Публікація

Правова позиція УГСПЛ щодо зобов’язань антикорупційних активістів декларувати своє майно та статки членів родини нарівні з держслужбовцями

Вже 4 грудня 2018 року Конституційний Суд України розгляне питання, чи відповідає Конституції обов’язок антикорупційних активістів декларувати своє майно та статки членів родини нарівні з держслужбовцями.

На прохання Конституційного Суду УГСПЛ у співпраці з експертом Ради Європи Джеремі МакБрайдом надали свою правову позицію з цього питання, яка має бути врахована в рішенні КСУ.

Українська Гельсінська спілка вважає, що ці законодавчі положення не відповідають Конституції, оскільки:

  1. Покладання на антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів зобов’язань, які не передбачені для інших осіб приватного права, а передбачені виключно для посадових осіб, в той час, коли антикорупційні активісти та журналісти-розслідувачі не мають таких же можливостей розпорядження публічними фінансами чи впливу на прийняття державних рішень, порушує заборону дискримінації відповідно до статті 14 Європейської Конвенції, статей 21 і 24 Конституції України.
  2. Зобов’язання щодо звітності та розкриття інформації про антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів, а також членів їх сімей порушує право на повагу до приватного і сімейного життя відповідно до статті 8 Конвенції та статті 32 Конституції України.
  3. Закони № 1700-VII від 14 жовтня 2014 року та № 1975-VIII від 23 березня 2017 року обмежують свободу збирання та поширення інформації, оскільки подання декларацій, оприлюднення відомостей декларацій (включаючи відомості про членів сімей) та загроза застосування санкцій мають стримуючий та демотивуючий ефект для громадських активістів та журналістів-розслідувачів, що є порушенням статей 10 і 11 Конвенції та статей 34 і 36 Конституції України.
  4. Положення Законів № 1700-VII від 14 жовтня 2014 року та № 1975-VIII від 23.03.2017 не є “необхідними у демократичному суспільстві”, “пропорційними переслідуваній законній меті” та “заходами з мінімальним обмежувальним впливом”. Держава не надала розумного пояснення, яку легітимну мету переслідує поширення таких обтяжливих зобов’язань на приватних осіб в контексті зусиль щодо боротьби з корупцією. УГСПЛ вважає, що загальна мета протидії корупції може бути досягнута менш обтяжливим заходами.

Повна правова позиція УГСПЛ за посиланням.

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Також може бути корисним

Національна правозахисна НеКонференція 2018: висновки та рекомендації майстерні «Чому досі не зупинена епідемія ВІЛ-СНІДу? Все про дискримінацію ЛЖВ»

9  грудня 2018 року у рамках Національної правозахисної НеКонференції 2018 відбулася тематична майстерня на тему...

10 Грудня 2018

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: