Публікація

Правозахисниця Наталія Єсіна: «Підвищення попиту на правові знання в суспільстві – це теж досягнення роботи правозахисного руху»

Нове інтерв’ю з авторської серії гендерної експертки Тамари Марценюк «Правозахисниці, які змінюють Україну»

За першою професією Наталія Єсіна – журналістка. Повну вищу освіту із журналістики здобувала у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля (м. Луганськ). З 2003 року постійно співпрацювала та працювала з виданнями різних форматів: газети, журнали, телеканали, інтернет-ресурси.  Але останні роки з часів війни на Сході України основна професія Наталії – це правозахист. З січня 2017-го вона – виконавча директорка ГО «Північна правозахисна група», заснованої внутрішньо переміщеними особами в м. Суми. Організація розвинула та здійснює активну діяльність з надання безкоштовної правової допомоги громадянам, яка включає консультування, підготовку документів (заяв, скарг, прохань, пропозицій позовів, у тому числі і до Європейського суду з прав людини), контроль за дотриманням прав людини в діяльності правоохоронних органів та в місцях позбавлення волі, проведення інформаційно-просвітницької діяльності, спрямованої на підвищення рівня правової обізнаності та культури серед населення.

DSC_2294

– Будь ласка, поділіться історією свого залучення до правозахисного руху України. Чому Ви вирішили працювати у цій сфері?

– Коли розпочалися бойові дії на Сході України, я вимушена була переїхати з м. Щастя Луганської області до м. Суми. Одночасно з цим, я продовжувала працювати журналісткою та редакторкою декількох новинних порталів в Інтернеті. З лютого 2014 року вела постійний моніторинг новин з тематики російсько-українського конфлікту, проведення АТО, проблем переселенців у країні та поза її межами; пошук соціально-значущої інформації від держави, зарубіжних фондів, міжнародних організацій, комерційних установ, яка може бути корисною для переселенців та громадян, що залишились на тимчасово окупованій території. Регулярно писала та продовжую писати за результатами моніторингу для інформаційних інтернет-ресурсів рекомендаційні пам’ятки, аналітичні статті, звіти та інше.

На Луганщині, разом з чоловіком, друзям та колегами, у ті скрутні часи ми були учасниками Луганського Євромайдану, займали активну громадянську позицію під час відомих подій у Луганській області. Вже в Сумах я продовжила брати активну участь у волонтерському та правозахисному русі, тож разом з іншими активними переселенцями ми створили спочатку ініціативний осередок, а потім заснували свою громадську організацію – «Північна правозахисна група».

З січня 2016 року і до поточного часу я є помічницею координатора громадської приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини (ГП УГСПЛ) у Сумах. Ми продовжуємо та розвиваємо правозахисну діяльність, захищаємо вже не тільки переселенців та переселенок, а й місцевих мешканців, які активно звертаються до приймальні. Також у мої обов’язки входить організація інформаційно-просвітницьких заходів, комунікація з партнерами приймальні – громадськими та державними установами, місцевою громадськістю тощо.

Крім того, активно займаюся вивченням теми медійної грамотності. Особливу увагу приділяю організації заходів на цю тему для людей поважного віку, а також для дітей та підлітків. Через це стала ініціаторкою проведення щомісячних занять «Школи інформаційної та правової обізнаності», співорганізаторкою якої на волонтерських засадах виступає громадська приймальня УГСПЛ у Сумах, в рамках соціального проекту зі згуртування громади міста «Соціальна Сумка» за підтримки Міжнародної організації з міграції (МОМ).

– Де Ви здобували освіту та знання із сфери прав людини?

– Освіту та знання із сфери прав людини я здобуваю з практичного досвіду роботи поряд з досвідченими колегами, а також з відвідування спеціальних тренінгів та навчальних семінарів. Їх досить багато, серед тих, що відбулися у 2017 році, варто згадати про Міжнародний форум «Навчання людей поважного віку: досвід та перспективи», семінар «Актуальні питання в роботі з ВПО: соціальний захист та реалізація прав ВПО, інформаційна безпека, взаємодія з правоохоронними органами», літню школу «Озвучити голос ВПО та допомогти йому бути почутим», тренінг з питань злочинів на ґрунті ненависті для представників/представниць громадянського суспільства в Україні, Національну ​​правозахисну​​ НЕконференцію, організовану Центром Громадянських Свобод тощо.

IMG_8760

– З якою тематикою у правозахисному русі Ви працюєте?

– Наша команда правозахисників в Сумах уже тривалий час надає потужну правову допомогу соціально незахищеним категоріям у захисті їх прав і свобод. Дуже багато серед тих, хто звертається до приймальні, саме людей, які вимушено покинули свої домівки на сході України. Тож, перш за все, це особливості захисту прав саме внутрішньо переміщених осіб, усі нюанси законодавства, яке змінюється та поповнюється.

Крім того, я активно займаюсь інформаційно-просвітницькою діяльністю, спрямованою на підвищення рівня правової обізнаності та культури населення. Заходи проводяться для учнів і вчителів середніх загальноосвітніх шкіл, студентів, внутрішньо переміщених осіб, громадських активістів, місцевих громад та для широкого загалу. За оцінками місцевих активістів, діяльність громадської приймальні УГСПЛ має важливий вплив на розвиток громадської діяльності на території Сумщини.  Результати нашої роботи описані у статтях, як-от, «Як на Сумщині переселенці отримують гуманітарну та юридичну допомогу?»

– Чи доводилося Вам працювати із тематикою прав жінок?

– Мені доводилося працювати з жінками-переселенками, чиї права порушувалися. Це мами-одиначки та багатодітні матері, які вимушені доводити свої права на пільги від держави.

Дуже багато жінок-ВПО зверталися за поновленням соціальних виплат, отриманням заборгованості після переїзду на нові місця проживання. В деяких випадках вдається захистити їхні права на рівні написання аргументованої заяви до відповідного органу соціального захисту населення. Це більш дієво впливає на чиновників, які не дуже люблять так звані «складні» справи, де треба доводити місце проживання та наявність пільгового статусу. Інколи складалися позовні заяви до суду.  Приклади успішних історій описані у моїх статтях: «Сумські правозахисники допомогли відновити право на громадянство для неповнолітньої дитини вимушених переселенців», «Як отримати невиплачену пенсію у спадок від померлого родича переселенця?», «Чим переселенцям загрожують депозитні рахунки?»

Щодо заходів на цю або схожу тематику, то у 2016, до 25 листопада – Міжнародного дня боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок – громадська приймальня УГСПЛ у Сумах та представники Психологічної кризової служба міста разом зі студентською юридичною клінікою «PROGESTO» зібрались на спільний захід – круглий стіл на тему «Протидія насильству щодо жінок». Напередодні разом зі студентством ми провели опитування пересічних громадян на тему «Які права має жінка в Україні?». Результати опитування обговорили разом з психологами на круглому столі.

У лютому 2017-го, для студентства четвертого курсу Сумського Державного університету (СумДУ), майбутніх фінансистів, я провела лекцію на тему «Правові аспекти гендерної рівності в науці». Обговорювали гендерні ролі та стереотипи, які заважають забезпеченню рівності між жінками та чоловіками. На прикладах викладацького складу навчального закладу аналізували розбіжності в кількісті жінок та чоловіків з різними вченими ступенями. Вимірювали «правову температуру» СумДУ, з’ясовуючи, наскільки комфортно та захищено себе відчуває кожний чи кожна з присутніх.

Цього року на захід «Правові аспекти гендерної рівності», який проводився в рамках акції «16 днів протидії гендерно-обумовленому насильству», ми запросили місцевих активістів, державних службовців, поліцейських. Мета зустрічі – ознайомити учасників та учасниць з особливостями понятть «гендер» та «гендерно-обумовлене насильство». Також серед задач заходу ми поставили обговорення особливостей законодавства, пануючих в суспільстві ярликів та стереотипів, зневаги до жінок у сучасній рекламі та проблемних питань, з якими стикаються правозахисники та правозахисниці, державні службовці та громадські активісти і активістки під час своєї роботи.

_MG_7292

– На Ваш погляд, які найбільші успіхи правозахисного руху в Україні?

– Мабуть, це активізація правозахисного руху в Україні в останні роки. Зараз, коли в країні війна і люди постійно стикаються з порушенням їх прав, дуже важливо, що їм є куди звернутися.  Це постійно діючі приймальні УГСПЛ; громадські організації, які за підтримки міжнародних донорів допомагають тисячам людей безкоштовно відстоювати свої права. 

Також хочу відмітити активізацію бажання людей знати, на що вони мають право, та захищатись. Підвищення попиту на правові знання в суспільстві – це теж досягнення роботи правозахисного руху.

– Із якими викликами стикається сучасний правозахисний рух України?

– Основний виклик – події на сході нашої держави, нібито «заморожені» соціальні виплати, унікальна ситуація з внутрішньо переміщеними особами, коли уряд не знає, що роботи і як допомогти людям, і тільки завдяки міжнародним донорам якось виправляє ситуацію. Недосконале законодавство, коли, наприклад, приймаються нові нормативно-правові акти, що суперечать один одному, коли вони не достатньо детально прописані і мають можливість багатозначного тлумачення. Опір чиновників, які чомусь вороже іноді сприймають діяльність правозахисників. На Сумщині ми намагаємося це подолати, проводячи зустрічі з представниками державних установ, з обговоренням нагальних питань, наприклад, тлумаченням для них деяких норм законодавства щодо ВПО та розбором певних кейсів.

IMG_7477

– На Вашу думку, чи достатньо уваги правозахисний рух приділяє гендерній тематиці?

– Моя суб’єктивна думка: гендерній тематиці не приділяє достатньо уваги ані правозахисний рух, ані суспільство взагалі. Більш того, я гадаю, що в Україні більшість людей в гендерній тематиці взагалі не бачить проблеми, нервується від використання фемінітивів, живе в полоні стереотипів та добровільно розподіляється на гендерні ролі. Причому, це стосується не тільки чоловіків, а й жінок.

– Гендерне насильство – серйозна проблема, зокрема в Україні. На Ваш погляд, що слід зробити, аби змінити ситуацію на краще?

– Змінити це можна, виховуючи нові покоління. Тому на заняттях з дітьми, у школах та дитячих таборах, окрему увагу я приділяю рівноправ’ю жінок та чоловіків, повазі, толерантності та недопущенню гендерного насильства тощо.

– Що або хто Вас найбільше надихає у Вашій правозахисній діяльності?

– Перш за все – ефект від моєї роботи, слова подяки від людини, яка виграла суд, добилася позитивної відповіді на заяву до державної установи. Це сповнені уваги очі дітей на просвітницьких заходах, коли вони включаються до роботи, задають питання та дійсно радіють корисним знанням. Відчувати ефект від діяльності – це найбільший стимул для подальшої роботи та самовдосконалення.

Підготувала Тамара Марценюк

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Також може бути корисним

Записати

Правозахисники: «Якщо Омбудсман буде обраний у нелегітимний спосіб, він не матиме довіри від міжнародних інституцій, правозахисників і суспільства загалом»

На цьому наголосили представники правозахисних організацій під час прес-конференції «Прозоре обрання Уповноваженого ВРУ з прав...

22 Лютого 2018

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування