїхала, бо планую вертатись на свою рідну Херсонщину, як тільки це стане можливим, — каже вона.
Якщо ви стали свідком воєнного злочину Росії, розкажіть нам це. Напишіть на пошту: [email protected] або просто залиште контакти й ми з вами зв’яжемося. Кожна історія важлива! Ці свідчення не дозволять забути про горе, яке росіяни принесли на українські землі і допоможуть покарати винних. З початку повномасштабного вторгнення, в рамках ініціативи Т4Р, задокументувано понад 21 тисячу воєнних злочинів Росії проти України. Всі дані документатори вносять в загальну базу, яка оновлюється щодня.
Нагадуємо, що мережа громадських приймалень УГСПЛ надає юридичну допомогу постраждалим внаслідок війни Росії проти України, за підтримки Програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Ми працюємо в 18 областях країни. Щоб дізнатися наші контакти, натисніть ТУТ.