Публікація

«Реалізація Міжнародного пакту про громадянські і політичні права: є прогрес на рівні законодавства, але бракує практичного застосування», – звіт УГСПЛ

Джерело: Український кризовий медіацентр

Українська Гельсінська спілка з прав людини підготувала альтернативний звіт до Комітету ООН з прав людини щодо виконання Україною Міжнародного пакту про громадянські і політичні права протягом останніх кількох років.

У документі проаналізовано виконання українською владою 15 рекомендацій Комітету, наданих за результатами розгляду попередньої доповіді України, поданої у 2013 році. «В цілому, Україна продовжує позитивні тенденції, особливо щодо свободи мирних зібрань і прийняття законодавства. Але є проблема правозастосування, і наша ключова рекомендація – забезпечити належну правозастосовну практику», – розповіла Олена Семьоркіна, аналітик Української Гельсінгської спілки з прав людини, під час презентації звіту в Українському кризовому медіа-центрі 8 серпня 2018 року.

Перша рекомендація для України від Комітету ООН з прав людини стосувалася підвищення обізнаності правоохоронних органів, суддів та суспільства в цілому про положення Пакту – для активнішого врахування цих положень у діяльності поліції і судів. Експерти УГСПЛ звернули увагу, що вивчення Пакту досі не входить до програми підготовки поліцейських і суддів, як інші міжнародно-правові акти. За інформацією Міністерства юстиції України, за останні 4 роки українські суди використовували положення Пакту у 14 тисячах рішень.

Олена Семьоркіна, аналітик УГСПЛ

Наступна рекомендація Комітету ООН з прав людини стосується створення додаткових підстав для перегляду рішень Верховним Судом України. У 2015 році зареєстрували відповідний законопроект, який пропонував визнати юридично зобов’язуючими не лише рішення міжнародних судових установ, але й міжнародних організацій. Але законопроект направили на доопрацювання, з обґрунтуванням, що акти міжнародних організацій носять рамковий рекомендаційний характер.

Рекомендація Комітету про необхідність збільшити фінансування і людські ресурси Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, на думку правозахисників, не виконана; спостерігається послаблення цього інституту. «Існують обґрунтовані підстави для сумнівів щодо законності обрання Омбудсмена, з різних причин. […] Сукупність всіх цих обставин створює ризики для подальшої роботи Омбудсмена», – зазначив Тарас Цимбрівський, керівник Програми USAID «Права людини в дії», що реалізується УГСПЛ.

Тарас Цимбрівський, керівник Програми USAID «Права людини в дії», що реалізується УГСПЛ

Найменший прогрес, на думку експертів УГСПЛ, – у сфері вдосконалення антидискримінаційного законодавства та захисту громадян, які постраждали внаслідок таких правопорушень. Чутливість цієї теми для українського суспільства зумовлює блокування законопроектів у цій сфері, ратифікацію Стамбульської Конвенці щодо запобігання насильству у сім’ї.

Залишається викликом дотримання принципів універсальності прав людини і недискримінації у контексті прав ЛГБТ-спільноти і ромів. До протоколу допиту додали графу «злочин на грунті ненависті» та провели відповідне навчання поліції, проте під час реєстрації правопорушення це часто ігнорують, кваліфікуючи їх як «хуліганство». «Якщо брати державну статистику і дані правозахисних організацій, державна статистика свідчить, що злочинів на грунті ненависті і посягання на свободу сексуальної орієнтації чи гендерної ідентичності – 1-2 випадки. Натомість, правозахисні організації тільки  у 2018 році зафіксували 226 випадків – погроз, приниження гідності, фізичних нападів», – зазначила Олена Семьоркіна, аналітик УГСПЛ.

Залишаються великі проблеми із виконанням рекомендації щодо запобігання смерті у місцях позбавлення волі і розслідування таких випадків. «За перші 3 місяці 2017 року, в Україні померли 144 ув’язнених та засуджених, за перші 3 місяці 2016 року – 116. Така ситуація є прямим наслідком неякісної медичної допомоги та перехідного періоду під час реорганізації пенітенціарної системи. […] Інститут звільнення за станом здоров’я деякий час не працював», – зазначила Олена Проценко, юрист УГСПЛ. Не завжди фіксують випадки, коли ув’язнені в закладах несвободи у зоні бойових дій загинули або отримали поранення внаслідок обстрілів. За кількістю самогубств у пенітенціарних установах, Україна зараз на 1 місці у Європі.

Олена Проценко, юрист УГСПЛ

Відзначають проблеми із розслідуванням випадків тортур і жорстокого поводження цифри, недостатньо ефективно розслідуються напади на правозахисників і журналістів.

У виконанні рекомендації Комітету щодо більшого представництва жінок в органах влади та рівних прав і можливостей є прогрес на рівні законодавства: запроваджена посада урядового уповноваженого з питань гендерної політики та гендерна квота 30% для списків кандидатів у депутати. Водночас, залишаються проблеми з імплементацією. У Верховній Раді депутатів-чоловіків – 371, жінок – 52. Певну роль у цьому зіграла постанова Центральної виборчої комісії про те, що недотримання гендерної квоти не є підставою для відмови у реєстрації. Із 17 Державних секретарів, жінок – лише дві; із 35 осіб керівного складу центральних органів влади – 5 жінок. На районному рівні, із 75 голів – лише 17 жінок.

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Також може бути корисним

УГСПЛ розробила методологію удосконалення законодавства, що стосується осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії

Українська Гельсінська Спілка з прав людини презентувала проект методології проведення експертизи законодавства України, проектів НПА...

04 Жовтня 2019

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: