Публікація

Правова абетка: урядова програма “Доступні ліки”

Міністерство охорони здоров’я опублікувало новий реєстр препаратів з урядової програми “Доступні ліки”. А чи справді вони доступні? І для кого? Про це розповідають правозахисники.

55 випуск подкасту Олега Шинкаренка та Олени Сапожнікової  «Правова абетка» на Громадському Радіо виходить за підтримки мережі громадських приймалень та Центру стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини. Цей випуск із координатором громадської приймальні у Слов’янську Михайлом Нечипоренком присвячений державній програмі «Доступні ліки».

Олег Шинкаренко: Міністерство охорони здоров’я опублікувало новий реєстр препаратів, що беруть участь в урядовій програмі «Доступні ліки», та які пацієнти із серцево-судинними захворюваннями, діабетом другого типу та бронхіальною астмою можуть отримати безкоштовно, або з незначною доплатою. До оновленого реєстру ліків увійшло 199препаратів 43 виробників, з яких 21 виробник — з країн Європейського Союзу, 17 — з України, 4 — з Індії, 1 — з Ізраїлю. Нагадаємо, що раніше у програмі брали участь 157препаратів, тобто їх кількість була суттєво збільшена.

Олена Сапожнікова: Хочу відзначити, що і зараз триває це збільшення, і кажуть, що їх буде більше 200, а потім — 300. Ніхто не знає, на який цифрі зупиняться.

З квітня 2017 року пацієнти отримали медикаменти за програмою «Доступні ліки» на понад 126 мільйонів гривень бюджетних коштів.

Олег Шинкаренко: У новому реєстрі стало на 33 позиції більше для пацієнтів, які хворіють на серцево-судинні захворювання, 5 — на діабет другого типу, 4 — на бронхіальну астму у порівнянні з попередніми місяцями. Реєстр, зокрема, включає інформацію про торгівельні назви препаратів, діючі речовини, форму випуску, дозування, виробника, роздрібну ціну за упаковку та суму доплати, якщо ціна на препарат перевищує граничну оптову відпускну ціну. Урядова програма «Доступні ліки» почала діяти в Україні з квітня 2017 року. За цей час пацієнти отримали ліки від серцево-судинних захворювань, діабету другого типу та бронхіальної астми на понад 126 мільйонів гривень бюджетних коштів, про це повідомляє Міністерство охорони здоров’я. Лише за червень лікарі виписали майже 2 мільйони рецептів на лікарські засоби за програмою «Доступні ліки». Загалом за час існування програми від квітня 2017 року пацієнти скористалися 3,6 мільйонів таких рецептів. До речі, існує карта аптек, які працюють за цією програмою, її можна подивитися онлайн в інтернеті. Михайле, а як ця програма працює насправді в Слов’янську? Чи дійсно ліки такі доступні?

Михайло Нечипоренко // Громадське Радіо

Михайло Нечипоренко

Михайло Нечипоренко: Якщо торкнутися загальної процедури, то, в принципі, процедура доволі таки доступна. Звернутися до лікаря, отримати рецепт. Головне — звернути увагу на те, щоби рецепт був саме затвердженого зразка.

Олег Шинкаренко: А як відрізняється затверджений від не затвердженого? Що там має бути?

Михайло Нечипоренко: Якщо раніше, то, в принципі, лікарі просто на папірці якомусь там виписували якісь там ліки…

Олег Шинкаренко: І печатку ставили?

Михайло Нечипоренко: І навіть печатку не ставили, просто підпис ставили на всякий випадок. Зараз, звичайно, це вже процедура більш жорстка, тобто має бути печатка, підпис, бланк відповідний в якому можна було би уже зрозуміти що і, в принципі, уже більшість простих громадян навіть можуть зрозуміти…

Олена Сапожнікова: Олеже, страшно виглядає цей рецепт! Я коли на нього подивилася, наприклад, який опублікований на сайті Міністерства охорони здоров’я України, мене він злякав. Я не знаю взагалі хтось може цим скористатися? Там дійсно бланк є встановлений, один лише бланк. Він має відповідати тому, який розроблений і виставлений на сайті Міністерства охорони здоров’я — і ніякий інший.

Олег Шинкаренко: Але ж ці бланки вони ж є у лікарів?

Олена Сапожнікова: Олеже, але більше того, там повинна бути печатка лікаря, повинна бути печатка закладу, штамп закладу з лівого кутка і печатка ще додаткова закладу, що вартість підлягає відшкодуванню.

Олег Шинкаренко: Тобто чотири печатки?

Олена Сапожнікова: Так, штамп зліва зверху і внизу три печатки. І це ще враховуючи, що з підписами.

Михайло Нечипоренко: Так, три печатки.

Олена Сапожнікова: Тобто на маленькому такому папірці…

Михайло Нечипоренко: Папірець дійсно маленький.

Олена Сапожнікова: Це реально — отримати три печатки і штамп?

Михайло Нечипоренко: Це просто витратно за часом, тому що я сам для своєї матері отримував цей рецепт.

Олена Сапожнікова: І як?

Михайло Нечипоренко: …тому що мати би не витримала цієї процедури, хоча це теоретично це неправильно. Тепер зараз ці сімейні лікарі, дільничний лікар вона провела процедуру, встановила діагноз і виписала цей рецепт, але така проблема, що дійсно треба певний час, щоб ці печатки поставити. І моя мати, враховуючи стан її здоров’я, навряд чи би змогла на сьогоднішній день самостійно це, звичайно, зробити. Це за неї зробив я, печатки ці поставив. Да, дійсно, дуже багато печаток і мені важко сказати навіщо стільки печаток.

Олег Шинкаренко: Це ж просто йдеться про гроші, щоб не можна було підробити.

Михайло Нечипоренко: Це вже занадто, тому що це не ті гроші, які варті стількох печаток — це раз.

Олег Шинкаренко: А, до речі, а про які гроші йдеться? Скільки ваша мати зекономила на цій процедурі?

Михайло Нечипоренко: Враховуючи те, що ми доволі економно і раніше витрачали, вона зекономила десть 300 гривень на місяць, десь так от: десь 200, десь 300, бо це в залежності від сезону. Якщо влітку, спека і так далі, то загострюються ці хвороби: і серцеві, і гіпертонічні, якщо взимку, то ми менше ліків витрачали, бо через погоду вона почувала себе краще. Тобто, повертаючись до теми, що це не ті кошти, які потребують такої кількості..

Варто ще пам’ятати, що рецепт за програмою «Доступні ліки» діє тільки 30 днів.

Олена Сапожнікова: Так, і варто ще пам’ятати, що окрім коштів тут потрібно пам’ятати, що дійсно рецепт діє тільки 30 днів.

Михайло Нечипоренко: Тільки 30 днів, це дуже важливо.

Олена Сапожнікова: Якщо ви за 30 днів не встигли, то він уже не дійний.

Михайло Нечипоренко: То вам прийдеться повторити процедуру знову.

Олена Сапожнікова: Так, якусь печатку ви не встигли поставити — все, він уже недійсний.

Михайло Нечипоренко: Він уже недійсний, хоча тому треба печатки поставити в один день максимально, тобто пройти цих всіх суб’єктів, які ставлять печатки, і за 30 днів купити. Тут виникає якраз проблема в тому, що якраз не всі аптеки є зобов’язаними, в принципі, приймати участь в цій програмі.

Олег Шинкаренко: Жодна з аптек не зобов’язана?

Михайло Нечипоренко: Так, жодна з аптек не зобов’язана.

Олег Шинкаренко: А як же ж ось ця карта аптек?

Михайло Нечипоренко: Це, в принципі, більше добровільне, тобто самі аптеки беруть участь добровільно. Я розумію, що там не обійшлося без якогось там адміністративного ресурсу, але, в принципі, я не знайшов в законі де, вірніше в цій програмі, я не знайшов, де би аптеки зобов’язувалися.

Олена Сапожнікова: Дивіться, там не зобов’язання, але все ж таки аптекам це, напевно, вигідно, оскільки таким чином доволі дешеві ліки можна продавати, тому що аптеки це роблять не безкоштовно. Людині, яка звертається з рецептом, це безкоштовно, але аптеці держава потім відшкодовує на основі цих рецептів, які в них є, чеки, і на цей рік, зокрема, на 2017, держава виділила 500 мільйонів гривень. І вже 5000 із 18 000 аптек, існуючих в Україні, вже у цій системі. Вони розробили там такий значок «Програма «Доступні ліки», і якщо ви підходите до аптеки і бачите цей значок, або в середині десь в аптеці, ця аптека якраз має таку угоду із цією програмою, і можна там використовувати ці рецепти.

Олег Шинкаренко: А в Слов’янську скільки таких аптек?

Михайло Нечипоренко: В Слов’янську, на жаль, є тільки одна мережа аптек, я зараз не скажу кількісно, але тільки одна мережа аптек, яка брала участь в цій програмі. Ситуація в тому навіть, що там в рекомендаціях указано, де і як розташовувати цей значок, де і як розташовувати, щоб людям було видно.

Олена Сапожнікова: Щоб людям було помітно, так?

Михайло Нечипоренко: Помітно, щоб було, на жаль, я не помітив цього.

Олена Сапожнікова: А де вони його ховають?

Михайло Нечипоренко: Ні, вони не ховають, вони просто клеять або чіпляють в таких місцях, раніше у них уже були стенди в принципі оформлені, і вони вже шукають на вільних місцях, де це вже, в принципі, не дуже кидається в очі.

Олег Шинкаренко: А як мені можна знайти таку аптеку у своєму місті? Можна зайти на карту в інтернеті подивитися?

Михайло Нечипоренко: Можна карту в інтернеті, але ж ви самі розумієте, що це як правило літні люди, їм треба буде або звернутися до своїх більш продвинутих онуків і дітей.

Олег Шинкаренко: Я думаю, що, власне, лікар, який виписує рецепт, він же знає.

Михайло Нечипоренко: Або лікар — він повідомляє про це. Тут навіть проблема не в цьому, я не розумію, знову ж таки повертаючись до недбалості чиновників. Вивчаючи цю проблему, я в інтернеті знайшов скарги деяких аптек на те, чому вони не хочуть приймати участь в цьому, тому що це нібито створює черги, і люди, які прийшли просто купувати ліки не по цим рецептам «Доступні ліки», а за власні кошти, і вони не хочуть чекати, йдуть в інші аптеки. І таким чином нібито аптека втрачає клієнтів, а компенсація держави нібито не відповідає їхнім комерційним інтересам. Я, провівши аналіз, якщо взяти Слов’янськ, я не помітив таких черг, які би могли спонукати людей піти в іншу аптеку, але я думаю, можливо, в якихось там регіонах, в Києві, наприклад, може таке бути. І тоді виникає питання: чому постановою не передбачено якісь такі процедури, які би ставили в рівні умови всі аптеки? Тобто, якщо це державна програма, очевидно, це мусить бути на якихось там ліцензійних умовах. І тоді, якщо всі аптеки будуть зобов’язані приймати участь в цій програмі…

Олена Сапожнікова: Як ви змусите? Це ж приватні аптеки, багато аптек є приватними, як ви можете їх змусити?

Михайло Нечипоренко: Зачекайте, кожна аптека, вона ж працює не сама по собі, вона працює в певних законодавчих умовах, в тому числі і ліцензійні умови є.

Олена Сапожнікова: Тобто ви за імператив, так?

Олег Шинкаренко: Тобто це можна робити просто умовою отримання ліцензії аптеки?

Михайло Нечипоренко: Робити умовою отримання ліцензії — і все.

Олена Сапожнікова: Які ви все-таки імперативні. Я думаю, що цей шлях, який зараз, він все-таки більш демократичний і відкритий. Дивіться, 5000 аптек, мереж аптек, вони все ж таки обрали це.

Михайло Нечипоренко: Але є проблема, знаєте, яка ще? Коли в населених пунктах дуже маленьких немає взагалі цих аптек або, наприклад, в селах, їх же ж немає цих аптек, і таким чином обмежується, або є невеличкі аптеки, які просто не хочуть з цим зв’язуватися і не хочуть брати на себе соціальний обов’язок перед своєю громадою, наприклад. І таким чином немає доступу в людей із маленьких містечком взагалі до цієї програми саме через те, що в принципі просто немає такої аптеки. От у нас подзвонила жіночка зі Святогірська, запитала, де можна їй придбати за цією програмою ліки в Святогірську. Я зазирнув в цю карту і не знайшов, я тоді зробив запит в наш міський відділ. А місто Святогірськ розташоване на відстані 30 кілометрів від Слов’янська, але все одно входить в Слов’янську міську раду, і таким чином в Святогірську за 30 кілометрів люди не можуть отримати цю послугу.

Олег Шинкаренко: То чим же закінчилася ця історія з жінкою?

Михайло Нечипоренко: А чим закінчилася? Вона змушена була сідати на автобус, заплатити 30 гривень в одну сторону і 30 гривень в іншу сторону, щоб зекономити 200 гривень. Тобто, таким чином вона зекономила 140 гривень, фактично потративши цілий день для того, щоб отримати доступ до цих безкоштовних ліків.

Олег Шинкаренко: Теж не погано. А, до речі, наскільки вони безкоштовні? Вони повністю безкоштовно продаються чи там є знижка?

Михайло Нечипоренко: Справа в тім, що деякі ліки ідуть за державною програмою, де є повне відшкодування, є часткове відшкодування, є, звісно, ліки, які в принципі вже за бажання кожного громадянина він може персонально отримати.

Олена Сапожнікова: І там таке ще зазначається, що якщо вам пропонують найдешевші ліки, але ви їх не хочете, а за рецептом вони вам можуть тільки такі запропонувати і є такий же ж препарат, але дорожчий іншої фірми, який не безкоштовно ви можете цю різницю доплатити. Тобто вони дивляться скільки коштує ось цей один препарат, який можуть вони вам дати, і ви сплачуєте не повну суму того препарату, а тільки різницю ви доплачуєте. Це варто пам’ятати.

Михайло Нечипоренко: Так, там якраз прописано, що гранична комерційна межа, яку компенсує держава, то є певна сума на певну групу препаратів, які компенсує держава, а тоді людина може доплатити, звісно, за своїм вибором. І тоді треба людям стежити за тим, що не всі, можливо, лікарі будуть дуже дотримуватися, і треба звісно, запитувати, чи саме абсолютно безкоштовні є ці препарати. Тобто можуть виписати такий рецепт в якому нібито безкоштовні. Я от якраз теж, коли реалізовував право на отримання моїй матері, і я помітив, був переді мною конфлікт у жінки, яка прийшла з рецептом, а їй запропонували доплатити певну частину, а вона думала, що це абсолютно безкоштовно. Вона прийшла з рецептом не тільки своїм, а ще на трьох таких же ж людей і, звісно, вона була змушена попросити аптекаря для того, щоб вона написала їй розписку, що, дійсно, вона змушена була доплачувати через те, що виявляється в рецепті були ліки, які не є повністю безкоштовними. От таке, тобто на це теж треба звертати увагу.

Олена Сапожнікова: Так, і тут увагу ще варто звертати увагу, що лікар повинен виписувати рецепт не за комерційною назвою, а на основі міжнародної непатентованої назви, МНК, діючої речовини ліків. Тобто діюча речовина ліків, і коли отримуєте рецепт, звертайте увагу на це і запитуйте лікаря, що це за препарат ви виписуєте.

Михайло Нечипоренко: Тому що ми ж не фармацевти, ми не розуміємо, яка там діюча речовина, а що саме за препарат ми, в принципі, не розуміємо.

Олена Сапожнікова: Нехай виписує на діючу речовину і потім вже в аптеці вам визначать, який препарат є безкоштовний. Так буде зручніше.

Михайло Нечипоренко: Так, але я пішов трішки іншим шляхом. Я попросив, щоб мені лікар конкретно на окремому листочку розшифрував, що це за ліки, і в мене фактично було два рецепти. Один офіційний рецепт, і цей додаток.

Олена Сапожнікова: От Міністерство охорони здоров’я на своєму сайті радить саме так, щоб універсалізувати цю проблему, щоби лікар писав діючу речовину ліків і не обов’язково тоді назву препарату, і вже коли прийде людина в аптеку, уже там фармацевт скаже.

Михайло Нечипоренко: Уже там пропонують, так, вибір.

Олена Сапожнікова: На цю діючу речовину у нас є такий препарат, безкоштовно ми вам надаємо, або ось такий препарат, але ви трішки доплачуєте, і ви тоді самі вирішуєте, що вам брати.

Михайло Нечипоренко: Справа в тім, що якраз проблема в тому, тобто я так думаю, що варто, я перед тим ще зазирнув в інтернет, не всі можуть, звісно, скористатися цими послугами і подивися, чому той препарат, інший препарат, яка там дія. Оскільки те, що запропонують в аптеці, то, зрозуміло, що це є іхній комерційний інтерес.

Олена Сапожнікова: Вони зобов’язані сказати, що є безкоштовний варіант.

Михайло Нечипоренко: Так, якщо є, якщо в цей момент абсолютно немає безкоштовного.

Олена Сапожнікова: Тоді дивіться, тоді такий варіант, що людина повинна зачекати, вона може замовити.

Михайло Нечипоренко: Або зачекати, або піти в іншу аптеку.

Олена Сапожнікова: Так і в неї є право, на основі цього рецепту вона чекає на отримання аптекою тих ліків.

Михайло Нечипоренко: Аптека мусить замовляти.

Михайло Нечипоренко: Але це ж можна, певний час треба чекати, і не відомо скільки, і просто інколи не повідомляють про те, що може бути в іншій аптеці, і тоді можна запропонувати, щоби, якщо це одна мережа якась, то можна запропонувати, щоб вони повідомили, в якій з аптек цієї мережі можуть бути вони.

Олена Сапожнікова: Якщо виникають проблеми, можете зателефонувати 1545. Це урядова гаряча лінія, і повідомити про будь-які проблеми, які у вас виникли в мережі таких аптек. І варто пам’ятати, що із мобільних телефонів з оператором Lifecell, Ukrtelecom буде безкоштовний вам такий дзвінок. Скажіть, будь ласка, а як до вас можна до громадської приймальні звернутися, щоб ви допомогли роз’яснити ось ці складні моменти?

Михайло Нечипоренко: Звернутися за адресою — це в місті Слов’янську вулиця Василівська 49, ми уже там давно. Ми проводимо інколи виїздні акції інформаційні.

Олег Шинкаренко: А графік роботи у вас який?

Михайло Нечипоренко: Ми працюємо, в принципі, 6 днів по 6 годин. Якщо взяти: це понеділок, середа, п’ятниця — з 12:00 до 18:00, якщо це вівторок, четвер і субота то ми працюємо з 9:00 до 14:00 години.

Олег Шинкаренко: Скажіть, будь ласка, а хто саме має право отримувати ці знижки за урядовою програмою, тобто, чи треба принести якусь довідку про доходи, щоб тобі дали цю знижку?

Михайло Нечипоренко: В принципі, довідка про доходи там не потрібна, ця знижка, вона йде саме на діагноз. Тобто люди є хворі, це визначений перелік діагнозів, це люди, які мають діагноз гіпертоніків, діабетики, це вже давно, ми це знаємо, або серцеві захворювання. От саме цей перелік, в принципі, більшість людей якраз, якщо взяти Слов’янськ, вони і так є малозабезпеченими.

​Олена Сапожнікова: Так 500 мільйонів за цією програмою треба за рік якось використати, держава ж надала їх.

Михайло Нечипоренко: Раз надала, то треба використовувати, і люди повинні знати про те, що ці кошти є, і звісно, по максимуму це використовувати, тому що у нас, я так за своїм досвідом знаю, що якщо ці кошти не будуть використані, то в наступний рік їх можуть просто зменшити, цю суму. І раптом хтось може надумати скористатися цієї програмою, і він може просто не встигнути. Як от зараз пишуть деякі мережі аптек про те, що не вчасно надходить відшкодування за тими ліками, тому що аптеки фактично самі спочатку закуповують ліки, а вже пізніше держава їх відшкодовує.

48,8% українців відмовлялися від лікування через брак коштів.

Олена Сапожнікова: Згідно з опитувань громадської організації «Пацієнти України» 97% пацієнтів платили за препарати, лікуючись амбулаторно, із них43,5% позичали гроші чи продавали майно для лікування, 48,8% відмовлялися від лікування через брак коштів. Тобто це великі відсотки. Скажіть, будь ласка, чи були у вас такі звернення, що люди казали, що ця програма для них порятунок, тому що раніше вони взагалі б не могли лікуватися, оскільки вони не мали коштів на це?

Михайло Нечипоренко: Із зверненням, що це є для них порятунок звичайно ніхто не звертався, звертаються з проблемами, а не з тим, що щось уже врятувалися, але коли почала діяти ця програма,  ми для того, щоб максимально поширити інформацію серед населення, проводили такі виїздні інформаційно-просвітницькі акції. Тобто в місцях скопичення людей, лікарнях повідомляли їх і, звісно, ми бачили уже серйозну зацікавленість людей саме в цій програмі.

Олена Сапожнікова: Дивіться, досить великий відсоток, 48% відмовлялися взагалі від лікування, згідно опитування, оскільки не мали коштів. Це неймовірний відсоток.

Михайло Нечипоренко: Це неймовірний відсоток. При чому, як ви самі розумієте, більшість наших людей відмовляються від лікування через те що, в принципі, це не великі кошти порівняно, але порівняно з нашими доходами, то це великі кошти, і вже люди починають лікуватися, коли хвороба запущена, і потребує ще більше коштів. І от якраз ця програма дозволяє не доводити, тобто людина, яка хворіє на гіпертонію або кардіологію, то в них виділити з пенсії у 1400 гривень, наприклад, 200-300 гривень — не кожна людина наважиться. Дійсно, вони просто не лікуються, і пізніше вже виникають загострення цих хвороб, і уже тоді людина змушена щось там продавати, десь позичати кошти, і якраз ця програма дає можливість зменшити наслідки негативні. Це дуже корисна програма, я по своїй родині це знаю теж.

Олег Шинкаренко: Урядова програма «Доступні ліки» працює, і люди дійсно отримують суттєві знижки, але далеко не на всі ліки, звісно, і до того ж, щоб їх отримати потрібно дотримуватися певного алгоритму дій, як ми сьогодні пересвідчилися. Сподіваємось, наш подкаст допоміг вам розібратися у цьому.

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Також може бути корисним

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування