Правозахисники звинувачують українську владу у підтримці диктаторських методів розправи в Білорусі
В Києві правозахисники представили рекомендації українській владі щодо відносин з Білоруссю. Адже вітчизняні чиновники не можуть не помічати критичної ситуації з правами людини у сусідній державі.
Під час презентації йшлося про те, що Україна має не чітку позицію стосовно Білорусі. А це може означати толерування диктаторських методів розправи над суспільством.
В той час, як Європейський Союз застосовує санкції до понад 130 чиновників з Білорусі , які причетні до подій 19 грудня 2010 року (жорстоке побиття мітингувальників), а російські посадовці публічно заявляють про порушення прав людини в Білорусі – Україна мовчить.
І це мовчання дивно виглядає, зважаючи на декларування Україною бажання підписати угоду про асоціацію з Європейським Союзом
Мовчанням зустріло керівництво країни і звинувачення у «вшивості», публічно озвучене президентом Білорусі. А посла України в Білорусі, який займав активну позицію та не підтримував методів Лукашенка, змінюють на людину, яка скоріш за все, буде дивитись на порушення прав людини «крізь пальці».
Правозахисники впевнені, така бездіяльність української влади стосовно порушень прав людини в Білорусі є показовою. Адже бездіяльність часто означає негласну підтримку.
Учасники заходу сподіваються, що рекомендації, які надали українській владі представники «Комітету міжнародного контролю за ситуацією з правами людини в Білорусі»*, спонукають чиновників змінити бездіяльність на рішучі дії.
Комітет міжнародного контролю за ситуацією з правами людини в Білорусі – це коаліція з більш ніж 40 неурядових організацій і груп з країн ОБСЄ, що створена у відповідь на погіршення ситуації з правами людини після подій 19 грудня 2010 року. Основними цілями Комітету є постійний моніторинг та міжнародний контроль за ситуацією з дотриманням фундаментальних прав людини і положенням правозахисних організацій в Республіці Білорусь, напрацювання рекомендацій органам влади Білорусі і міжнародним міжурядовим організаціям по нормалізації ситуації і приведенню її у відповідність до міжнародних зобов’язань, що їх взяв на себе уряд Білорусі, та внутрішнім законам.
Додаток: Доповідь Комітету міжнародного контролю за ситуацією з правами людини у Білорусі