Росія заборгувала Україні весь свій золотий запас
Збройний конфлікт на сході України триває, а чи можливо в цих умовах дотримуватися прав людини? Правозахисники Української Гельсінської спліки з прав людини щороку представляють звіти, в яких зосереджують свою увагу на головних тенденціях цього періоду.
Виконавчий директор УГСПЛ Олександр Павліченко закликав оглянути, як саме відбувається динаміка захисту прав людини у контексті збройної агресії Росії. «Гельсінська спілка є не тільки монітором ситуації, але й тим активним гравцем, який забезпечує документування порушень, — сказав Олександр Павличенко, — допомагає розв’язувати проблеми на національному та міжнародному рівнях: у національних судах, у Європейському суді з прав людини та Міжнародному кримінальному суді».
Юрист Центру стратегічних справ УГСПЛ Аліна Павлюк нагадала, що у 2015 та 2016 роках Гельсінська спілка видала два дослідження «Тотальна безкарність в зоні АТО». За її словами, більшість проблем, представлених у цих звітах, збереглися, а до них додалися ще й нові. Зокрема, досі не було створено єдиного реєстру зниклих без вісті з зоні АТО осіб.
За словами Аліни Павлюк, слід позитивно відзначити роботу Управління по розслідуванню злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку головної військової прокуратури ГПУ. Вона багато уваги приділяє роботі із жертвами незаконних затримань та тортур. «Але ресурсів цього управління явно недостатньо, — зауважила Аліна Павлюк. — Там працює лише тридцять слідчих, які, окрім цього, мають також і інші навантаження. Це призводить до того, що люди, звільнені з полону ще у 2014 році, досі ще не допитані. Крім того, викликає занепокоєння недостатня кваліфікація деяких слідчих, які погано обізнані з роботою Міжнародного Кримінального суду. Це у подальшому може викликати проблеми із розглядом українських справ там».
Аліна Павлюк рекомендувала державним органам не полишати роботу із документуванням злочинів у співпраці із громадськими організаціями.
Керівник аналітичного напрямку УГСПЛ Олег Мартиненко зауважив, що, окрім гуманітарної катастрофи, в зоні АТО відбувається також і екологічна. «Відбувається постійне забруднення ґрунту важкими металами в результаті бомбування та артобстрілів, затоплення шахт, забруднення ґрунтових вод, знищення лісостепових заказників в результаті неконтрольованих пожеж, — сказав Олег Мартиненко. — Україна зазнала збитків в еквіваленті, що дорівнює тридцяти трьом вагонам золота вищої проби, а це на декілька вагонів більше, аніж золотий запас Російської Федерації».
Крім того, за словами Олега Мартиненка, в Україні досі відсутня інформаційна стратегія на період збройного конфлікту, яка би дозволяла зберегти свободу слова і одночасно протистояти викликам інформаційної війни. «Громадянське суспільство не може допустити обмеження доступу до сайтів та соціальних мереж, це незаконно, оскільки робиться у позасудовому порядку, — сказав Олег Мартиненко. — Обмеження доступу до Вконтакте та Одноклассники є непропорціональним з огляду на ту шкоду, яку вони завдають Україні. Досить обмежувати лише діяльність окремих груп та окремих адміністраторів цих соціальних мереж. Можна навіть відкривати кримінальні справи проти них, але не закривати всю соцмережу».
Правозахисник підкреслив, що законодавчі зусилля більшості депутатів спрямовані на захист території, а не людей. Олег Мартиненко вважає, що через це відбувається багато непорозумінь та проблем, яких можна було би уникнути. Зокрема, корупція у Міністерстві оборони, яка призводить до зниження обороноздатності держави.
«Наші депутати занадто захопилися каральними законопроектами, — сказав Олег Мартиненко. — Наприклад, вони планують розглянути законопроекти про колабораціонізм та про покарання за невизнання збройної агресії Російської Федерації проти України. Подібні законопроекти відлякують населення на територіях окупованого Криму та непідконтрольного Донбасу, бо кожен громадянин може приміряти їх дію на себе. Він може вважати себе потенційно винним і точно не захоче повернення цих територій у склад України. Так ми можемо втратити це населення. Саме в цьому і полягає задача боротьби не за територію, а за людей».
Олег Мартиненко нагадав, що український уряд має потурбуватися про трансляцію сигналу українських медіа на непідконтрольних територіях, а також про виплату соціальної допомоги та пенсій їхнім мешканцям.
З метою знайти вихід із складної ситуації на окупованих та непідконтрольниих територіях в офісі Омбудсмана наразі періодично збирається група юристів та правозахисників, які обговорюють, як саме у майбутньому буде працювати так зване правосуддя перехідного періоду. «Ми шукаємо консенсус поміж національною безпекою, правами людини та можливістю компенсувати збитки жертвам збройного конфлікту», — пояснив Олег Мартиненко.