Публікація

Про невідповідність Конституції України проектів законів № 5242 та № 5242-2

На нашу думку, проекти законів „Про порядок організації і проведення мирних заходів та акцій в Україні”, внесений депутатами Г.Удовенком та іншими, та „Про збори, мітинги, походи і демонстрації”, внесений Президентом України, суперечать статті 39 Конституції України.

Згідно норми Конституції, громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування.

Обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку ѕ з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення або захисту прав і свобод інших людей.

Як зрозуміло з частини другої статті 39, обмеження щодо права на збори можуть встановлюватися лише судом, тобто вони можуть носити лише ситуативний, а не постійний характер. Рішення щодо обмеження права на збори суд виносить відповідно до закону і лише для визначеного кола окреслених Конституцією громадських потреб. А саме – з метою запобігання заворушенням та злочинам, для охорони здоров’я населення та захисту прав і свобод інших людей. Існуючі в Україні спеціальні закони регулюють ці питання, для покращення захисту цих потреб можуть прийматися нові чи удосконалюватися чинні закони.

Що ж до того, щоб регулювати порядок проведення самих масових акцій шляхом накладання будь-яких обмежень постійного характеру шляхом прийняття відповідного закону, то нормою статті 39 Конституції цього не передбачено.

У той же час обидва проекти закону передбачають введення таких обмежень.

Так, у проекті закону, внесеному народними депутатами, і зареєстрованому у Верховній Раді під № 5242, такі обмеження вносять ст. 4 (обмеження щодо кола осіб, які можуть бути організаторами заходів), ст. 5 (обмеження щодо кола осіб, які можуть бути учасниками заходів), ст. 6 (обмеження щодо форми повідомлення), ст. 10 (обмеження щодо міста та засобів проведення заходів), ст. 13 (обмеження щодо організаційних дій по проведенню заходів), ст. 15 (надання права обмеження правоохоронним органам).

У проекті, внесеному Президентом України, і зареєстрованому у Верховній Раді під № 5242-2, обмеження постійного характеру передбачені ст. 4 (обмеження щодо кола осіб, які можуть бути організаторами заходів), ст. 5 (обмеження дій організаторів), ст. 6 (обмеження щодо кола осіб, які можуть бути учасниками заходів, та їх дій), ст. 7 (обмеження щодо форми повідомлення), ст. 9 (обмеження щодо міста проведення заходів), ст. 10 (обмеження щодо часу проведення заходів), ст. 14 (надання права обмеження уповноваженому виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування), ст. 15 (надання права обмеження правоохоронним органам), ст. 23, 24 (введення підстав обмеження, не передбачений вичерпним переліком згідно ст. 39 Конституції України – санітарний стан, збереження архітектурних форм, загроза руху транспорту).

Згідно ст. 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Оскільки частина друга ст. 39 Конституції не передбачає можливості обмеження права на збори законами України, то такі закони не є конституційними. І перш ніж приймати закони, проекти яких внесені народними депутатами та Президентом України, Верховна Рада має прийняти зміни до частини другої ст. 39 Конституції України, виклавши в ній можливість внесення обмежень щодо права на збори законами України, які мають постійний характер, а не лише рішеннями суду, які мають ситуативний характер.

У той же час частина перша ст. 39 передбачає обов’язок завчасно попереджувати про проведення зборів органи місцевого самоврядування, і згідно рішення Конституційного суду такий строк має бути встановлено законом України. Законодавче встановлення такого строку не суперечить Конституції України. Саме такий закон, що визначає лише строк повідомлення, має бути, на наше переконання прийнятий, а усі інші правовідносини, що стосуються національної безпеки та громадського порядку, мають бути врегульовані, у тому числі щодо обставин, пов’язаних з проведенням масових заходів – законами України, що відносяться до національної безпеки та громадського порядку.

Олексій Свєтіков

Луганське обласне відділення ВГО „Комітет виборців України”

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування