Реабілітація жертв конфлікту: думки жителів прифронтових населених пунктів - Українська Гельсінська спілка з прав людини
Повернутись назад

Реабілітація жертв конфлікту: думки жителів прифронтових населених пунктів

Новина

За останні 2 місяці Українська Гельсінська спілка з прав людини в рамках Програми USAID «Права людини в дії» організувала низку інформаційних сесій, які стосувалися забезпечення прав цивільних осіб, що втратили здоров’я внаслідок збройного конфлікту. Зокрема, обговорення організували у Маріуполі, Покровську, Торецьку, Слов’янську, Краматорську та Сумах.

Головною метою усіх сесій було інформування зацікавлених сторін з питань забезпечення прав та отримання послуг особами, що набули порушень здоров’я внаслідок збройного конфлікту через презентацію аналітичного огляду «Реабілітація жертв конфлікту. Чи пропонує держава щось, крім встановлення інвалідності та милиць?». Експерти УГСПЛ Богдан Мойса та Юлія Науменко ознайомили учасників заходу з алгоритмом отримання цивільними особами статусу осіб з інвалідністю внаслідок збройного конфлікту та реабілітаційних послуг.

У містах експерти УГСПЛ виявляли і першочергові завдання та дії, яких необхідно вжити задля покращення на місцевому рівні ситуації як для жертв збройного конфлікту, так і для населення загалом. Проте, загальний аналіз інформації говорить про наявність системних проблем, спільних для кожного регіону.

«Мова йде про довготривалість та складність процедури встановлення інвалідності та про відсутність безкоштовних послуг з діагностики. Варто зазначити також, що послуги з реабілітації та супроводу, які надаються на місцевому рівні  особам, постраждалим внаслідок збройного конфлікту на сході України не відповідають реальним потребам», – аналізує регіональні інформаційні сесії Богдан Мойса.

Показовим є Слов’янськ. Там бойові дії розпочалися в квітні-липні 2014 р. та призвели до значної кількості жертв, в тому числі, і серед цивільного населення. Водночас люди досі і масово не можуть довести, що набули інвалідність саме у зв’язку з цим. Для декого з постраждалих проблемою залишається і отримання документів, що підтверджують відкриття кримінального провадження за фактом поранення. Навіть встановлення статусу особи з інвалідністю супроводжується низкою перешкод. Тривалі обстеження в стаціонарі для періодичного перегляду групи інвалідності, неврахування усіх складових порушень здоров’я змушують людей відмовлятись від встановлення інвалідності.

У Торецьку учасники інформаційних сесій додали, що і фінансова складова процедури – обтяжлива. Висока вартість обстеження з використанням обладнання для МРТ просто унеможливлює встановлення факту інвалідності. І тут з’являється ще одна загроза – втрата роботи.

«У місті немає де знайти роботу. Якщо мені встановлять інвалідність, мене просто звільнять», – зазначив один з постраждалих.

При місцевих державних адміністраціях, у кожному райцентрі створені Центри допомоги учасникам АТО. Вони б мали ознайомлювати учасників бойових дій із послугами, які ті можуть отримати під час реабілітації чи іншу допомогу. Але учасники інформсесій скаржаться, що і тут існує недолік – органи місцевого самоврядування недостатньо інформують громадян про існування таких центрів.

«Можливо, і є центри допомоги, про які Ви розповідаєте, але про них ніхто не знає», – говорить один з представників об’єднання постраждалих учасників бойових дій у Покровську.

У Маріуполь під час обговорення категорії постраждалих учасники акцентували увагу на дітях з інвалідністю.

«Внаслідок переховування від обстрілів, переселення на безпечні території, у дитини погіршився стан здоров’я. Як наслідок, той рівень реабілітації, який дитина отримувала раніше, втрачено, а наше місто належних послуг запропонувати не може», – зауважила лідерка місцевої організації дітей з інвалідністю.

Також в усіх регіонах є ще одна системна проблема – слабка підтримка неурядових реабілітаційних інституцій місцевою владою.

«Органам місцевого самоврядування варто більше підтримувати ініціативи з психологічної допомоги постраждалим», – звертає увагу представниця однієї з реабілітаційних установ Покровська.

Враховуючи таку кількість проблем під час реабілітації жертв збройного конфлікту, УГСПЛ планує продовжувати адвокаційні зусилля в напрямку покращення ситуації зі встановленням інвалідності та наданням послуг, включаючи, але не обмежуючись реабілітаційними.

 

Ці заходи стали можливими завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках програми «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.