Публікація

Правозахисники закликали депутатів посилити контроль над правоохоронцями

20 листопада на прес-пойнті Верховної Ради України відбувся прес-брифінг на тему “Посилення парламентського контролю в питаннях системного захисту громадських активістів”.

Текст та фото – Олег Шинкаренко

Після загибелі Катерини Гандзюк насильство проти громадських активістів та журналістів, а також атаки на мирні зібрання в Україні не припиняються. У неділю 18 листопада натовп агресивних радикалів накинувся на мирну маніфестацію на захист трансгендерів, а також жорстоко побив канадського журналіста Майкла Колборна, який висвітлював цю подію. Посол Канади в Україні Роман Ващук вже відреагував на цю ситуацію, сказавши, що “кримінальні та ненависні дії крайніх правих радикалів заслуговують на ефективну та переконливу реакцію поліції”. Але такої реакції ми не спостерігаємо вже довгий час і у багатьох попередніх випадках агресії. В таких умовах вкрай необхідне посилення парламентського контролю над роботою правоохоронних органів.

Сергій Лещенко, Олександр Павліченко та Тетяна Печончик

Присутній на брифінгу народний депутат Сергій Лещенко сказав, що напади на громадських активістів, антикорупціонерів та журналістів стали плямою, яка лягла на репутацію України.

Голова правління ГО “Центр інформації про права людини” Тетяна Печончик нагадала, що нерозслідування нападів на громадських активістів вже перетворилися у кричущу проблему. “Наразі існує так званий “Список Гандзюк”, до якого входить 55 громадських активістів, на яких були вчинені напади з початку 2017 року, – сказала Тетяна Печончик. – Я зв’язалася із кількома десятками цих активістів, аби дізнатися, яким чином відбувається розслідування нападів на них. Жоден з активістів не сказав, що відбуваються хоча би якісь зрушення у розслідуваннях”.

На Володимира Садикова напад стався 28 квітня 2017 року: правоохоронці так і не притягли винних до відповідальності. Віктор Дібров: “Правоохоронці бездіють. Мабуть, тому, що мають відношення до людей, які стоять за вирубкою лісу”. Валерій Аіріній: “Не поліція знайшла нападників, а ми самі. Експертиза ДНК підтвердила, але оскільки замовником нападу був заступник начальника обласної прокуратури, справу загальмували”. Євген Дідківський: “За півтора року поліція не надала жодної інформації з приводу замаху на мене. Кажуть: знають замовників і виконавців, але не мають доказів”. Сергій Мокряков: “Нікого не встановлено і не знайдено”. Михайло Барчук: “Саботують усе, що стосується розслідування моєї кримінальної справи”. Артур Сторожук: “Справа не розкрита і не буде розкрита точно, бо замовник – людина з близького оточення мера”.

“Цей перелік свідчить про те, що по всій країні правоохоронні органи системно саботують розслідування, бо не відбулася ефективна реформа, – вважає Тетяна Печончик. – Або тому, що ці правоохоронні органи пов’язані із нападами на громадських активістів. Ми закликаємо Тимчасову слідчу комісію, яка створена в парламенті, щоби вона вивчила проблему системного саботажу розслідування цих нападів”.

Виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко розповів, що його організація займається юридичною допомогою тим активістам, які постраждали від нападів та тиску з боку різноманітних структур. “Дорогою сюди ми зустріли великий натовп “автомайданівців”, які виступають за пільгове розмитнення автомобілів, – сказав Олександр Павліченко. – Вони добре організовані, самозахищені, і вони не вимагають додаткового захисту. Але існують і набагато вразливіші верстви, які захищають екологічні інтереси суспільства, а також права певних вразливих груп”.

За словами Олександар Павліченка, нещодавній “брутальний напад” радикалів на акцію на захист трансґендерних людей, які постраждали від насильства, мав дуже негативний резонанс. Він вже отримав оцінку від національних правозахисних організацій, а також осуд наших міжнародних партнерів. Це є свідчення того, що незахищеним є кожен, хто виступає на захист більш вразливих. “Для нас є дуже важливим напрацювання механізму у правоохоронних органах, який буде забезпечувати право громадян на мирне зібрання та свободу вираження поглядів, невтручання у приватне життя, – сказав Олександр Павліченко.

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Також може бути корисним

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: