Правозахисний порядок денний закликає гілки влади повернутися до правових засобів виходу з конституційної кризи

Україна вчергове опинилась в конституційній кризі, загостреній ухваленим 27 жовтня рішенням Конституційного Суду України (КСУ) і внесеним у відповідь Президентом України проєктом Закону, яким пропонується визнати це рішення КСУ нікчемним та припинити повноваження всіх суддів Конституційного Суду. Основні гравці нехтують правом і керуються виключно політичною доцільністю, що не вирішує складну ситуацію, а лише поглиблює її. 

КСУ визнав неконституційними кримінальну відповідальність за недостовірне декларування, а також положення про відкритий доступ до декларацій осіб усіх чиновників, які їх подають шляхом електронного декларування. Це рішення викликало велику стурбованість міжнародних партнерів України. У представництві ЄС навіть заявили, що воно може стати підставою для тимчасового призупинення безвізового режиму між Україною та Європейським Союзом. 

Політики, антикорупційні активісти та всі небайдужі, хто вважав відкрите е-декларування та антикорупційну реформу великими досягненнями Революції Гідності, зібралися на мітинг під стінами Конституційного Суду з вимогою відставки суддів і скасування рішення. Президент Володимир Зеленський 29 жовтня скликав засідання Ради національної безпеки та оборони України (РНБО) і того ж дня вніс законопроєкт про визнання нікчемним рішення КСУ від 27 жовтня про е-декларування і розпуск Конституційного Суду.

З огляду на ситуацію, яка склалася, Правозахисний порядок денний зазначає наступне:

–       Рішення Конституційного Суду України виходить за межі його власної дискреції та не відповідає вимозі щодо повного і всебічного розгляду справ та обґрунтованості ухвалених ним рішень. Окремі судді КСУ, які брали участь в ухваленні рішення, мали конфлікт інтересів, оскільки до них застосовувалися інститути, які стали предметом конституційного подання.

–       Запропонований Президентом законопроєкт грубо порушує Конституцію України та фактично знищує розділення влад в країні. Підтримуємо позицію Президентів Венеціанської комісії та Групи держав проти корупції (GRECO), які зазначили, що “порушення Конституції, навіть з поважної причини, не може призвести до культури конституціоналізму та поваги до верховенства права, які мають лежати в основі боротьби з корупцією”.    

–       Антикорупційне законодавство дійсно має цілу низку недоліків, які потрібно виправляти: надмірну репресивну спрямованість, роздуте коло суб’єктів, що розмиває фокус антикорупційної політики, забюрократизованість процедур. На практиці це перетворюється на схоластичний процес, коли формальні незначні підстави спричиняють серйозні наслідки – притягнення до відповідальності, судову тяганину, звільнення з державної служби, що зовсім не спрямоване на подолання реальної корупції.

З огляду на ситуацію, яка склалася, Правозахисний порядок денний:

–    Наголошує, що політичні дії, які порушують принципи права, будуть мати руйнівний характер і слугуватимуть на користь державі-агресору.

–   Вимагає відставки голови Конституційного суду України, оскільки взагалі неприпустимо придбавати будинок та землю в окупованому Росією Криму та працювати на державній службі, а тим більше обіймати таку посаду.

–    Закликає Президента призупинити просування поданого ним як невідкладного законопроекту “Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства”, а усіх народних депутатів утриматися від голосування за нього.  

–     Пропонує Конституційному Суду України надати тлумачення та уточнити зміст даного рішення.  

–   Пропонує Верховній Раді України підготувати та подати на розгляд парламенту законопроекти про зміни до Конституції України відносно діяльності антикорупційних органів, про зміни до антикорупційного законодавства, які забезпечать ефективність боротьби з корупцією,  про зміни до Закону “Про Конституційний Суд України”.

Довідково: Платформа “Правозахисний порядок денний” – неформальна коаліція правозахисних організацій, що займаються вирішенням системних проблем законодавства та практики для захисту фундаментальних прав людини. Учасниками Платформи виступають Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, Центр громадянських свобод, Amnesty International в Україні, Центр прав людини ZMINA, Центр досліджень правоохоронної діяльності, Проект “Без кордонів”, Євромайдан SOS та інші. Координацію роботи платформи здійснює Центр громадянських свобод. Контакти для зв’язку: [email protected]

Центр громадянських свобод

Харківська правозахисна група

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Український Інститут з прав людини

ХОФ Громадська Альтернатива

ГО “Українська правова консультативна група”

Фундація Відкритий Діалог 

ГО Центр «Соціальна дія» 

Харківський інститут соціальних досліджень

Асоціація УМДПЛ

ГО “Docudays UA”

ГО “Truth Hounds”

ВБО “Українська фундація правової допомоги”

ГО “Платформа прав людини”

ГО “Інсайт”

ГО «Об’єднання родичів політв’язнів Кремля» 

Освітній дім прав людини – Чернігів 

ГО “Освітній центр з прав людини у Львові”

ГО “Вектор прав людини” 

Луганський обласний правозахисний центр « Альтернатива»

Тернопільська правозахисна група

Проєкт “Без кордонів”

ГО “Гельсінська ініціатива-ХХІ”

ГО «Правозахисна Група «СІЧ»