Росія всупереч всім національним і міжнародним нормам депортує з Криму кримських татар. Чи можна змінити ситуацію?

Фоторепортаж з прес-конференції 

Депортацією називають правозахисники заборону російської влади кримчанам – громадянам  України в’їжджати в Крим.  Неможливість повернутися до дому до рідних та близьких без жодних законних обґрунтувань відчули на собі Ісмет Юксель та Рефат Чубаров. І це не єдині випадки протиправної заборони Росією в’їзду кримським татарам в Крим. Постраждалим залишається лише судитися з РФ та намагатися привернути увагу до проблеми світової спільноти.

Рефат Чубаров, керівник Меджелісу кримсько-татарського народу закликає світових лідерів не спізнитися, адже на їх очах знову повторюється трагедія 1944 року: «Через 70 років, диявольське колесо московського терору, яке вирвало з Криму його народ і знівечило у вигнанні життя декількох поколінь кримських татар, знову увірвалося на кримську землю, принісши нові смерті, приниження, розправи. Та ще не пізно змінити ситуацію».

Правозахисники переконані – депортація Рефата Чубарова та Ісмета Юкселя з Криму, без сумніву, є санкцією за їх публічну громадянську позицію у зв’язку з неприйняттям приєднання Криму до Росії. Наслідками таких дій є серйозні порушення прав на приватне та сімейне життя.

Ісмет Юксель, генеральний координатор інформагентва «Кримські новини» вважає, що причиною заборони в’їзду в Крим стала його близькість до лідера кримськотатарського народу, Мустафи Джемілєва і голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова. «Важливою була і моя відкрито виражена особиста суспільно-політична позиція, заснована на повазі до суверенітету будь-якої держави і неприйнятті втручання в її внутрішні справи. А також професійна діяльність, пов’язана з висвітленням подій у Криму в різних ЗМІ», зазначає пан Юксель.

Наразі Українська Гельсінська спілка з прав людини  підтримує дві стратегічні справи щодо заборони в’їзду в окупований Крим представникам Меджлісу кримськотатарського народу – Ісмету Юкселю та Рефату Чубарову. Щодо останнього була підготовлена та подана заява до Європейського Суду. Справа Ісмета Юкселя зараз розглядається російським судом, і відповідачем у ньому є ФСБ – структура, яка заборонила в’їзд.

Аркадій Бущенко, виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини зазначає, що влада РФ не надала жодних обґрунтованих доказів того, що вказані особи, наприклад, представляють загрозу безпеці, громадському порядку чи здоров’ю населення. Більш того, жертвам депортації з Криму не надано й письмового обґрунтованого рішення з викладенням причин заборони в’їзду. Всі законні вимоги про отримання цих рішень досі ігноруються Росією.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Валерія Лутковська зазначила, що дії окупаційних органів влади стосовно представників кримськотатарського народу свідчать про цілеспрямовану, системну і послідовну етнічну дискримінацію. Про це, зокрема, свідчать випадки викрадення і вбивства кримських татар, які належно не розслідуються російськими правоохоронцями; запровадження заборони на проведення кримськими татарами мирних зібрань і мітингів; заборонено на в’їзд до АР Крим лідерам кримськотатарського народу. «Я неодноразово зверталась до впливових міжнародних організацій з пропозицією створити спеціальну міжнародну місію для здійснення постійного моніторингу за дотриманням прав і свобод людини в АР Крим, насамперед, представників національних меншин», – повідомила Омбудсман України.

Валерія Лутковська також звернула увагу на те, що Конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, Конвенція про захист прав людини та основних свобод, а також інші акти міжнародного права, стороною яких є і Російська Федерація, чітко й однозначно засуджують і забороняють будь-яку дискримінацію за ознакою національності та покладають на державу позитивні зобов’язання по її запобіганню та ефективній боротьбі з нею.

Захід проходить за підтримки Програми розвитку ООН в Україні.