Правозахисники та пацієнти свідчать про порушення прав людини у сфері охорони здоров’я та наслідки впровадження медичної реформи в Україні

Новий звіт правозахисних організацій «Права людини в галузі охорони здоров’я — 2012» містить огляд порушень, які супроводжують впровадження медичної реформи в різних регіонах Україні. Андрій Роханський, упорядник звіту, голова ГО «Інститут правових досліджень і стратегій»: «Як завжди, на папері, медична реформа виглядає яскраво, сучасно, але як вона взагалі впроваджується на практиці – ми маємо знати зі свідчень очевидців реформи: пацієнтів, пенсіонерів, молодих матерів, лікарів, селян, молоді, інвалідів». Свідчення ж доводять: права людей у сфері охорони здоров’я систематично порушуються.

Чоловік Галини Петрівни Попенко (м. Харків) помер у кареті швидкої допомоги, оскільки машина не була обладнана засобами реанімації. Проте захистити свої права у суді виявилося неможливим – за докази суди приймали тільки твердження лікаря швидкої: «Ми все зробили правильно». Але Галина Петрівна це «правильно» бачила своїми очима і звернулася до правозахисників. Зараз її справа готується до подання у Європейський суд з прав людини. Цей випадок показує, чим може завершитися надання допомоги, коли її оцінюють не за якістю, а за швидкістю. «В нас у розпалі реорганізація системи охорони здоров’я… На сьогоднішній день, головна мета чиновників – час приїзду й подальша екстрена госпіталізація, плюс тотальна економія у всьому. Вже «завтра» основним параметром поставлять критерій «довезли – не довезли», а вже «післязавтра» питання якості надання медичної допомоги відпаде саме собою», – каже Максим Іонов, голова Вільної профспілки працівників швидкої допомоги Києва.

Наданню адекватної допомоги людям, які живуть з ВІЛ, або тим, хто потребує замісної підтримувальної терапії, часто заважає втручання міліції у роботу медиків, зауважує Павло Скала, керівник програм з політики та адвокації Міжнародного Альянсу з ВІЛ/СНІД в Україні: «Торік ми зафіксували непоодинокі випадки масових затримань пацієнтів безпосередньо на території лікувальних закладів, незаконні запити про надання персональної інформації про усіх пацієнтів, переривання лікування через неадекватні дії міліції. Такі зухвалі порушення прав людини з боку міліції, тим паче відсутність відповідної реакції на них з боку керівництва МВС та прокуратури, є одним з суттєвих чинників, що сприяють подальшому поширенню епідемії ВІЛ/СНІД серед найбільш уразливих та маргіналізованих верств населення в Україні».

Недоступність адекватного знеболення для лікування болю, що виникає внаслідок невиліковного захворювання або супроводжує хронічну хворобу, є поширеним порушенням прав пацієнтів. За даними Національного канцер-реєстру, в Україні від 30% до 60% усіх хворих на рак не отримують спеціального лікування, що безумовно впливає на рівень смертності, летальності та виживання хворих.

Завдяки підтримці правозахисників, депутатів міської ради, Андрій Пасічник (м. Сєвєродонецьк, Луганська область) відстояв для свого онкохворого батька призначення адекватного знеболення та можливість достойно, без болю, піти з життя. В результаті розголосу цієї історії та роботі правозахисників у місті створили «хоспіс на дому», і тепер пацієнти Сєвєродонецька, які потребують знеболення, можуть отримувати його вдома.

Результати звіту були представлені 26 квітня об 11-00 в офісі Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, після чого відбувся круглий стіл за участі правозахисників, лікарів та активістів.

Для уточнення інформації звертатися:

Анастасія Гринько, [email protected]

Надія Колесникова, [email protected], 067 661 80 30

Звіт було підготовлено за підтримки програми Громадське здоров’я Міжнародного фонду «Відродження».