Рейк’явіцька декларація: про що домовились лідери Європи?

Можна констатувати, що саміт Ради Європи, який відбувався 16-17 травня в Рейк’явіку, підтвердив український план досягнення миру. Європейські лідери заявили про повну підтримку Україні та її народу і гарантували, що світ «буде з Україною стільки, скільки буде потрібно», підкресливши, що загарбницька війна Росії проти України є не просто порушенням міжнародного права, а нападом на демократії європейських держав. У підсумку саміту представники країн-членів Ради Європи ухвалили Рейк’явіцьку декларацію. Про що вона – читайте в аналітиці від УГСПЛ. 

Згуртовані заради миру

Слід відзначити, що підсумкова декларація саміту Ради Європи врахувала пропозиції, викладені в декларації щодо реформування Ради Європи, прийнятій на саміті громадянського суспільства, проведеному 28 лютого – 1 березня цього року в Гаазі. Також в підсумковому документі 4-го саміту Ради Європи враховано більшість із пропозицій іншого документа, прийнятого самітом громадянського суспільства – заяви щодо ролі Ради Європи в забезпеченні відповідальності за міжнародні злочини, вчинені Росією в Україні, до підготовки якої разом з іншими українськими правозахисними організаціями  долучилася і Українська Гельсінська спілка з прав людини.

Важливим наскрізним акцентом Рейк’явіцької декларації є визнання необхідності об’єднання, згуртованості – заради України, навколо цінностей європейської спільноти, на тлі поточних і нових викликів, у прагненні реалізувати нове бачення Ради Європи та Європи майбутнього.

Структура підсумкового документа саміту Ради Європи включає основну частину та п’ять додатків, а саме:

Додаток I – Декларація на підтримку розширеної часткової угоди про Реєстр збитків;

Додаток ІІ – Декларація про ситуацію з українськими дітьми;

Додаток ІІІ – Рейк’явіцькі принципи демократії;

Додаток IV – Повернення до Конвенційної системи як наріжного каменю захисту прав людини Радою Європи;

Додаток V – Рада Європи та навколишнє середовище.

Рада Європи проілюструвала Декларацію нагадуванням про повоєнні виклики після Другої світової війни, які були передумовами утворення організації, констатувавши, що обіцянку «ніколи знову» було піддано сумніву. На тлі цієї загрози учасники саміту заявили про рішучість об’єднатися навколо цінностей та проти агресивної війни Російської Федерації. В документі наголошено на універсальному принципі, згідно з яким терміни давності не застосовуються до геноциду, злочинів проти людства та воєнних злочинів, включаючи сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом, зокрема зґвалтування. З огляду на те, що подолати минуле та створити міцні основи для побудови єдності в дусі гармонії та співпраці з повагою до прав людини, демократії та верховенства можна лише поважаючи право на правду, справедливість, відшкодування та гарантії неповторення, Рада Європи прийняла рішення про створення Реєстру збитків, завданих російською агресією проти України. Такий реєстр має стати першим компонентом майбутнього міжнародного комплексного механізму компенсації, формування якого Рада Європи здійснюватиме у співпраці з міжнародним співтовариством, а відновлення України забезпечуватиметься, зокрема, шляхом фінансування та реалізації Плану дій Ради Європи для України «Стійкість, відновлення та реконструкція», в тому числі через Банк розвитку Ради Європи.

Захист дітей війни

Учасники саміту засвідчили підтримку міжнародних зусиль, спрямованих на притягнення до відповідальності політичного і військового керівництва Росії за війну проти України, і закликали Російську Федерацію негайно звільнити всіх цивільних осіб, примусово переміщених або незаконно депортованих на її територію або на тимчасово контрольовані чи окуповані нею території, зокрема дітей. В Декларації згадується, що всі злочини, вчинені проти дітей, мають бути розслідувані незалежними органами, а винуватці не повинні залишатися безкарними. Учасники Рейк’явіцького саміту Ради Європи підкреслили важливість нещодавнього рішення Міжнародного кримінального суду про видачу ордерів на арешт президента Російської Федерації та уповноваженої з прав дитини у зв’язку зі звинуваченнями їх у воєнних злочинах. Також було враховано висновки та рекомендації Комісарки Ради Європи з прав людини щодо порушень прав людини внаслідок неповернення Росією українських дітей та їхніх опікунів, які були переміщені на підконтрольні Росії території, а також щодо ситуації внутрішньо та зовнішньо переміщених дітей, які рятуються від агресії Російської Федерації проти України. В Декларації згадується про очікування української влади щодо того, що діти, які були переміщені або які шукали тимчасового захисту в інших державах-членах Ради Європи, будуть репатрійовані в Україну, коли це буде безпечно.

