Робота за сумісництвом: як змінилося законодавство? - Українська Гельсінська спілка з прав людини
Повернутись назад

Робота за сумісництвом: як змінилося законодавство?

Новина

Під час воєнного стану зміни торкнулися і роботи сумісників. Деякі норми законодавства про працю тепер не застосовуються. Як регулюються відносини, що змінилося та на що варто зважати — роз’яснив доктор юридичних наук Володимир Бурак.

Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» має пріоритетне застосування для працівників усіх підприємств, установ та організацій в Україні на час воєнного стану. Цей Закон встановив особливості прийняття на роботу в умовах воєнного стану.

Норми закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» регулюють деякі аспекти трудових відносин інакше, ніж Кодекс законів про працю України та інше законодавство про працю. Норми законодавства про працю, які суперечать положенням Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», на період дії воєнного стану не застосовуються.

Однією з особливостей регулювання трудових відносин в умовах воєнного стану є правове регулювання роботи за сумісництвом.

Відповідно до ст. 102-1 КЗпП України сумісництво — виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у роботодавця – фізичної особи.

— Працівник в силу статті 21 КЗпП може працювати на декількох роботодавців за трудовим договором. Він має основну і додаткову роботу, ці роботи оплачувані, але що важливо — у вільний від основної роботи час.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці, уклавши трудовий договір на одному або на декількох робочих місцях одночасно, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін. Це регулюється відповідно до ст. 21 КЗпП України. 

— Не варто плутати сумісництво та суміщення. Останнє відбувається в межах одного і того ж трудового договору. Сумісництво може бути внутрішнє, на тому ж підприємстві, і зовнішнє, на іншому підприємстві, і відбувається у вільний від роботи час. Суміщення можливе тільки на тому ж підприємстві, в межах робочого часу працівника.

Інфографіка: Володимир Бурак

Які можуть бути обмеження?

У листопаді 2022 року Кабінет Міністрів скасував обмеження стосовно тривалості роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій, підстави припинення трудового договору зі сумісниками, а також обмеження роботи за сумісництвом. 

Їх встановлювали постанова від 3 квітня 1993 року № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій», яку скасували Постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2022 року № 1306, і наказ Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28 червня 1993 року № 43 «Про затвердження Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій», який скасувало розпорядження № 1047-р цього ж дня.

Інфографіка: Володимир Бурак

Водночас Закон України «Про запобігання корупції» встановлює обмеження для окремих категорій працівників державного сектору економіки. Також, виходячи зі змісту ч. 2 ст. 21 КЗпП, обмеження щодо сумісництва можуть передбачатися  законодавством, колективним договором або угодою сторін.

— Обмеження за сумісництвом можуть бути декількох видів: заборона працювати за сумісництвом або обмеження цієї роботи, обмеження по часу роботи за сумісництвом. 

Обмеження стосовно роботи за сумісництвом можуть передбачатися колективним договором або угодою сторін. Звідси випливає, що в колективному договорі можуть бути норми, які або регулюють прийняття на роботу за сумісництвом, або встановлюють обмеження роботи працівників за сумісництвом.

Такі обмеження можуть бути встановлені лише за угодою сторін колективного договору, або трудового договору, як при їх укладенні, так і шляхом внесення змін до вже існуючих.

Що є і що не є сумісництвом?

Не є сумісництвом і може виконуватися працівником в межах робочого часу за основною посадою:

  • викладацька роботу чи заняття з гуртками в цьому закладі, але не більше 9 годин та тиждень (360 годин на рік), якщо вони по основній посаді отримують повний посадовий оклад (ставку) для керівників закладів освіти;
  • викладацька робота чи заняття з гуртками в цьому закладі, але в середньому не більше 12 годин на тиждень (480 годин на рік), якщо вони по основній посаді отримують повний посадовий оклад (ставку) для інших працівників.

Про це у листі від 27.01.2023 р. № 1/1274-23 «Про право працівників закладів освіти займатися викладацькою діяльністю у своєму закладі освіти» зазначило Міністерство освіти і науки України, спираючись на пункт 91 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15.04.93 № 102.

Варто звернути увагу на те, що до внесення змін до чинного законодавства існував Перелік робіт, які не є сумісництвом. Відповідно сумісниками є працівники, які виконують роботи, які були передбачені зазначеним списком.

Що варто врахувати при укладанні договору?

Інфографіка: Володимир Бурак

— За основним місцем роботи працівник подає заяву, визначає, ким він хоче працювати, подає відповідні документи. На підставі цього видається наказ. Хочу зауважити на особливостях. При оформленні мають враховуватися обмеження, встановлені для сумісництва. Вони можуть бути як у колективному договорі, так і встановлені законодавством.

При укладанні трудового договору про сумісництво необхідно враховувати, що сумісництво – це виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час. 

В заяві працівника та в наказі про прийняття на роботу обов’язково вказується, що це робота за сумісництвом. Також в заяві працівник має вказати, чи це основне місце роботи, чи сумісництвом.

Також роботодавець у повідомленні Державної податкової служби має вказати, яке це місце роботи для працівника.

Інфографіка: Володимир Бурак

— З 2022 року трудова книжка не є обов’язковою при прийнятті на роботу працівника. Зараз триває п’ятирічний перехідний період, тому у відділах кадрів продовжують її вимагати. На роботодавця покладений обов’язок оцифрування трудових книжок, він має їх відсканувати і в електронному вигляді подати до Пенсійного фонду. Ці дані мають відображатися в електронному кабінеті реєстру застрахованих осіб.

Робота за сумісництвом записується у паперову трудову книжку тільки в тому випадку, якщо працівник за цим звертається. 

Працівнику необхідно встановити графік роботи, який є поза робочими часом за основним місцем роботи. Це необхідно відобразити у табелі обліку робочого часу.

Разом з тим, необхідно враховувати норму ст. 21 КЗпП України про те, що працівник має право працювати на умовах трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях. Але при цьому залишається правило про виконання роботи у вільний від основної роботи час.

Бажано також враховувати вимоги Директиви 2003/88/ЄС Європейського Парламенту і Ради від 4 листопада 2003 року  «Про деякі аспекти організації робочого часу». Ця директива вказує, що щоденний відпочинок працівника має тривати не менше 11 послідовних годин впродовж кожних двадцяти чотирьох годин. Директива наразі не імплементована у національне законодавство, проте враховуючи зобов’язання держави в рамках Угоди про асоціацію, її положення варто застосовувати.

Володимир Бурак,  доктор юридичних наук, професор кафедри соціального права Львівського національного університету імені Івана Франка, експерт УГСПЛ, експерт Українського центру соціально-правових досліджень.


Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:

Facebook | Instagram | Telegram — УГСПЛ пише | Telegram з анонсами подій Twitter Youtube | Viber


Цей захід став можливим завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінськоюспілкою з прав людини.

У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 9 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.