Досягнення Херсонського обласного відділення Антимонопольного комітету України періодично висвітлюються місцевою пресою. Такі публікації зазвичай здійснюються за матеріалами самого відділення. Але якось не видно інформації про “проколи”. Невже робота йде гладко і у рамках закону? Невже ніхто не оскаржує рішення, дії чи бездіяльність херсонських антимонопольщиків?

Влітку минулого року голова АМКУ пан Костусєв заявив про початок роботи по перевірці платних послуг, що надаються органами реєстрації актів цивільного стану, і запропонував невдоволеним громадянам звертатись до обласних відділень. Херсонський правозахисник Олександр Шаповалов вирішив посприяти цьому і повідомив про те, що у відділах РАЦС за проведення весільних обрядів стягують по 200-300, а то і 500 гривень. Він ознайомився із наказом облуправління юстиції, яким ще на початку 2005 року були встановлені “Тарифи за надання додаткових послуг” (35 позицій!), і звернув увагу на явно необґрунтовані суми. При цьому левову частку складає платіж за проведення урочистої весільної церемонії, яка взагалі є основною безплатною послугою РАЦС, а не додатковою платною.

Як же відреагували на таку заяву херсонські антимонопольщики? Вони кілька місяців вели листування з Облюстом, запитуючи то ті, то інші розрахунки, перевіряючи їх. Спроби Олександра Володимировича ознайомитись з матеріалами розгляду його заяви та отримати інформацію про хід розслідування видались марними, його письмові запити були проігноровані. Тоді він написав скаргу начальнику ОблАМКУ Олександру Жарову на бездіяльність його підлеглих. І ще цілий місяць намагався отримати відповідь.
Тільки в середині грудня, майже через півроку після подачі заяви, Шаповалов отримав письмову відповідь. В.о. начальника облвідділення підтвердила, що Облюстом створено умови відділам РАЦС для вчинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; кількість та вартість деяких платних послуг зменшено (яких саме не вказано). Проте в ознайомленні з матеріалами перевірки та наданні їх копій Шаповалову все ж таки відмовили, посилаючись на Правила, затверджені АМКУ ще у 1994 році.

“Мої посилання на норми законів про свободу інформації були просто проігноровані. Влада досі не бажає зрозуміти, що в українському праві, на відміну від радянського, діє принцип “дозволено все, що прямо не заборонено законом” – обурюється Олександр.

Не бажаючи миритись з таким відношенням чиновників, він звернувся до суду. Однак справедливості добитись вдалось не відразу. Судді то відмовляли у розгляді позову, то не повідомляли про дату і час судового засідання, обіцяючи надіслати повістку. І тільки після скарги до обласної Ради суддів засідання відбулось. Суд став на бік правозахисника, визнавши неправомірними затягування розгляду заяви та зобов’язавши ОблАМКУ надати Олександру матеріали перевірки (на даний час рішення суду ще не вступило у законну силу).

Цікаво, а чи знає голова Херсонського АМКУ пан Жаров про те, що відбувається в його вотчині? Чи то його заступники ведуть “свої ігри”? Однак про це ми вже не дізнаємось, бо Олександра Павловича наприкінці минулого року звільнено з посади “у зв’язку з досягненням пенсійного віку” (але, можливо, фактичною причиною цього стали минулорічні скарги і судові позови підприємців, невдоволених перевірками і штрафами ОблАМКУ).

Як відомо, корупція тримається на таємницях. У народі говорять: “на тиховодді чорти водяться”. Нажаль, наших чиновників поки що не хвилює практика Європейського суду, яким визначено, що “органи влади володіють інформацією в інтересах народу”. Тож слід їм про це нагадати…

Анна Правдіна