Попри констатацію значного рівня зусиль, вжитих Україною і Радою Європи для захисту прав українських дітей, представники держав наголосили на необхідності активізації зусиль на всіх рівнях управління, зокрема, щоб:

– підтримувати дітей з України, які проживають в умовах альтернативного догляду в державах-членах Ради Європи;

– забезпечити найвищий можливий стандарт прийому та догляду, щоб діти були розміщені відповідно до відповідних стандартів догляду в громаді та сім’ї, визнаючи при цьому законне бажання української влади стежити за цими особливо вразливими категоріями дітей, щоб забезпечити їх безпечне повернення в Україну;

– забезпечити, щоб діти в Україні мали ефективний доступ до інтегрованих систем захисту дітей, включаючи своєчасне надання психологічної підтримки з урахуванням їхніх конкретних потреб та приділяючи особливу увагу правам і потребам дітей з інвалідністю;

– підтримати реалізацію конкретних заходів, спрямованих на захист і благополуччя дітей України, включно з Планом дій Ради Європи для України «Стійкість, відновлення та реконструкція (2023-2026)» та Планом дій Ради Європи про захист уразливих осіб у контексті міграції та притулку (2021-2025).

Крім того, учасники саміту висловили готовність допомогти українській владі здійснити комплексну реформу системи захисту дітей та піклування з належною повагою до прав дитини.

Десять Рейк’явіцьких принципів

З метою протидії авторитаризму та просування демократії глави держав та урядів затвердили десять Рейк’явіцьких принципів, які визначають зобов’язання забезпечити належну реалізацію політичних прав, свободу думки і слова, проводити вибори та референдуми, підтримувати незалежні та ефективні парламенти та інші демократичні інститути, що діятимуть відповідно до високих етичних стандартів, організувати розподіл влади та, зокрема, незалежну, неупереджену та ефективну судову систему, вести боротьбу з корупцією, інвестувати в майбутнє через участь молоді в демократії, підтримувати безпечне середовище для громадянського суспільства та правозахисників і забезпечити повну, рівну та значущу участь в політичному і громадському житті для всіх, зокрема для жінок та дівчат.

Значна частина положень Рейк’явіцької декларації стосується визначенню підходів до посилення співпраці всередині Ради Європи, між її інституціями, а також з іншими європейськими та світовими організаціями.

В Декларації наголошується на прагненні до перетворення Європи на зону, де не застосовується смертна кара і дотримується абсолютна заборона катувань, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження або покарання. Також в цьому документі відзначено важливість освіти і захисту прав дітей, національних меншин, соціальних прав. Лідери держав та урядів зобов’язалися активізувати та зміцнити взаємодію Ради Європи з демократичними акторами в Європі та її зусилля зі створення сприятливого середовища для правозахисників і відшукати шляхи для зміцнення співпраці з російськими та білоруськими правозахисниками, демократичними силами, вільними ЗМІ та незалежним громадянським суспільством. Також підкреслюється нагальність додаткових зусиль для захисту навколишнього середовища і протидії впливу забруднення, зміни клімату та втрати біорізноманіття на права людини, демократію та верховенство права. Визнаючи позитивний вплив і можливості, створені новими цифровими технологіями, усвідомлюючи при цьому необхідність пом’якшення ризиків негативних наслідків їх використання, включаючи нові форми насильства щодо жінок і вразливих груп, що виникають і посилені сучасними технологіями, учасники саміту зобов’язалися забезпечити провідну роль Ради Європи у розробці стандартів цифрової епохи для захисту прав людини онлайн і офлайн, зокрема шляхом завершення роботи над рамковою конвенцією Ради Європи про штучний інтелект. Також в документі йдеться про важливість встановлення міжнародних стандартів щодо свободи вираження поглядів і пов’язаних з нею питань, таких як свобода ЗМІ, доступ до інформації та боротьба з ненавистю та дезінформацією, зокрема у світлі зростаючого впливу цифрових технологій з цих питань, і наголошується на подальшому об’єднанні зусиль заради безпеки журналістів та інших працівників ЗМІ. Рейк’явіцька декларація згадує зростаючі виклики міграції, необхідність боротьби з торгівлею людьми і незаконним переміщенням мігрантів, захисту жертв і поваги до прав людини мігрантів і біженців. Гідність і рівність визнаються в документі основою сучасних європейських суспільств, тому, як для верховенства права, демократії та сталого розвитку є важливими гендерна рівність і повна, рівна та ефективна участь жінок у державних і приватних процесах прийняття рішень.

 Матеріал підготував аналітик УГСПЛ Мирослав Лаврінок

.

Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:

Facebook | Instagram | Telegram юридичний | Telegram з анонсами подій | Twitter | Youtube

Дана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.