Публікація

Про ніжну зиму або про сексистські мовні практики львівської та кіровоградської молоді…

Найбільше серед громадських організацій в Україні зареєстровано саме молодіжних.

Лише всеукраїнських, як повідомляє сайт Міністерства у справах сім’ї , молоді та спорту, є понад 200. Всі вони з тим чи іншим успіхом працюють над “…створенням умов для гармонійного та всебічного розвитку молоді; підтримкою усіх форм та напрямків формальної та неформальної освіти; проведенням різноманітних творчих, спортивних та інтелектуальних конкурсів, змагань, турнірів тощо, які сприятимуть самореалізації молоді; підтримкою учнівського та студентського самоврядування в навчальних закладах…” і т.п.

Молодіжні організації беруть участь у Всеукраїнському молодіжному самміті ООН, долучаються  неформальної мережі молодіжних організацій з досягнення Цілей Розвитку Тисячоліття ООН для Україні; видають молодіжні журнали; проводять тренінги; організовують ігри для прихильників цифрової фотографії „SnapShot”.

Вони творчі, амбітні, переповнені ідеями… Саме такими, мабуть, є члени Львівської молодіжної організації “Кротус” (Клуб розвитку освіти, творчості та удосконалення самоврядування”), а також і їх кіровоградські колеги: Кіровоградська обласна молодіжна громадська організація “Фундація Регіональних Ініціатив” спільно з Кіровоградською обласною молодіжною газетою “Меридіан”.

Ці організації зініціювали проведення  гру-квест для молодих цифрових фотографів під назвою “SnapShot”. Зініціювали, треба сказати, вже не вперше. Але вперше одночасно у двох містах – Львові та Кіровограді.  Молодці!

Але, оскільки молоді люди креативні і ще й не позбавлені гумору, вирішили вони ще й назвати свою гру. Коли в лютому  2007 року проводилася гра для прихильників цифрової фотографії „SnapShot” у Львові, то її темою була – “сНіжна зима”.  Красиво чи не так? Гра слів – “Сніжна зима”, “Ніжна зима”, “сНіжна зима”. Супер!

  І ось у 22 вересня вирішено було гру теж провести під якоюсь темою. І в результаті творчих пошуків було знову знайдено гру слів, адже бабине літо надворі! І тема була визначена як: “БАБИне ЛІТО”… Тут гра слів вже інша: “Бабине літо”, “Баби не літо”, “БАБИне ЛІТО”… 

Можливо, ця назва не викликала таких же позитивних емоцій як “сНіжна зима”, але оскільки творчість та гумор нічого кращого не спродукували, то вирішено було її залишити.

Але не врахували молоді люди дискримінаційного характеру цієї назви. Подібний акцент у цій назві має явно сексистський характер, натякаючи на грубо-зневажливу назву осіб жіночої  статі  в межах патріархальної , зокрема російськомовної культури (сексизму –  зверхнє ставлення представників однієї статі до іншої, що грунтується на уявлення про перевагу моральних, інтелектуальних культурних, фізичних та інших якостей однієї статі щодо протилежної). В українській мові слово “баба” стосується виключно жінок старшого віку – тих, хто має онуків. Але ж ідея  зініційованої гри не стосувалася фотографій саме цієї  вікової  групи жінок!

Цілий ряд громадських організацій та гендерних експертів України звернувся до організації “КРОТУС” з проханням змінити хоча б виділення в цій назві. На жаль у відповідь ми отримали лише твердження типу:

–  “З нашої точки зору, нічого сексистського у цьому не має”,

–  “Якщо молоді люди вважають і ображаються на слово “БАБА”, слід шукати причину у собі”,

–  “Я хотів сказати вам, що придиратися до слів, коли є більш вагомі проблеми у галузі захисту прав жінок, насильства в сім’ї не є основним завданням вашої організації, та організацій такого спрямування, як ваша. Займайтесь справами, а не тріскотнею”.

–  “Цікаво, що саме ваша організація зробила за останній рік, оскільки ніколи не чув про неї”,

–  “Як на мене, проблеми гендерної  нерівності не існує. Вона є надуманою. Боротися треба проти насильства у сім’ї, проти проблеми нерівності жінок і чоловіків у професійній сфері. Замість цього, Ви чіпляєтесь до слів”.

–  І т.д. і т.п.

На жаль, жодні аргументи, переконування, апеляції до програмних документів, які взяла на себе Україна та органи місцевого самоврядування нічого не дали…

Гра була проведена під задекларованою назвою, нажаль. 

Неприйнятним є той факт, що громадські організації,  залучені у медійну діяльність, припускаються таких грубих порушень гендерної рівності у своїй діяльності.

Найцікавіше те, що у Кіровограді проведення гри підтримало обласне управління у справах сім’ї, молоді та спорту – структури, яка згідно з Законом України “Про забезпечення рівних прав  та можливостей жінок і чоловіків” є уповноваженим органом у у сфері забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків в області. Основними напрямками державної політики щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків зокрема є: “утвердження ґендерної рівності; недопущення дискримінації за ознакою статі; виховання і пропаганда серед населення України культури ґендерної рівності, поширення  просвітницької  діяльності  у  цій сфері;  захист суспільства  від інформації, спрямованої  на дискримінацію за ознакою статі.” (ст.3 Закону).

  Шкода, що подібні випадки ще часом трапляються у роботі громадських організацій. Ми часом допускаємось помилок, не звертаємо уваги на зауваження колег…

Вважаю, що гарним тестом на зрілість громадської організації України є власне вміння дослухатися до думки іншої НДО, особливо, якщо до цієї думки долучилися і інші організації та експерти.  Бо в іншому випадку, замість того, щоб об’єднати свої зусилля, і впливати на ефективність роботи органів влади, ми змушені будемо розгортати дискусії між інституціями громадянського суспільства про професійність одна одної, втрачаючи авторитет та впливовість серед прихильників та громадськості,  марнуючи власні сили та час, які можна було б значно продуктивніше використати на виконання своєї суспільної місії та статутних завдань.

  Кожна з організацій визначила для себе кілька пріоритетних напрямків роботи. І оскільки ми працюємо у своїх напрямках – ми удосконалюємось кожна у своїй галузі. І коли ми “попадаємо” на поле одна одної, давайте довіряти досвіду і знанням професійніших колег. І тоді  не буде подібних непорозумінь.

 Марта Чумало

Західноукраїнський центр “Жіночі перспективи”

(під час підготовки статті були використані цитати з переписки між МГО “Кротус” та Західноукраїнським центром “Жіночі перспективи”, Творчим об’єднанням Технології оптимального розвитку особистості”, Львівського Науково-дослідного Центру “Жінка і суспільство” та ін.)

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: