Публікація

Правова абетка: збереження робочого місця та платні військовослужбовцям

Якщо людина йде служити за контрактом, то роботодавець має зберегти не лише робоче місце, але й виплачувати зарплатню. Але деякі вирішують на цьому зекономити. Юристи радять, як із цим боротися.

80 випуск подкасту Олега Шинкаренка та Олени Сапожнікової «Правова абетка» виходить за підтримки мережі громадських приймалень та Центру стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини. Наш сьогоднішній випуск із адвокатом Олександром Франчуком присвячений проблемам із гарантіями працівникам, які вступають на військову службу за контрактом.

Олег Шинкаренко: Олександре, а чи звертаються до вас люди, які відслужили за контрактом, а потім мали проблеми із поверненням на колишнє місце роботи або якісь проблеми із виплатами зарплатні військовослужбовцям?

Олександр ФранчукОлександр Франчук: Да, звичайно, є такі проблеми, і люди звертаються ті, що, в принципі, були мобілізовані раніше, в тих менше проблем, а от у тих, нині діючих офіцерів, які пішли на службу за контрактом на особливий період, проблеми виникають частіше.

Олег Шинкаренко: А в чому проблеми? Можете описати типовий випадок? Людина пішла, звільнилася з роботи, чи як вона робить? Що вона каже роботодавцю перед тим, як іти служити на контракт?

Олександр Франчук: Значить, коли людину зараховують на військову службу, є виданий наказ, то людина з таким наказом приходить в військкомат, і військкомат також видає довідку, і ці документи вона, власне, представляє своєму роботодавцеві. Відповідно статті 119 Кодексу законів про працю, в Україні передбачені гарантії, а також передбачені гарантії законом «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей».

Олег Шинкаренко: Що зобов’язаний зробити роботодавець?

Олександр Франчук: Роботодавець в такому випадку зобов’язаний не «звільнити» таку людини, а «увільнити». Такі от слова «звільнити» і «увільнити».

Олег Шинкаренко: А як це практично? Яка різниця між цими двома термінами?

Олександр Франчук: Значить, різниця в тому, що увільнений — це просто тимчасово на період служби відсторонений від виконання обов’язків, і за ним зберігається посада, місце роботи і середній заробіток, а звільнений — це все: розрахували, видали трудову книжку і ти звільнений.

Олег Шинкаренко: Зачекайте, то що виходить, що ця людина не буде працювати, але все одно буде отримувати зарплатню? Це ж не вигідно, це ж може фірма збанкрутувати.

Олена Сапожнікова: Ні, залишається, тобто, коли він повернеться, той заробіток за ним буде і місце робоче.

Олег Шинкаренко: Тобто він не буде паралельно отримувати зарплату?

Олександр Франчук: Буде. Звичайно, у нас дуже багато таких офіцерів служать, які були мобілізовані…

Олена Сапожнікова: Але це якщо він офіційно працевлаштований.

Олександр Франчук: Звичайно.

Олена Сапожнікова: Офіційне працевлаштування.

Олександр Франчук: Звичайно, ну, наприклад, я багатьох знаю офіцерів, які були державними службовцями, працювали у міністерствах, установах, їх було мобілізовано, потім вони підписали контракт, і вони отримують в своєму міністерстві за зайнятою посадою, за таким посадовим окладом, який в них був, зарплатню до кінця особливого періоду. У них у всіх контракт на особливий період.

Олена Сапожнікова: Тепер уже контракт буде складатися на певний період у відповідності до змін, які є, але в будь-якому випадку — це серйозна буде сума для них.

Олександр Франчук: Справа в тому, що сьогодні, тобто, ці всі виплати, власне, в самій статті 119 Кодексу законів про працю сказано, що виплати мають йти із державного бюджету, тобто це не роботодавець платить.

Олег Шинкаренко: Тобто не із бюджету цієї установи.

Олександр Франчук: Ні, це державний бюджет.

Якщо особи звільняються з роботи в зв’язку з призовом або прийняттям на військову службу, виплачується вихідна допомога у розмірі двох прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня календарного року​. 

Олена Сапожнікова: Це державний бюджет, а ще більше там зазначають в цій статті, що «Якщо особи звільняються з роботи в зв’язку з призовом або прийняттям на військову службу, виплачується вихідна допомога у розмірі двох прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня календарного року». Це близько 1700 гривень прожитковий мінімум, тобто це 3400 гривень вони можуть отримати.

Олег Шинкаренко: Але Олександре, я так розумію, що це все стосується тільки тих людей, які йдуть служити в армію з державної посади, якщо ти працюєш на приватну компанію, то ніхто тобі не буде компенсувати зарплату.

Олександр Франчук: Ні, чому? В законі написано, що не важлива форма власності.

Олена Сапожнікова: Я зачитаю: «На підприємстві або організації, фермерському господарстві, на сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежному від підпорядкування та форми власності і ФОПів, в яких вони працювали на час призову». Навіть якщо фізична особа підприємець, і це щось таке маленьке, може, і велике, то також ця норма діє.

Олег Шинкаренко: Тобто для роботодавця це просто катастрофічно збитково, коли іде його працівник служити до армії.

Олена Сапожнікова: Краще 3400 гривень одразу дати і звільнити.

Олег Шинкаренко: І, мабуть, саме тому ці приватні підприємці, вони і не виплачують зарплати.

Олександр Франчук: Справа в тому, що ця стаття 119, я вам відкрию таємницю, вона за 4 роки змінювалася і доповнювалася 9 разів. І був такий період, що ось ця гарантія на рік застосовувалася, коли мобілізовували на рік.

Олександр Франчук: Справа в тому, що ця стаття 119, я вам відкрию таємницю, вона за 4 роки змінювалася і доповнювалася 9 разів. І був такий період, що ось ця гарантія на рік застосовувалася, коли мобілізовували на рік.

Олег Шинкаренко: Тобто на рік платиш зарплату…

Олександр Франчук: А потім перестаєш. А потім зміни були, що не з держбюджету всім платити, а тільки якщо людина працювала на державній установі, то тоді з держбюджету, а всі інші платили із кишені власника підприємства ФОПа. То, звичайно, тоді стало підприємцям невигідно тримати, але на сьогоднішній день в останній редакції цієї статті і всіх законів…

Олена Сапожнікова: Там «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей», ця стаття відправляє до цього закону і гарантує, що виплати будуть з державного бюджету України.

Олександр Франчук: Так, звичайно, і тому, розумієте, я наприклад, просто вбачаю в тому, що є така категорія військовослужбовців, які, це стосується більше пенсіонерів такого віку за 50 і більше, які зараз проходять військову службу за контрактом. Значить, ці люди, вони фахівці військової справи, після виходу на пенсію в 45-50 років, вони залишилися в Міністерствах, Генеральному штабі, в озброєнні, працювати на посадах або державних службовців, або просто цивільних службовців. І в 2014 році дуже багато з них надавало волонтерську допомогу, і потім в 2015-2016 роках їх побачили, що вони дійсно потрібні для армії, дійсно фахівці високого профілю, вони були запрошені для служби, хоча вже вік у них був більший. Тобто кризова ситуація в державі була, і зв’язку з цією кризовою ситуацією були такі люди. Наприклад, я також був запрошений на таку посаду, на службу. Так от, мене дивує, що кадрові служби Міністерства оборони порушують права своїх же службовців.

Олег Шинкаренко: А в чому це порушення полягає?

Олександр Франчук: От дивіться, до мене звернувся один офіцер високого рангу, я не маю права відкривати хто він, тому що дозволу я не отримав, це адвокатська таємниця, але це не лише він один такий. Він працював спеціалістом якоїсь служби, це цивільна посада, отримував там відповідну зарплатню, тисяч 7 чи 8, і був наказом Міністра оборони призначений на доволі високу посаду. Так от, Міністерство оборони його звільнило відповідно, написали там, по пункту 3 статті 36 Кодексу про працю. Кодекс про працю пункт 3 статті 36 — це для мирного часу передбачено, що якщо людина призивається на службу, то тоді дійсно її звільняють зі служби, але у нас особливий період. У нас дійсно форс-мажорні обставини, і тільки тому ця людина з’явилася в армії.

Олег Шинкаренко та Олена Сапожнікова (УГСПЛ)

Олег Шинкаренко: Що в результаті відбулося?

Олександр Франчук: В результаті з ним просто відбулося, що він був звільнений у зв’язку з тим, що він пішов на службу в армію, тобто порушені були його гарантії.

Олег Шинкаренко: Тобто він був звільнений, а не увільнений, як треба по закону?

Олександр Франчук: Так, його звільнили і він розуміючи, що щось якось не так, він, я от наприклад взяв його запити, він надсилає запит в юридичне управління Міністерства оборони, і просить:  роз’ясніть мені. Йому юридична служба, командувач сухопутних військ України за його дорученням, розглянула його звернення і пише, що «Так, дійсно, ви маєте таку пільгу, у вас все нормально». Він звертається далі: «То поверніть мої права», а йому кажуть «Та ні, якось ми не знаєм». Він знову звертається до Міністра оборони, а йому пишуть: «Ви вже ж зверталися, ми ж вам уже пояснили. Ми повідомляємо, що викладена правова позиція така й зараз у нас є». Він тоді звертається до командувача сухопутних військ, йому пишуть, значить: «Ви, були звільнені, прийняті на службу…», і йому розказують, що він в той час… стаття 119 саме для такої категорії, як він, не передбачала такої пільги, і тут же ж пишуть цю статтю.

Олена Сапожнікова: А перед тим же казали, що є в нього така пільга.

Олександр Франчук: Казали, і в цій же відповіді він пише, наводить цю статтю, дослівно цитує її, і там написано, що «прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці до закінчення особливого періоду». Значить, що вони роблять? Це вже маніпуляція, вони пишуть, що «У вас у наказі написано, що ви прийняті за контрактом, але зі слів виникнення кризової ситуації там нема, значить ви не підлягаєте».

Олег Шинкаренко: Скажіть Олександре, а що взагалі можна з цим робити? Це ж явне порушення закону, чи ви збираєтеся подавати до суду від імені вашого клієнта?

Олександр Франчук: Єдине, що в такій ситуації можна зробити це подати позов до суду, все, ніхто нічого не відновить, і фактично закон відсилає до вирішення питання через суд, лише так. Справа в тому, що тут є один нюанс. Кодекс про працю регламентує термін звернення до суду протягом 3-ох місяців, і для багатьох людей цей термін давно уже пройшов.

Олена Сапожнікова: Поки ці переписки проводилися.

Олександр Франчук: Так, переписки проводилися, і на сьогоднішній день всі ці позовні заяви можуть бути…

Олег Шинкаренко: Можуть бути відкинуті судом?

Олена Сапожнікова: Пропущений строк, але дивіться, там є шанс, хто все ж таки на це вирішиться, подавати клопотання про відновлення строку і зазначити, що була віра у своє командування, у те що вони йому допоможуть і вирішать все правильно, особливо після першої відповіді, коли йому відповідали, що все нормально, і в нього таке право є, і він навіть не міг подумати, що він буде звертатися до суду.

Олександр Франчук: Так.

Олена Сапожнікова: І є вірогідність, що суд йому може поновити строк на подання позову.

Олександр Франчук: Така вірогідність є, але ви ж розумієте, що така вірогідність 50 на 50.

Олена Сапожнікова: Але вона є.

Олександр Франчук: Але вона є, тому звичайно, що нею треба скористатися. А ще один цікавий нюанс, яким я раджу всім скористатися, наприклад, от для цього високопосадовця склалися так обставини, що він був призначений одразу і поїхав на фронт, закрутилось, завертілося і пролетіло два роки, а трудову книжку йому так і не віддали. Що це означає?

Олена Сапожнікова: Що він працює.

Олександр Франчук: Йому гроші не платять, він звільнений, у нього є наказ.

Олена Сапожнікова: А є наказ?

Олександр Франчук: Є наказ про звільнення, але трудову книжку йому не віддали. Так ось, в Кодексі законів про працю сказано, якщо книжку йому не віддали, то за це відповідає роботодавець, і він повинен книжку йому віддати, а за весь цей прострочений термін йому сплатити середню заробітну плату і звільнення його з роботи вважається з моменту отримання ним цієї трудової книжки. Тому ми в даному випадку напишемо вимогу щодо надання цієї трудової книги, змінення запису трудової книги на число, от, наприклад, на сьогоднішнє, так, і виплату. Звичайно, що ніхто нам не виплатить, це зрозуміло, але у нас уже термін буде три місяці на звернення до суду і таким чином уже будуть усі підстави у зв’язку з цими переписками, прийнятими рішеннями.

Олена Сапожнікова: Шанс збільшиться до 60%, так?

Олександр Франчук: Ні, чому? Є рішення Верховного Суду, де рішення суду було розписано по діям, що тут не можна…

Олена Сапожнікова: Тобто ви будете посилатися ще на практику?

Олександр Франчук: На практику, звичайно, тому що є рішення, здається, 2015 року Верховного суду України, де ось саме ці питання піднімалися, і там є правова позиція, що не може такого бути, щоб закон таким чином порушувався в Збройних Силах, в Міністерстві оборони.

Олена Сапожнікова: Дивіться, а такий от великий попит на військових, ви казали, що всіх в 2014 році закликали і навіть осіб, які пенсійного віку, які вийшли вже на пенсію. Я часом їжджу в метро і бачу такі плакати в транспорті з танками, з військовими гарними такими, високими хлопцями, підтягнутими, дівчатами і там пишуть: «Робота за контрактом у Збройних силах України. Зарплата від 7 тисяч гривень і номер телефону великими цифрами: 0 800 50 051. Телефонуйте. Гідна робота». І мене зацікавило, там сайт їхній вказується. Я зайшла на їхній сайт, і там величезний список гарантій, як буде все в них добре, «Ідіть, приходьте до нас, підписуйте контракт», і там вони зазначають такі от суми, що не менше 7 тисяч — це якщо поза зоною АТО. А якщо в зоні АТО, то додатково ще буде отримувати військовослужбовець першої лінії оборони щомісяця 4200 гривень, а в інший районах АТО — 1200 гривень, і таким чином вони там пишуть, що «в 2016 році командир бригади в зоні АТО отримував 17 200 гривень, і можете мати не менше, приходьте до нас». Чи це правдиві всі цифри? Чи правда за контрактом такі суми сплачують?

Олександр Франчук: Цифри правдиві.

Олег Шинкаренко: Давайте повернемося до нашої теми. Скажіть, будь ласка, а наскільки це масове явище, коли навіть такий високопосадовець з Міністерства оборони, і він не може отримати свою зарплатню? А що казати за людей, які не мають високих посад і звільнюються з роботи, хоча їх не мають звільняти, і йдуть служити, чи до вас такі звертаються?

Олександр Франчук: Статистики у мене немає, але якщо вже такого рівня високопосадовця в самих Збройних силах таким чином образили, і він два роки з ними переписується, проситься: «Виконайте закон, я ж нічого іншого не прошу». І йому ця якась така брутальна відписка, от придумав юрист, що «А у вас там не написано, що ситуація кризова». А не треба кризова ситуація, треба читати закон, там написано «до кінця особливого періоду», особливий цей період передбачає кризу.

Олег Шинкаренко: Скажіть, будь ласка, на кого розповсюджуються ці гарантії? Взагалі на всіх контрактників?

Олександр Франчук: Значить, ці гарантії розповсюджуються на мобілізованих, на призваних на мобілізацію офіцерів запасу, на тих людей, в яких закінчилася мобілізація, і вони підписали контракт на період особливий, і на тих офіцерів, і всіх військовослужбовців, які підписали контракт на закінчення особливого періоду. Ось на цих людей це все розповсюджується.

Олена Сапожнікова: Скажіть, будь ласка, чи є якась вам відома цифра, скільки за контрактом іде військовослужбовців?

Олександр Франчук: Я не знаю.

Олена Сапожнікова: Якщо от взяти наші Збройні сили України, тобто це значна кількість призваних військовослужбовців чи все ж таки за своїм бажанням контрактники?

Олександр Франчук: Ні, зараз основна маса — це контрактники, тому що в 2014, 2015 роках це були в основному мобілізовані, я так думаю, хоча б половина.

Олег Шинкаренко: Олександре, скажіть, а протягом якого строку тепер має зберігатися робоче місце?

Олександр Франчук: До кінця особливого періоду.

Олег Шинкаренко: Тобто неможливо ніяк встановити цей термін.

Олена Сапожнікова: Я хочу надати уточнення, він встановлюється тепер за новини змінами, там встановлюється чіткий строк. Тобто, коли особа йде на військову службу за контрактом, вона укладає контракт на певний час, наприклад, може підписати на 6 місяців. Це особи звільнені з військової служби з березня 2014 року по теперішній час, а також для військовослужбовців строкової військової служби та військовослужбовців за призовом під час мобілізації, які відслужили не менше 11 місяців. Також може бути контракт на 3 роки для рядового складу, також може бути контракт від 3 до 5 років для сержантського та старшинського складу, від 2 до 5 років для офіцерського складу. І в цьому контракті буде зазначатися конкретний строк. Це от в цьому році ці зміни вступили в силу для того, щоб не було маніпуляцій ніяких і зменшилися ці порушення. Ми не знаємо чи це зменшило чи навпаки збільшить ці порушення, але це не означає, що ті контракти які були раніше, які були до особливого періоду укладені, що вони не чинні. Вони також будуть діяти і на них також буде поширюватися положення ті, які були раніше, і їх просто потрібно буде з часом переукласти і визначити там певний строк з такої то дати по таку то дату контракт. І ще хотіла додати, що там от така фраза, що «У разі, якщо військовослужбовець не захоче продовжити контракт, він буде гарантовано звільнений без жодних додатковий вимог». І так нижче перераховані всі гарантії. Це збереження робочого місця, зарплатня і дуже все так оптимістично намальовано, таке враження складається дійсно, що ніяких проблем не буде, і ти будеш отримувати зарплатню ось цю, яку вже називала, досить таку пристойну, для когось вона може бути достатня. І ще й плюс ту, яку ти от зараз на сьогоднішній день маєш. Можливо, багато спокуситься на таке.

Олександр Франчук: Так, багато спокусилося, і коли зараз отримують не 7 тисяч, а 3 тисячі, так, вони…

Олена Сапожнікова: А чому 3?

Олександр Франчук: Тому що у нас основну масу тіла грошового забезпечення складає премія. І от, тут теж мені пишуть солдати, телефонують і говорять: «Ви знаєте, у нас уже пішла така тенденція, у мене командири кажуть: давай тисячу гривень і тобі в наступному місяці не буде догани і получиш всю зарплатню». Два такі буквально от на днях повідомлення від солдат, що більше трьох із половиною тисяч більше півроку не отримував.

Олена Сапожнікова: Скажіть, а цікаво, а цю зарплатню, яка за ним зберігається, тут на цій території вони отримують чи ні додатково? От на місці, де вони працювали.

Олександр Франчук: 7 тисяч, так? Якщо в нього нема доган, то він отримає якраз цих 7 тисяч чи там більше, відповідно посади.

Олег Шинкаренко: Мені здається ця норма може призвести до таких певних юридичних казусів. Наприклад, військовослужбовець, він раніше працював в якісь приватній компанії, і він пішов служити, а за цей час поки він служив, ця компанія закрилася, але власник її все одно буде змушений платити йому зарплатню, хоча вже давно ніякого бізнесу немає, і все закрилося.

Олена Сапожнікова: Ні, якщо він закривається, він вже нікому не буде платити зарплатню.

Олег Шинкаренко: Але ж все одно він зобов’язаний це все робити…

Олександр Франчук: Так платить же не власник, а держава…

Олена Сапожнікова: Державний бюджет.

Олег Шинкаренко: То це все компенсації.

Олександр Франчук: Це ж державні гарантії, а не власників.

Олег Шинкаренко: Втрата роботи — це один із найприємніших наслідків мобілізації для дорослої, працюючої людини. Адже мало хто сподівається, що роботодавець буде чекати на повернення свого працівника чи працівниці через рік, а то і більше. Конкуренція на ринку праці сьогодні висока. Звісно, військовослужбовців контрактників та контрактниць захищають закони, але як ми бачимо роботодавці намагаються їх обійти, навіть у Міністерстві оборони, тому важливо знати, як можна захистити свої права.

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Також може бути корисним

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування