Правозахисники закликали до створення дієвої системи реабілітації полонених
19 січня у прес-центрі Главком відбулась презентація спільного звіту Центру документування Української Гельсінської спілки з прав людини та Харківської правозахисної групи “Аналіз дій держави щодо військовополонених після їх звільнення: проблеми доступу до лікування та психологічної реабілітації“.
У звіті розглянуті передбачені законом гарантії та їх реальне втілення на основі аналізу 60 справ колишніх військовополонених. Спікерами прес-конференції були Андрій Гладун (УГСПЛ), Олександр Павліченко (ХПГ), Вадим Климюк та Оксана Сафронова (Українська фундація громадського здоров’я).
Під час презентації аналітик Української Гельсінської спліки з прав людини Андрій Гладун вказав, що хоча Національною стратегією з прав людини передбачено створення дієвої системи реабілітації для осіб, що звільнені з полону, на практиці така система на сьогодні в Україні відсутня, а доступ до допомоги є несистематичним. Відтак, з 60 осіб, чиї справи проаналізовані у звіті, лише 36 отримали медичну допомогу чи медогляд одразу після звільнення і всього 4 особи пройшли психологічну реабілітацію. Більше того, 10 осіб, маючи поранення на момент звільнення, не пройшли навіть медогляду. Такі випадки призводять до ускладнень проблем зі здоров’ям та неотримання пільг, передбачених статусом інваліда війни.
Зі звітом можна ознайомитись за посиланням
Олександр Павліченко наголосив, що на національному рівні слід розробити систему реабілітації, проходження якої має стати обов’язковим для осіб, що виходять з полону, тому що практично усі вони стикаються з жорстоким поводженням та катуваннями.
За словами правозахисника, оскільки мова йде про тисячі випадків утримання в місцях несвободи, цю задачу неможливо реалізувати зусиллями волонтерів та неурядових організацій – вона може бути вирішена лише на державному рівні.
Одним з необхідних заходів для реалізації такої задачі, як зазначив Олександр Павліченко, є створення міжвідомчої групи для регулярної фіксації та розслідування порушень прав людини та норм міжнародного гуманітарного права на тимчасово окупованій території. Робота групи має включати також надання допомоги особам, що постраждали внаслідок таких порушень.
Представник Української фундації громадського здоров’я Вадим Климюк підкреслив, що окрім проблем з доступом до лікування та реабілітації, військовослужбовці, що звільняються з полону стикаються з проблемами юридичного характеру. Вирішення цих проблем є нагальним для полегшення доступу до лікування.
Питання стигми, з якою стикаються військовослужбовці, що проходять психологічну реабілітацію підкреслила психолог Української фундації громадського здоров’я Оксана Сафронова. Вона відмітила, що значна частина полонених не звертаються за допомогою, оскільки вважають, що проходження реабілітації пов’язане з певним осудом. Однак, цей процес, на думку психолога, є нормальним, а реабілітація необхідна для того, щоб позбутись посттравматичного синдрому.
За словами Оксани Сафронової, саме тому доступ до реабілітації слід максимально спростити задля залучення більшої кількості людей. Психолог зазначила, що більш ранній доступ до кваліфікованої допомоги дозволяє уникнути негативних наслідків посттравматичного синдрому.
Також у прес-конференції взяв участь адвокат УГСПЛ Олег Веремієнко. Він наголосив на важливості ратифікації Римського статути, що має запобігти жорстокому порушенню прав полонених та сприяти покарати винних у вчиненні воєнних злочинів щодо них.
Захід відбувся в рамках проекту Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Права людини в дії», що реалізується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.