Ризик – стати товаром. Чи загрожує це українцям в евакуації?

18 жовтня – Європейський день боротьби з торгівлею людьми. Україна у 2022 році стикнулася з таким явищем, як масова евакуація людей. Чи є ризик для українців стати товаром в таких умовах?

У прямому ефірі Українського радіо Олександр Павліченко, виконавчий директор УГСПЛ, розповів, яка ситуація з захистом українців від торгівлі людьми, залучення до незаконних робіт та сексуальної експлуатації за кордоном.

Від самого початку повномасштабної війни в Україні гостро постало питання належного захисту українських громадян, які виїхали за межі України. Зокрема це діти та жінки, які є подвійно вразливими до сексуальної експлуатації та втягнення в незаконні ділові стосунки. На виявлення таких випадків були орієнтовані правоохоронні структури тих країн, куди виїжджали українці.

Правозахисні організації в Україні також слідкували за ситуацією. У перші чотири місяці повномасштабного вторгнення майже не було зафіксовано повідомлень про підтвердження подібних випадків із залученням біженців-українців до роботи в секс-індустрії за кордоном. Іноді мали місце навіть фейкові повідомлення, які пізніше верифікувались у співпраці з організаціями, що спеціалізуються на захисті жертв торгівлі та виведенні секс-працівників і працівниць з цього бізнесу.

Ситуація виявилась насправді для українців позитивною: був забезпечений і належний соціальний захист, і контроль з боку правоохоронних органів, які спрацювали належним чином і вчасно відстежували всі ризики, пов’язані з торгівлею людьми та сексуальною експлуатацією. Журналісти іноземних видань теж багато цікавились цією темою, але й вони не змогли виявити подібних ситуацій.

Рівень захисту осіб від торгівлі людьми у тих державах, куди виїздять українці, є високим, так само як і належна довіра до роботи правоохоронних органів. Україна, Польща та Литва, зокрема, дуже плідно співпрацюють на рівні правоохоронних органів, здійснюють регулярний обмін інформацією не тільки з питань задокументованих воєнних злочинів, які були вчинені Росією, а й комунікують щодо усіх питань, пов’язаних з переміщеними особами, які перебувають на території цих держав.

Коли особа виїжджає за межі України, вона одразу отримує повідомлення про те, з ким можна зв’язатись в екстрених ситуаціях. Варто також мати контакти українських посольств та консульських служб, структур, і повідомляти їм, коли виникає будь-яка загроза викрадення, експлуатації або ж торгівлі людьми.

Також можна завжди звертатись на телефони гарячої лінії в Україні:

• 15-47 — Урядова гаряча лінія з протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей;
• 527 або 0-800-505-501 — Національна безкоштовна гаряча лінія з питань протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів;
• 0-800-500-335 або 116-123 — Національна «гаряча лінія» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації;
• 0-800-500-202 — «Call-центр» Національної поліції України.