Правозахисники закликають не боротись з корупцією за рахунок порушень прав людини
Положення законопроекту 1660-д від 30.01.2015 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення діяльності Національного антикорупційного бюро та Національного агентства з питань запобігання корупції несуть в собі ризики системних порушень прав людини. Документом передбачено суттєве звуження конституційних прав осіб під час діяльності НАБУ та небезпека вибірковості і політичної мотивованості кримінального переслідування. Законопроект планується розглянути на пленарному засіданні Верховної Ради вже цього тижня. Ми закликаємо парламентські фракції коаліції не голосувати за законопроект в такому вигляді і виключити з нього небезпечні положення.
1) Законопроект закладає небезпеку порушення права власності і принципів рівності і змагальності сторін. Змінами до частини 2 статті 159, частини 5 статті 165, частини 2 статті 170 КПК України передбачається скасування судового контролю за тимчасовим доступом до майна, його вилученням і короткостроковим арештом майна. Ці процедурні заходи будуть здійснюватися на підставі лише рішення прокурора НАБУ. Це суттєво звужує обсяг захисту конституційного права приватної власності. Також відбудеться порушення принципу рівності і змагальності сторін кримінального провадження, тому що сторона захисту для отримання доступу до речей і документ мусить звертатися до суду, а прокурори НАБУ зможуть самостійно (без дозволу суду) вилучити вказане майно.
2) Законопроект передбачає порушення права на свободу та особисту недоторканність. Змінами до пункту 3 частини 1 статті 208 КПК України передбачається можливість затримання особи без попередньої санкції суду в будь-якому місці і в будь-який час, які жодним чином не зв’язані з місцем вчинення тяжкого корупційного злочину, при «наявності обґрунтованої підозри, що особа здійснить втечу». Наразі такі затримання можуть відбуватися лише на підставі попереднього рішення суду про дозвіл на затримання.
3) Законопроект порушує презумпцію невинуватості, принцип забезпечення доведеності вини і міжнародно-правовий принцип «жодного покарання без закону». Зміни до статей 233-1 – 233-3 ЦПК України про витребування в позовному порядку від засудженої особи необґрунтованого майна передбачають замість доведення у кримінальному провадженні вчинення особою злочину у вигляді незаконного збагачення, прокурори НАБУ отримають можливість звертатися з цивільним позовом з цих питань. У цивільному провадженні не діють презумпція невинуватості, конституційна гарантія не свідчення особи проти самої себе (стаття 63 Конституції) тощо. У цьому випадку проект створює можливість для законної маніпуляції з боку НАБУ – обвинувачувати у вчиненні злочину чи подавати цивільний позов.
4) Законопроект порушує принцип диспозитивності кримінального провадження і право на оскарження судового рішення. Зміни до частини 4 статті 469 КПК України передбачають можливість укладення угоди про визнання винуватості навіть щодо особливо тяжких злочинів, підслідних НАБУ. На європейському континенті більшість держав допускають практику угод в кримінальному провадженні лише щодо злочинів невеликої чи середньої тяжкості. Крім цього, відповідно до закону, відсутнє повноцінне апеляційне оскарження у провадженнях щодо угод про визнання винуватості.
Окрім того, зміни, що пропонуються законопроектом, суперечать Коаліційній угоді, адже в пункті 1 розділу ІІІ Коаліційної угоди чітко визначений перелік змін до Закону про НАБУ. Там не передбачено положень про контраверсійні зміни до ЦПК і КПК.
Також законопроект 1660-д може розпочати небезпечний процес зменшення судового контролю в діяльності окремих органів, адже сьогодні НАБУ, завтра СБУ, а післязавтра податкова міліція захоче повернути вимоги КПК щодо їхньої діяльності до радянського зразка 1960 року.
Тому ми вимагаємо:
1) Під час голосування за законопроект 1660-д виключити з нього:
– зміни до частини 2 статті 159, частини 5 статті 165, частини 2 статті 170, пункту 3 частини 1 статті 208, частини 4 статті 469 КПК України;
– зміни до частина 1 статті 6 Закону про НАБУ;
– зміни до статей 233-1 – 233-3 ЦПК України.
2) В подальшому під час розробки будь-яких змін до КПК звертатись за попереднім висновком до експертів Ради Європи
Ті, що підписались нижче:
Українська Гельсінська спілка з прав людини
Центр інформації про права людини
Центр громадянської просвіти "Альменда
Центр Громадянських Свобод
Харківська правозахисна група