Публікація

Про права людини в Білорусі очима правозахисників

„Цифра “16”, свічка та джинсовий одяг – ось символи змін, які мають відбутися в Білорусі наступного року”. Такими словами розпочалась інтернет-акція солідарності з Білорусією, в якій всіх небайдужим пропонувалось запалтити свічку солідарності на своїй інтернет-сторінці або в Живому Журналі.


Шістнадцять – бо 16 вересня 1999 року в Мінську були викрадені двоє відомих опозиціонерів, Віктор Гончар та Анатолій Красовський. Тепер шістнадцятого дня кожного місяця відзначається День солідарності з тими, хто бореться за свободу в Білорусі. Шістнадцять – символ солідарності.

Свічка – символ пам’яті про тих, хто загинув або безслідно зник в Білорусі за останні роки. Політики, журналісти, бізнесмени – вони були вбиті за свої переконання, за те, що мали мужність відкрито висловлювати свої думки та захищати свої права. Їхні вбивці й далі перебувають на високих посадах. Цим особам заборонений в’їзд до країн Євросоюзу та навіть до країн-кандидатів. Але не до України та Росії.

Джинси – символ свободи та єдності. На відміну від України-2004, в Білорусі неможливо використовувати будь-яку несанкціоновану владою символіку чи кольори. 16 вересня міліція в Мінську вчергове розігнала мітинг солідарності та відібрала у людей національні біло-червоно-білі прапори. Але один не розгубився – і підняв на флагшок свою джинсову сорочку. Так джинси миттєво стали новим символом для тих, хто не боїться боротися.

Ми зі свого боку вирішили долучитись до цієї акції публікацією матеріалу, присвяченому правам людини в Білорусі. До вашої уваги інтерв’ю з відомим білоруським правозахисником, виконавчим директором Білоруського Гельсінського комітету Олегом Гулаком.  До речі, наші колеги нещодавно відсвяткували своє десятиріччя. Інтерв’ю російською.

Виктория Онищенко (ВО): Готовы ли Белорусы защищать свои права?

Олег Гулак (ОГ): К сожалению, у народа Беларуси, как и у большинства народов бывшего Советского Союза, отсутствует традиция, привычка отстаивать свои права и защищать интересы. Бюрократическая волокита, высокие государственные пошлины при обращении в суд, нередкая некомпетентность судей и отсутствие веры в то, что правосудие будет справедливым, часто заставляют человека отказаться от защиты своих интересов. Кроме того, низкий уровень правовой грамотности среди населения приводит к тому, что люди просто не знают, что имеют права в той или иной ситуации.

В любом – демократическом  или авторитарном – обществе деятельность правозащитных организаций нацелена на долгосрочные перспективы. Кроме того, мы пытаемся помогать конкретным людям. И за десять лет количество обращений в БХК не уменьшилось, большинство из них – жалобы на судебные решения. Часто к нам обращаются с просьбой присутствовать в судебном заседании с целью проверки соблюдения законодательства и прав человека. Не всегда БХК могло защитить ущемленные интересы обратившихся к нам. И если нам удается кому-то помочь, значит, смысл в нашей дальнейшей работе есть.

ВО: Верите ли Вы в грядущие выборы и победу оппозиционного кандидата в Президенты? Возможен ли выход людей на улицу в случае фальсификации выборов? Какова будет реакция нынешней власти на такое возможное действие людей?

ОГ: Выборы Президента должны состояться 17 июля 2006г., но мы не питаем иллюзий относительно их характера. Социологические опросы показывают, что электоральные ожидания связаны с изменением власти, однако люди должны найти в себе силы и готовность повлиять на власти и заставить их уважать свой выбор. Конечно, сегодня страшно выйти на улицу с протестом, режим демонстративно жестко подавляет проявления всякой активности. Но, тем не менее, люди протестуют и будут протестовать. Насколько массово это будет происходить во время выборов, сказать трудно. Это зависит от многих факторов. Не хочу быть пророком и предсказывать реакцию властей, но пока что в их арсенале только репрессивные меры, запугивания и наказания…

ВО: Одним из незащищенных прав в Беларуси является право на свободу совести…

ОГ: Прежде всего, необходимо сказать о том, что, в связи с принятием последнего Закона «О свободе вероисповедания», в котором закрепляется деление религиозных организаций на традиционные и нетрадиционные, и практикой его применения  определяющая роль отведена Белорусской Православной Церкви. Тем самым нарушается конституционный принцип светскости белорусского государства. Ущемление прав верующих заключается в государственном финансировании одних религиозных организаций, их образовательных учреждений, отказах в регистрации, обеспечении церковными зданиями в ущерб другим.

ВО: Почему белорусы не защищают свои права через Европейский суд?

ОГ: Граждане Беларуси не могут защитить свои права в Европейском Суде, так как Беларусь не является членом Совета Европы и не ратифицировала Европейскую Конвенци. Для нас доступен только  Комитет по правам человека (Женева), куда могут обратиться белорусы в случае нарушении прав, которые предусмотрены Пактом о гражданских и политических правах, ратифицированном Республикой Беларусь. И уже есть случаи признания Комитетом обоснованности таких жалоб. В некоторых из них именно наши юристы оформляли документы для подачи в этот орган.

ВО: Возможно ли повляить на соблюдения прав человека в Беларуси законодательным путем?

ОГ: Еще несколько лет назад, при прежних составах парламента, мы готовили проекты Избирательного Кодекса, законов «Об альтернативной службе»,  «Об омбудсмене», «О свободе вероисповеданий» и некоторые другие и пытались пролоббировать их принятие в Национальном Собрании Республики Беларусь путем обращений к депутатам, проведения различных общественных компаний. Однако теперь это уже не актуально. Прежде всего, потому, что парламент был сформирован под четким контролем Администрации Президента, лиц, готовых публично поддержать демократические преобразования в стране, в законодательном органе нет. Фактически белорусские парламентарии подконтрольны президентской администрации. Да и полномочий для инициирования законопроектов у них практически нет.

Последний яркий пример – широкая кампания, развернутая неправительственными организациями этим летом накануне принятия Закона Республики Беларусь «Об общественных объединениях». Была налажена активная работа с депутатами, которые были поставлены в известность об имеющихся недостатках законопроекта и о рекомендациях НПО по изменению законодательства, однако при обещании их учитывать, закон, ужесточающий деятельность общественных объединений, был принят без обсуждений.

Питання ставила Вікторія Онищенко

Довідка про Білоруський Гельсінський комітет:

БГК – незалежне, неполітичне, некомерційне суспільне об’єднання, дійсний член Міжнародної Гельсинської Федерації, що має консультативний статус при ООН й ОБСЄ.

Головна мета БГК – захист у Білорусі прав людини, гарантованих Конституцією, а також декларованих Гельсинськими угодами й іншими міжнародними договорами. Для цього БГК виявляє порушення прав людини й проводить різні заходи з метою домогтися дотримання міжнародних зобов’язань в області прав людини, узятих на себе Республікою Білорусь. Оскільки правова демократична держава не може існувати без сильного цивільного суспільства, БГК сприяє розвитку правозахисного руху в регіонах.

В 1998 р. БГК нагороджений премією Європейського Союзу й США за внесок у розвиток цивільного суспільства.

БГК веде широку експертну роботу в області правозахисних і суспільних проблем. Під егідою БГК або з його участю регулярно проходять конференції, круглі столи, експертні зустрічі.

Захищаючи права інших, БГК часто й самій доводилося захищатися. Більшу підтримку Комітету зробили міжнародні організації, включаючи ООН, ОБСЄ, Європейський Союз, а також неурядові організації й дипломатичні місії демократичних країн, що виступили з осудом переслідування правозахисної організації. От лише деякі атаки на БГК.
В 2003 році Міністерство юстиції винесло письмове попередження БГК за використання бланка, штампа й печатки, на яких “назва організації не відповідає статутному” (відсутні лапки), і за використання на печатці поряд з білоруським англійського варіанта назви організації, хоча печатка й штамп були погоджені з органами МВС, виготовлені в 1995 р. у відповідності з усіма вимогами й використалися при перереєстрації об’єднання в Міністерстві юстиції в 1999 р. Двох подібних попереджень в плин одного року досить для початку ліквідації суспільного об’єднання.

Напередодні референдуму 2004 року Міністерство юстиції направило у Верховний Суд позов про ліквідацію БГК, після того, як Комітет привселюдно засумнівався в законності референдуму й звернувся до Конституційного Суду, а також до органів, наділеним правом звернення до Конституційного Суду, із проханням підняти питання про відповідність Конституції Указу № 431 “Про призначення республіканського референдуму” про скасування обмежень на строк перебування Президента при владі. Верховний Суд повернув позов Міністерству без розгляду.

Із серпня 2003 року по січень 2004 податкова інспекція Московського р-ну Мінська провела комплексну перевірку БГК з моменту створення в 1995 році. Інспекція підтвердила цільове використання коштів, однак, пославшись на Декрет Президента Республіки Бєларусь № 8 “Про деякі заходи щодо вдосконалювання порядку одержання й використання іноземної безоплатної допомоги”, нарахувала БГК заборгованість по податках й економічні санкції на суму понад 385 млн. рублів (близько 180 тис. доларів США) за діяльність по проектах технічної допомоги Програми ТАСІС. Податкова інспекція проігнорувала той факт, що дія Декрету не поширюється на міжнародну технічну допомогу, здійснювану по Програмі ТАСІС у Білорусі, що звільняється від податків і мита на підставі міжнародного договору Білорусі. За матеріалами ІМНС в 2004 р. Департамент фінансових розслідувань Комітету державного контролю висунув карні обвинувачення проти керівництва БГК.

Хоча 23 червня 2004 р. господарський суд м. Мінська зняв із БГК всі обвинувачення в ухилянні від сплати податків, і це рішення набутило законної сили, у жовтні 2005 р. перший заступник голови Вищого Господарського Суду Євгеній Смирнов приніс протест у Президію ВХС і просить скасувати дане рішення. Задоволення протесту може спричинити поновлення кримінальної справи проти посадових осіб БГК, що грозить ним тюремним ув’язненням на строк до семи років з конфіскацією майна. Тому БГК зараз надзвичайно гостро має потребу в широкій національній і міжнародній підтримці.

Після письмового попередження Мін’юсту в 2005 р., що вимагає від суспільних об’єднань вести професійне діловодство й заборонного їм мати приміщення в житловому багатоквартирному будинку для реєстрації юридичної адреси, БГК пішов на ліквідацію своїх регіональних відділень: ліквідуються 12 зареєстрованих регіональних відділень, які були у великих містах, а також представництва в інших населених пунктах. Це вимушений захід, з огляду на дії Мін’юсту з ліквідації громадськіх організацій. Однак діяльність Комітету в регіонах не припиниться: її будуть здійснювати вповноважені представники БГК.

У найближчих планах БГК – продовження й посилення правозахисної діяльності моніторингу ситуації з правами людини й наданню допомоги жертвам порушень; складання “Сірої книги” із вказівкою імен і діянь людей, які систематично й грубо порушують права людини, і інформування про такі факти білоруської й міжнародної громадськості; проведення просвітительських кампаній з прав людини. Гельсинський комітет буде вести ретельне спостереження за майбутніми виборами Президента Білорусі.

 

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування