«Призначені» адвокати, катування та тиск окупаційних правоохоронців, – Верховний комісар ООН з прав людини про порушення прав людини у Криму

Верховний комісар ООН з прав людини Мішель Бачелет 1-2 липня презентувала доповідь, яка, серед іншого, стосувалася дотримання прав  людини у Автономній Республіці Крим та місті Севастополь. Розглядався період з 1 липня до 31 грудня 2019 року включно.

Вона зазначила, що у Криму продовжуються систематичні порушення прав людини, пов’язані з застосуванням катувань та інших видів жорсткого поводження, які застосовуються окупаційними правоохоронними органами. Російська Федерація не виконує своїх зобов’язань в якості держави-окупанта у Автономній Республіці: за достовірними даними відповідальні особи не несуть будь-якої відповідальності. Криміналізація свободи висловлювань у соціальних мережах призводить до того, що журналісти та працівники медіа-спільноти стикаються з втручанням у свою професійну діяльність, отримують погрози та відчувають тиск з боку окупаційних правоохоронців. Серед інших фактів були зазначені: відмова у передачі засуджених з анексованої території до України і незаконне вивезення їх до місць позбавлення волі на території Росії, незаконне проведення призовної кампанії з порушенням норм міжнародного гуманітарного права.

Зокрема, міжнародне гуманітарне право вимагає, щоб держава-окупант вжила всіх заходів, спрямованих на відновлення та забезпечення, наскільки це можливо, громадського порядку та безпеки, дотримуючись, якщо це можливо, діючих законів в країні. Протягом звітного періоду, який розглядався Радою, Російська Федерація продовжувала застосовувати своє кримінальне законодавство в Криму.

У більшості випадків,  які окупаційна влада пов’язувала із нібито шпигунською чи підривною діяльністю, Федеральна служба безпеки РФ позбавила підсудних права бути представленими адвокатами за власним вибором шляхом призначення «захисників» державою, а згодом відмовивши у доступі підсудних і до цих  адвокатів.

Було зафіксовано винесення обвинувальних вироків, не зважаючи на право підсудних на справедливе слухання компетентним, незалежним та неупередженим судом. У деяких з цих справ судді виносили рішення, що ґрунтувалось, насамперед, на показаннях анонімних свідків, або на попередніх письмових свідченнях, які у подальшому були відкликані.

При цьому Уряду України вкотре нагадали про обов’язок використовувати всі  можливі засоби для забезпечення дотримання прав людини на півострові, а також переселенців з Криму.

У своїй резолюції 74/168 Генеральна Асамблея ООН підтримала зусилля України щодо підтримання економічних, фінансових, політичних, соціальних, інформаційних, культурних та інших зв’язків зі своїми громадянами в окупованому Криму з метою полегшення їх доступу до демократичних процесів, економічних можливостей і об’єктивна інформація.

Управлінням Верховного комісара ООН з прав людини було відзначено позитивні зусилля України щодо поліпшення умов перетину на лінії адміністративної межі перетину Криму та відкриття центрів адміністративного обслуговування в безпосередній близькості від пунктів пропуску, які могли б забезпечити розширений доступ жителів Автономної Республіки до українських державних послуг.

Мешканці АРК вимушені через суд на території України визнавати факт реєстрації народження чи смерті в Криму. Отже, на відміну від заявників з підконтрольних українському уряду територій, жителі Криму стикаються з додатковими зобов’язаннями та перешкодами.

Примітка УГСПЛ. Наприкінці червня 2020 року у Верховній Раді України зареєстрували законопроєкти про спрощення реєстрації народження і смерті для мешканців Криму (https://bit.ly/2ZDzul0). Раніше УГСПЛ аналізувала повідомлення Кабінету Міністрів України  (https://bit.ly/2C8dtmh) про спрощення реєстрації фактів народження та смерті на тимчасово окупованих територіях (https://bit.ly/2DdGPAb).

У доповіді Верховного комісара ООН з прав людини Мішель Бачелет від  Російської Федерації вимагає дотримуватися своїх зобов’язань відповідно до міжнародного гуманітарного права і закликає забезпечити належний і безперешкодний доступ до Криму міжнародних місій з контролю за дотриманням прав людини та неурядових організацій з прав людини. Не менш важливим в ООН відзначають необхідність повністю виконувати абсолютну заборону катувань та забезпечити швидке, незалежне, неупереджене, ретельне та ефективне розслідування всіх звинувачень у жорстокому поводженні, катуваннях та насильницьких зникненнях у Криму, а також забезпечити право на свободу висловлювання та дотримуватися думок, право на мирні зібрання, думки, совісті та віросповідання мають здійснюватися всіма особами та групами в Криму, без дискримінації за будь-якими ознаками. Влада Російської Федерації має забезпечити особам, позбавленим волі, право скористатися усіма законними гарантіями та зняти обмеження, накладені на кримськотатарську громаду, для збереження її представницьких установ, включаючи заборону Меджлісу. Крім того, владі Російської Федерації необхідно забезпечити доступність освіти українською мовою, що залишається проблемою. Інші рекомендовані заходи включають припинення призову громадян України, які проживають у Криму, до збройних сил Російської Федерації та відновлення майнових прав усіх колишніх власників, позбавлених прав внаслідок “націоналізації” та конфіскацій, здійснених у Криму.

Уряд України також закликають дотримуватися своїх зобов’язань, передбачених міжнародним законодавством про права людини стосовно жителів АР Крим.

Матеріал підготовлено в рамках Програми «Права людини в дії», яка впроваджується Українською Гельсінською спілкою з прав людини за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).

У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах.

Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.