Правозахисники вимагають змінити порядок в’їзду до Криму
Існуючий в Україні порядок в’їзду в Крим створює відчутні перешкоди для правозахисної та журналістської діяльності на півострові, і тому повинен бути змінений.
Про це заявили представники правозахисних організацій в понеділок, 29 лютого, під час брифінгу в Українському кризовому медіацентрі.
Постанова Кабінету Міністрів України №367, що регулює порядок в’їзду на тимчасово окуповану територію АР Крим та виїзду з неї, була прийнята 4 червня 2015 року.
З огляду на припинення з грудня 2014 року транспортного сполучення з Кримом, прийняття цього порядку завдало нового відчутного удару по можливості для українців відвідувати Крим та підтримувати зв’язки з окупованим півостровом, а також зробило практично неможливою на території півострова роботу іноземних журналістів і правозахисників.
Спроба Кабміну виправити ситуацію прийняттям постанови №722 від 16 вересня 2015 року, якою були внесені зміни в порядок, трохи послабила напругу, але істотно не вплинула на правове становище громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які бажають або вимушені відвідувати Крим.
В центрі – Тетяна Печончик, Центр інформації з прав людини
«Держава Україна, яка не може захищати права своїх громадян на території Кримського півострова, ставить часто непереборні бар’єри перед тими, хто готовий це робити – наприклад, представниками міжнародних правозахисних місій, іноземними журналістами. Замість інформування, моніторингу ситуації та захисту прав людини в Криму, вони змушені витрачати час на боротьбу з українською бюрократичною машиною. А деякі категорії громадян, наприклад, російських адвокатів, які – єдині – можуть захищати українських громадян в кримських судах, в порядку взагалі забули згадати. Всі їхні поїздки в Крим – поза українським правовим полем», – заявила голова правління Центру інформації з прав людини Тетяна Печончик.
Олександра Романцова, координаторка проектів Центру громадянських свобод, розповіла про проблеми, з якими зіштовхуються іноземці, які бажають оформити спецдозвіл на в’їзд до Криму згідно з українським законодавством. Так, всі документи доведеться подавати українською мовою. Відсутня можливість подати документи через консульські представництва України за кордоном – для цього іноземцю доведеться приїхати особисто (часто – не один раз). Також немає можливості подавати документи онлайн.
Крім того, окремим категоріям іноземців потрібно також отримувати дозвільні листи: журналістам – від Міністерства інформаційної політики, релігійним діячам – від Міністерства культури, правозахисникам – від Міністерства закордонних справ. На практиці отримання такого листа-підтримки від МЗС зайняло близько місяця.
Олександра Романцова, Центр громадянських свобод
«Існуючий порядок призвів до того, що іноземні громадяни в більшості випадків їздять через Росію і навіть не намагаються узгодити свої поїздки з українською владою. Майже ніхто, крім деяких наших колег-правозахисників, проходженням цієї процедури не заморочується…», – сказала Олександра Романцова.
При цьому ті, хто сумлінно намагаються дотримати свого слова порядку і витрачають час, нерви, сили і гроші на отримання українського спецдозволу на в’їзд до Криму, не тільки не отримують необхідного сприяння, але і зіштовхуються з труднощами бюрократичного характеру і навіть отримують відмови у видачі.
Серед таких – Дмитро Макаров, правозахисник з Росії, який близько двох років працював у складі Кримської польової місії з прав людини і часто їздив до Криму для документування порушень. Перший, після введення порядку, дозвіл він зміг отримати восени 2015 року, терміном дії на 90 днів. Процес його отримання зайняв в цілому теж три місяці. А при повторній спробі оформити новий дозвіл зимою 2016 року Макаров отримав відмову.
«Існуючий нині порядок декларує своєю метою захист прав людини на тимчасово окупованих територіях, але по факту створює складності правозахисної діяльності в Криму. Крім того, немає ніякої легальної можливості потрапити до Криму в разі потреби екстреного реагування (наприклад, термінові виїзди на судові засідання, поїздки для документування масових обшуків по гарячих слідах або термінового журналістського висвітлення подій)», – заявив Дмитро Макаров.
Як повідомив адвокат, експерт Регіонального центру прав людини Роман Мартиновський, українські правозахисники оскаржили в суді постанову Кабінету Міністрів №367.
Олександра Романцова та Роман Мартиновський, Регіональний центр прав людини
«Головні аргументи на користь скасування зазначеного порядку полягають в тому, що Кабінет Міністрів перевищив свої повноваження при прийнятті зазначеного нормативно-правового акту. Даний акт порушує право громадян на свободу пересування і є непропорційним меті втручання», – сказав Роман Мартиновський.
Окружний адміністративний суд міста Києва і Київський апеляційний адміністративний суд відмовилися задовольняти вимоги правозахисників і скасовувати постанову КМУ. Зараз справа знаходиться на розгляді у Вищому адміністративному суді України.
Джерело: Центр інформації про права людини
Фото: Микола Мирний