Росія обстрілює цивільні об’єкти в середньому 75 разів на добу: ініціатива Т4P направить подання до МКС

Ініціатива Т4P підготувала подання до Міжнародного кримінального суду. Документ, який презентували 22-го серпня, стосується обстрілів цивільного населення України російською армією. 

Від початку повномасштабного вторгнення ініціатива «Трибунал для Путіна» зафіксувала близько 48 тисяч воєнних злочинів. Понад 80% — атаки на цивільні об’єкти та цивільних. Щоб привернути увагу Офісу Прокурора МКС до масштабів таких злочинів та ініціювати притягнення винних до відповідальності, ініціатива «Трибунал для Путіна» зібрала та структурувала дані про обстріли цивільних у великому поданні до Міжнародного кримінального суду.

– На попередній стадії війни Харківська правозахисна група вже відправляла до МКС подання про російські злочини. У нашій базі даних тоді було 16800 цивільних жертв злочинів. Ми написали три подання: про насильницькі злочини, що були вчинені під час збройного конфлікту, про зниклих безвісти, а також щодо українців, що залишилися в установах виконання покарань на непідконтрольній Україні території. Зараз ми будемо направляти подання і синхронно подаватимемо кейси. Наша головна мета — притягнути до відповідальності тих, хто скоїв ці злочини, і дати захист і допомогу жертвам цих злочинів, – розповідає директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров. 

Статистика

З 24 лютого 2022 по 30 квітня 2023 ініціатива «Трибунал для Путіна» задокументувала 32 451 обстріл цивільних об’єктів та цивільного населення із різних видів озброєння, найбільше — в Харківській області: 7800. У середньому Росія обстрілює цивільні об’єкти України 75 разів щодоби. Детальніше про статистику обстрілів можна прочитати в аналітичному матеріалі на сайті T4P.

Крім того, станом на 30 квітня 2023 у базі даних T4P зафіксовано 24 637 жертв серед цивільних (вбитих, поранених і зниклих безвісти). У більшості випадків (приблизно 90%) ці жертви були спричинені обстрілами. Найбільше цивільне населення страждало і страждає у прикордонних областях. Із повною статистикою цивільних втрат за цей період, яку вдалося зібрати документаторам ініціативи, можна ознайомитися тут.

Наразі статистика не відбиває реального стану речей, адже деякі райони довго не були доступними для документування. 

Суть злочину

Римський Статут виділяє чотири злочини, пов’язані з обстрілами цивільних об’єктів і населення:

• умисне спрямування нападів на цивільне населення;
• умисне спрямування нападів на цивільні об’єкти;
• умисне вчинення нападу з усвідомленням того, що такий напад призведе до випадкової загибелі чи поранення цивільних осіб або заподіє шкоду цивільним об’єктам;
• умисне спрямування нападів на будівлі, призначені для релігійних, освітніх, мистецьких, наукових чи благодійних цілей, на історичні пам’ятники, госпіталі та місця зосередження хворих і поранених за умови, що вони не є військовими цілями.

Багато російських атак мають в собі елементи та об’єктивну складову всіх цих злочинів — особливо коли росіяни використовують неточне озброєння, реактивні системи залпового вогню, протикорабельні ракети.

– Це напевно найважчий з точки зору розслідування злочин, адже обстріли вчиняються або з території Російської Федерації, або з окупованої території. Навіть на етапі збору доказів у наших правоохоронних органів обмежені ресурси, вони не мають доступу до свідків, не мають доступу до матеріальних доказів. Навіть якщо певний злочин розслідуваний, вони позбавлені можливості притягнути винних до відповідальності, адже ці люди перебувають на території Російської Федерації. Станом на червень 2023 року відомо лише про п’ять вироків відносно виконавців обстрілів. Йдеться про військовополонених. Тобто наші правоохоронні органи можуть притягнути до відповідальності винуватців лише у поодиноких випадках, коли особа, яка виконувала обстріл або віддавала наказ, потрапила в полон, – пояснює співавтор подання, експерт Харківської правозахисної групи Максим Ревякін.

Чи знали російські військові, що атакують цивільні об’єкти?

Згідно з Римським статутом, злочин має бути вчинений умисно та свідомо. 

– Коли особа віддає наказ стріляти із системи залпового вогню по густонаселеному пункту, де мешкає багато людей, він має усвідомлювати, що радіус ураження перевищує 400-500 метрів і окрім ураження військової цілі постраждає і цивільне населення, – каже Максим Ревякін.

Неточне озброєння широко використовується російськими військовими. Часто жодних військових цілей поблизу місця влучання не було, тож росіяни атакували саме цивільне населення.

Подальший шлях подання

– Для того, щоб подати заяву до МКС, ми маємо зібрати певний масив інформації, який відповідає усім стандартам, розробленим МКС разом з Євроюстом щодо документування воєнних злочинів, щодо методології, зберігання інформації тощо. Після цього ми все аналізуємо, представляємо це Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду. Заявляємо, що в нас є масив інформації щодо воєнних злочинів. Передаємо до МКС, як приклад, анонімізовані кейси, де персональні дані зашифровані. У випадку, якщо Офіс прокурора МКС зацікавить той чи інший кейс, ми надаємо доступ до нашої бази даних або до окремих кейсів, які їх цікавлять.Тільки сам МКС обирає, що розслідувати. Ніяких важелів впливу немає, – розповідає Максим Ревякін.

Повний текст подання розміщено в онлайн-бібліотеці Харківської правозахисної групи.

ДОВІДКА
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Засновниками ініціативи є Харківська правозахисна група, Українська спілка з прав людини та Центр громадянських свобод. До складу T4P входить 24 правозахисні громадські організації. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України.

Головне фото: depositphotos.com