Проект кримінально-процесуального кодексу України, який розглядається Верховною Радою, має величезне значення для суспільства, особливо, якщо взяти до уваги ту обставину, що до дня проведення президентських виборів залишилось півроку.

Тяжке и болісне враження складається при ознайомленні з текстом проекту закону, прийнятому в першому читанні.

Зараз у проваджені прокуратури та міліції знаходяться мабуть тисячі кримінальних справ, порушених на “замовлення”. Деякі з них порушені на “замовлення” влади, але це зовсім незначна частина таких справ.

Можливо декілька процентів, інші ж – це вже “творчість” прокурорів, слідчих и т.д. Мета – вимагання коштів і майна у тих, хто стає по цих справах підозрюваним чи обвинуваченим. Іноді таки справи замовляються підприємцями для знищення бізнесу конкурентів. Але якщо буде прийнятий кримінально-процесуальний кодекс в тому вигляді, в якому він зараз, то кількість “лівих” кримінальних справ зросте у геометричній прогресії, тому що такі кримінальні справи стали для багатьох працівників правоохоронних органів основнім джерелом їх існування.

1. Почну з святого для кожного з нас місця – житла. Стаття 12 пункт 1  – говорить: “Кожному гарантується недоторканність житла…, але у невідкладних випадках обшук може проводитись в іншому порядку, визначеному цім кодексом”, тобто без постанови суду про порушення кримінальної справи, на розсуд слідчого та прокурора. Такий же порядок передбачено для виїмки і для обшуку фізичної особи.. Це призведе до того, що обшук та виїмка будуть широко застосовуватись не тільки після порушення кримінальної справи, а навіть і без такої постанови, по указівці зверху, для тиску на особу з метою вимагання коштів або майна, для підкидання зброї та наркотиків и т.п.

Такий же порядок передбачено і для зняття інформації з технічних засобів зв’язку. Це вже передбачено для опозиції.

2. Правами підозрюваного, згідно пункту 5 статі 48, передбачено побачення з захисником після першого допиту. А подальші зустрічі допускаються тільки у тому випадку, якщо це не перешкоджає проведенню слідчих дій.

По-перше, після першого допиту захисник вже мало чим зможе зарадити підзахисному, маючи на увазі методи слідства, яки застосовують органи дізнання та слідства, а по-друге, вирішувати, чи перешкоджають зустрічі адвоката та підзахисного проведенню слідчих дій буде вирішувати той же слідчий.

3. Текст пункту 2 статі 245 дасть можливість слідчому здійснювати приводи підозрюваного чи обвинуваченого з метою тиску на них для досягнення своїх протиправних цілей, бо вручення повістки представнику житлової організації якраз і буде давати привід до цього.

4. Стаття 323 пункт 2 передбачає, що підозрюваний може подати скаргу на незаконне порушення кримінальної справи тільки після того, як він отримає від слідчого копію постанови про порушення кримінальної справи проти нього. Якщо справу порушено незаконно, то таку копію він ніколи не отримає.

Пункт 5 цієї ж статті передбачає, що суддя може по такій скарзі винести постанову, якою може скасувати постанову про порушення справи, а матеріали направити в прокуратуру для додаткової перевірки. А чому не закриває справу?

Направляти матеріали справи, яку порушено протизаконно, тому ж слідчому це означає знову піддавати цю особу знущанням та вимаганням.

5. Згідно пункту 1 статі 300 слідчий надає можливість обвинуваченому та його захисникові ознайомитися по закінченню слідчих дії с протоколами тих слідчих дій, що виконані за їх участю або за їхнім клопотанням. І все.

А інші матеріали кримінальної справи?

Не важко здогадатися, що коли після такого “ознайомлення” вони прийдуть в суд, то з подивом дізнаються, про “докази” вини підсудного, які невідомо звідки і як потрапили до кримінальної справи і заперечувати які ні підсудний, ні його адвокат будуть зовсім не готові.

З цього короткого аналізу можна зробити висновок, що проект кримінально процесуального кодексу, це кодекс відверто не правової , тоталітарної держави.

Це гігантський крок назад, у беззаконня не тільки у порівняні з нині діючим кодексом, але і з кодексом радянських часів.

Думаю, що і кодекс сталінських часів був більш демократичний ніж той, який зараз приймає Верховна Рада.

Володимир Горбунко,

Експерт ЕГО „Зелений Світ” (м. Кривий Ріг)