Публікація

Питання та пропозиції до держави щодо документування фактів та використання даних щодо порушень прав людини в результаті збройного конфлікту та окупації

З початку окупації АР Крим і м. Севастополя та збройного конфлікту на сході України українські громадяни стикнулись з численними порушеннями прав людини та воєнними злочинами на тимчасово окупованих Росією територіях. Так, найбільш поширеними на цих територіях стали порушення права на життя, права власності, права на справедливий суд, незаконні арешти та ув’язнення, катування, нелюдське або принизливе поводження, позасудові страти, невмотивовані та непропорційні обстріли цивільних об’єктів та об’єктів інфраструктури, використання цивільних осіб в якості «живих щитів», політично мотивовані переслідування, насильницькі зникнення, обмеження свободи мирних зібрань, свободи думки та віросповідання, насильницьке переміщення, вигнання та депортація цивільних, примусовий призов до лав збройних сил РФ та керованих нею незаконних збройних формувань, примусова паспортизація та інше. Була завдана значна матеріальна та моральна шкода окремим громадянам, завдані збитки приватним підприємствам, державним установам та організаціям – наразі досі важко назвати точний обсяг майбутніх репараційних вимог до держави-агресора.

Зазначимо, що в Україні не було створено окремої інституції, яка б документувала всі такі факти, та концентрувала їх в єдиній базі. З початку конфлікту різні державні органи були включені до процесу збору статистичних даних, встановлення фактів або розслідування злочинів в зв’язку зі збройним конфліктом. Часто ці дані збиралися не системно, інколи різні органи дублювали ті ж самі функції, або розслідували факти злочинів згідно з існуючим «правом миру», бо практики використання «права війни» не було.

Така «неготовність» держави до нових спричинених війною викликів не нова. В свій час з цими викликами стикались Грузія та Молдова, країни колишньої Югославії тощо. Отже, зазначені функції на початку подій брали на себе недержавні організації та громадський сектор, які в подальшому об’єднували зусилля та інтегрувались з державними органами зі створенням єдиної бази даних. Це дозволяло швидко та ефективно агрегувати статистичні дані, факти, інформацію та використовувати їх, зокрема й для подолання наслідків збройного конфлікту.

В Україні також важливу роль відігравали та продовжують відігравати громадські організації, зокрема, Українська Гельсінська спілка з прав людини, яка з 2014 року здійснює моніторинг та документування фактів та збирає докази порушень прав людини та воєнних злочинів на тимчасово окупованій території (зокрема, силами створеного Центру документування порушень прав людини) з їх подальшим використанням в аналітичний, адвокаційній роботи, а також підготовці позовів до міжнародних судових органів. В світлі останнього важливою є співпраця із органами державної влади – наприклад, Офісом Генерального прокуратура та прокуратурою АР Крим, Міністерством юстиції й іншими.

Треба зазначити, що за останні роки Україна зробила помітний прогрес у напрямку розслідування випадків порушень прав людини та воєнних злочинів з боку окупаційної влади, а також координації міжвідомчих дій по міждержавних позовах. Наприклад, з 2016 року налагоджено системну роботу Прокуратури АРК у м. Києві та розслідування злочинів через окупацію Криму. З кінця 2019 року ведеться робота з уніфікації методик документування та розслідування, завдяки створенню в Офісі Генерального прокурора Департаменту нагляду у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту, а також відповідні управління в прокуратурах Луганської та Донецької областей. Об’єднано зусилля низки гравців для ведення продуманої, комплексної та узгодженої «lawfare» – захисту прав та інтересів країни на юридичному фронті. Також, Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України розробляється концепція Національного центру документування порушень прав людини на тимчасово окупованих територіях, ідея створення якого тривалий час адвокатувалась правозахисниками УГСПЛ. А Український інститут національної пам’яті не лише працює з питаннями права на пам’ять та розвіювання міфів в контексті збройного конфлікту, але й розглядає можливість розширення відповідними даними існуючого галузевого архіву.

Сьогодні моніторингом та фіксацією порушень займаються як міжнародні організації (Моніторингова місія ООН з прав людини, Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ в Україні), так і громадські ініціативи, а також Служба безпеки України, Міністерство внутрішніх справ та прокуратура.

В той самий час нагальним залишається питання синхронізації зусиль державного та недержавного секторів з уніфікованого документування фактів. Треба зазначити, що на 6 рік війни в Україні існує низка дотичних до збройного конфлікту та окупації реєстрів та баз даних з різним режимом регулювання, призначенням (цільовим використанням), доступом та розпорядниками. Також є інші бази даних, функціонал та повноваження яких можуть бути розширені (або в які можуть бути інтегровані дотичні функціонал та повноваження) для виконання задач перехідного правосуддя.

Усвідомлюючи ці виклики, Українська Гельсінська Спілка з прав людини спільно з Представництвом Президента України в Автономній Республіці Крим ініціювали процес аналізу функціонування та розвитку таких реєстрів та баз даних, що наявні як у держави, так й у громадських організацій.

Отже, перед тим, як створювати нові структурні одиниці у складі державних інституцій, ми плануємо вивчити поточну ситуацію та відповісти на низку запитань з тим, щоб уникнути в майбутньому дублювання повноважень, додаткового травмування жертв конфлікту та забезпечити максимально ефективне використання наявних даних. Наприклад, зокрема аналізується, які бази даних та реєстри державних органів та НУО наразі існують, яку інформацію вони містять та які з них реально функціонують, який є міжвідомчий обмін та взаємодія по ним та чого бракує.

За результатами аналізу УГСПЛ, Представництво Президента України в АР Крим та Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України розроблять пропозиції щодо того, як може бути організовано функціонування баз даних на рівні держави з використанням наявних реєстрів (включаючи місце реєстрів та баз даних НУО та взаємодію з ними) для виконання задач перехідного правосуддя.

 

Діяльність Української Гельсінської спілки з прав людини із захисту постраждалого від конфлікту та окупації населення та ВПО ведеться в рамках Програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Права людини в дії».

У світі USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Також може бути корисним

Запрацювала Експертна рада Мінреінтеграції задля створення державної бази даних порушень, вчинених в ході збройної агресії РФ

Триває засідання Експертної ради Мінреінтеграції з напрацювання пропозицій щодо створення державної системи моніторингу і документування...

28 Липня 2021

Відбулася презентація шостого тематичного огляду “Крим без правил”: правозахисники ідентифікували 3984 жертви порушення права власності в окупованому Криму

27 липня 2021 року відбулася пресконференція “Крим без правил: окупована власність. Презентація Тематичного огляду”, яку...

28 Липня 2021

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: