Питання з багатьма невідомими, або чи дійсно зацікавлена влада з’ясувати обставини зникнення журналіста?

Обставини зникнення Василя Климентьєва залишаються питанням з багатьма невідомими.

Після першого ж допиту зник Антрій Козар, колишній міліціонер, неодноразово судимий за росповсюдження наркотиків, людина, яка 09.08.2010 возила Климентьєва у Печеніги, потім 10.08.2010 відвідав Кліментьєва, пообіцявши 11.08.2010 надати викривальні відеоматеріали. Є інформація,  що  батько Козара не подав заяву одразу після зникнення сина, більше того, зафіксовано, що Козар неодноразово виходив на зв’язок по мобільному  телефону. Він не перетинав межі України. Козар сьогодні реальна нитка до розв’язання справи. Але стосовно Козара об’явлено лише формальний розшук, а активні оперативні заходи для цього не вживаються. Чому міліція фактично усунулася від пошуку А.Козара?

У своєму інтерв’ю 03.09.2010 голова Харківської ОДА М.Добкін заявив: 

“Я знаю о чем-то на уровне слухов, но у меня внутри есть высокая доля уверенности, что В.Климентьев будет найден живым и здоровым, и мы много интересного узнаем об истинных причинах произошедшего с ним. Я держу это дело на личном контроле в рамках, которые мне позволены по закону, ежедневно интересуюсь, есть ли успехи, нужна ли помощь”, – розповів М.Добкин.” http://sq.com.ua/rus/news/vlast/04.09.2010/ya_uveren_chto_propavshego_zhurnalista_vklimenteva_najdut_zhivym_i_zdorovym_mdobkin/

Які процесуальні норми регламентують контроль голови ОДА за розслідуванням справи і що дали для слідства його допити (якщо такі було здійснено)? Чи перевіряло слідство джерала тих чуток, якими керувався Добкін, роблячи таку публічну заяву?

В той же час,  слідство замість того, щоб активно відпрацьовувати версії, які зможуть реально відповісти на питання пов’язані з зникненням журналіста, проводять репресії по відношенню до людей, які намагаються надати широкому розголосу обставини зникнення Климентьєва і сприяти набуттю суспільного резонансу цій справі на національному і міжнародному рівні.

15жовтня 2010 року в квартирі заступника головного редактора Харківської газети «Новий стиль» Петра Матвієнка місцевими представниками МВС України був влаштований обшук в рамках порушеної кримінальної справи по зникненню головного редактора видання «Новий стиль» Василя Климентьєва.

В ході обшуку були вилучені всі можливі електронні носії інформації, враховуючи ноутбук, навіть у дітей Петра комп’ютер був вилучений.

Напевно слідство зможе пояснити такі дії своїх співробітників відпрацюванням всіх можливих версій зникнення журналіста Василя Климент’єва, в тому рахунку і версію, що журналіст приховується від гніву героїв публікацій «Нового стилю».

Але така версія дуже слабка, оскільки слідство не має жодного підтвердження вірогідності штучного створення  суспільної думки про зникнення головного редактора «Нового стиля».

Разом з тим сам Петро Матвієнко говорить про те, що такі дії міліціонерів є ніщо інше ніж помста за те, що він  активно приймає участь у публічній кампанії направленої на надання   широкого розголосу проблеми зникнення журналіста, в спосіб проведення системних прес-конференцій, звернень до державних посадовців України найвищого рівня, а також до міжнародних джерел,  що переймаються правами людини.

В ході слідства одразу було відомо (з допитів свідків, з факту, що Кліментьєв залишив не вимкненими з розетки електроприлади, що залишив у помешканні великі суми грошей, що призначив зустрічі на 11.08.2010, що його ключі та сім-картка були підкинуті у човен),  що зникнення Кліментьєва не було добровільним. Чому майже до кінця  вересня слідство офіійно (і ще зараз неофіційно) вважало основною  версією факт добровільного зникнення журналіста і переховування його від «героїв власних публікацій», мало приділяючи уваги версії викрадення, зокрема, з мотивів, пов’язаних з журналістською діяльністю?

У помешканні Кліментьєва після трьох оглядів та двох обшуків, проведених харківськими правоохоронцями, київські слідчі знайшли у білизні другий травматичний пістолет. При цьому доведено, що з часу останнього перед тим обшуку у приміщення ніхто не заходив. Які висновки були зроблені слідством з цього факту? Чи притягнутий хтось до відповідальності за недбальство при попередніх обшуках ст. 366, 367 КК? Як слідство оцінює незрозумілу появу цього речового доказу?

Чому слідство порушує конституційні права громадян, завідомо непричетних до зникнення Кліментьєва переглядаючи та переписуючи номери з пам’яті їх мобільних телефонів? Чи дали такі дії якийсь конкретний результат по розслідуванні справи?

Зібрано матеріалів на більше ніж 20 томів кримінальної справи. Чи може слідство стверджувати, що за цей час воно наблизилося до її розкриття?

Прокуратурою зроблено висновок про непричетність до зникнення Кліментьєва заступника прокурора Харківської області С.Хачатряна. Між тим сам Климентьєв стверджував, що Хачатрян має зв’язки з перевертнями у погонах та кримінальним світом, також свідки свідчать про зв’язки Хачатряна з Козарем. Чи не шкодить слідству виключення з кола підозрюваних таких людей, як Хачатрян лише на підставі їх високих посад? Чи переписувалися номери  з памяті телефонів С.Хачатряна? Чи не варто повернутися до дослідження його звязків?

Які перспективи у розкритті цієї справи? Чи не зайшло слідство у глухий кут, як у справі Гонгадзе?

Як ми бачимо запитань набагато більше ніж відповідей. Чи знову ми маємо справу з повторенням сценарію тривання десятирічного слідства і в кращому випадку пошуків «цапа відбувайла», або справа Климентьєва так і залишиться в розряді «глухарів» і ми ніколи не дізнаємося що саме відбулося на справді і яка доля спіткнула головного  редактора Харківського видання «Новий стиль» Василя Климентьєва?