Публікація

Правова абетка: проблеми із українським громадянством

В Україні є багато перешкод для отримання громадянства. Правозахисники вважають: його надання — це часто політичне рішення, і пояснюють, як швидше отримати паспорт із тризубом.

64 випуск подкасту Олега Шинкаренка та Олени Сапожнікової «Правова абетка» виходить за підтримки мережі громадських приймалень та Центру стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини. Цей випуск із керівником правозахисної групи «Січ» у Дніпрі Дмитром Ревою присвячений проблемам із набуттям українського громадянства.

Олег Шинкаренко: Один громадянин Азербайджану, кадровий військовий та офіцер запасу, із грудня 2014 року знаходиться на території України. Він вирішив долучитися до боротьби українського народу за незалежність та доєднався до батальйону Джохара Дудаєва під командуванням генерала Іси Мунаєва. Цей азербайджанець брав участь у бойових діях на території Донецької та Луганської областей, зокрема під Дебальцевим. Від 2016 року він — волонтер благодійного фонду «Спадок України», збирає гуманітарну допомогу для учасників антитерористичної операції. Нагороджений медалями «За жертовність та любов до України», «За оборону рідної держави», має почесну грамоту від Дніпропетровської міської ради як член організації військово-патріотичного об’єднання «Булат». У червні 2017 року він підписав піврічний контракт із військовою частиною. Цей військовий воює за територіальну цілісність України вже три роки, не маючи нашого громадянства. У свою державу він повернутися не може, бо там його визнали злочинцем за те, що він робить в Україні.

Азербайджанець воює за Україну вже три роки, не маючи нашого громадянства. У свою державу він повернутися не може, бо там його визнали злочинцем за те, що він робить в Україні.

Олена Сапожнікова: Олеже, зачекай, не можу зрозуміти, його нагородили медаллю «За оборону рідної держави», кажеш?

Олег Шинкаренко: Так.

Олена Сапожнікова: А яку «рідну державу», якщо не визнали, що він набув громадянство України?

Олег Шинкаренко: Це нагородження, я думаю, що воно ніяк не корелюється з тим, є в тебе громадянство України чи ні. Звісно, в цьому є певний парадокс.

Олена Сапожнікова: Питання.

Олег Шинкаренко: І от наприкінці 2014 року, Президент України Петро Порошенко заявив, що всі добровольці-іноземці, які брали участь у спецоперації на Донбасі, отримують громадянство. 6 жовтня 2015 року, Президент Петро Порошенко підписав закон, який дозволяє іноземним військовим проходити службу в Збройних Силах України. Він називається Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо проходження військової служби у Збройних Силах України іноземцями та особами без громадянства». Цей документ надає іноземцям та особам без громадянства легальну можливість служби за контрактом у Збройних Силах України та інших військових формуваннях.

Олена Сапожнікова: А от і відповідь виходить, якщо є такий закон, то вони можуть і нагороджуватися, ті особи.

Олег Шинкаренко: Я думаю, що в законі ніякі нагородження не прописані. Але цей процес дуже складний і довготривалий, процес надання громадянства і обіцянка Президента про спрощений порядок отримання громадянства досі майже не реалізований. Адже таких добровольців було декілька сотень. Представник Міністерства Оборони якось оприлюднював цифру у понад тисячу добровольців іноземців, а громадянство досі отримали одиниці. Дмитро, а в чому полягає тут проблема цього азербайджанського громадянина? Чому цьому військовому з Азербайджану не надають українського громадянства, як це пообіцяв Президент Петро Порошенко?

Дмитро Рева
Дмитро Рева

Дмитро Рева: Действительно, правовая возможность получения гражданства Украины иностранными добровольцами есть. Однако, этот путь очень сложный в силу того, что нужно собрать массу документов, подтверждающих твою личность, и направить ее в соответствующие службы. Главная проблема, с которой сталкиваются все добровольцы иностранцы — это получение справки о несудимости в своей стране. Другими словами, он должен приехать на территорию России, Беларуси, Грузии, в частности, сейчас Азербайджана и получить эту справку, что для многих невозможно, потому как против них открыты уголовные дела.

Олег Шинкаренко: Це точно випадок снайперки Юлії Толопи з Росії, яка зараз, щоби отримати українське громадянство, мала отримати певну довідку і в російському посольстві, куди вона боїться заходити. Воно взагалі виглядає як якийсь зікурат такий, там закриті вікна скрізь, колючим дротом все обмотано, і вона впевнена на 99%, що якщо вона не те що повернеться в Росію, а просто зайде в російське посольство, то вона вже більше звідти не вийде, її переправлять в якусь в’язницю десь у Сибіру за полярним колом.

Дмитро Рева: Есть, действительно, прецеденты, когда россияне смогли получить такую справку по доверенности их родственников на территории России. Однако это происходит только в том случае, когда, ну, скажем так, это личность из публичных; достоверно неизвестно, что она принимает участие в антитеррористической операции на стороне Украины; когда против нее не возбуждены уголовные дела. И в общем эта история оказывается незамеченной российскими спецслужбами. Что касается гражданина Азербайджана, о котором мы говорили, то можно сказать, это уже успешная история, потому что, благодаря юристам нашей правозащитной организации, мы договорились с посольством Азербайджана, что человеку выдадут эту справку под нашу гарантию. Он самостоятельно наведался туда и действительно справка эта была получена.

Олег Шинкаренко: Ви можете технічно описати, як це саме відбулося? Куди він прийшов? Які були гарантії?

Дмитро Рева: Мы связались с посольством Азербайджана в Украине, соответствующий отдел, который занимается поиском документов. Но здесь его судьбу облегчило то, что у него есть легальный вид на жительство. Его жена украинка, и он проживает на территории Украины уже три года. И естественно, чтобы не было дипломатических скандалов, которые обоим сторонам не выгодны, они пошли навстречу. И здесь важно сказать то, что Азербайджан условно не находится в русле пророссийской политики, и Молдова, и Грузия, и положение этих граждан несколько легче, чем тех же белорусов, казахов и россиян.

Олег Шинкаренко: А як він отримав довідку? По пошті?

Дмитро Рева: Он зарегистрировался, ему выдали лично, когда он приехал в Киев.

Олег Шинкаренко: Тобто видали йому саме в посольстві Азербайджану?

Дмитро Рева: Именно в посольстве Азербайджана, он зашел, и этому предшествовал долгий такой переговорный процесс.

Олег Шинкаренко: І саме суть перемовин була в тому, що ви отримали якусь гарантію того, що його не заарештують, коли він зайде на територію Азербайджану?

Дмитро Рева: Да, но я должен сказать, эта гарантия не была прописана, это было устное удостоверение, что к данному гражданину Республика Азербайджан не имеет претензий. Да, есть там возбуждённое уголовное дело, потому что Азербайджан, как и другие страны, придерживается такой политики, что все граждане, принимающие участие в конфликтах не на территории своей страны, являются наемниками, но здесь они пошли на встречу и выдали такую справку.

Олена Сапожнікова: То ви, фактично, ризикнули?

Дмитро Рева: Да, определенная степень риска была.

Олег Шинкаренко: Чи не бачите ви тут певного протиріччя? Ви кажете, що до нього немає ніяких претензій, а з іншого боку кажете, що проти нього є кримінальна справа?

Дмитро Рева: Он объяснил, что он связывает свою жизнь с Украиной, он получил вид на жительство, его жена украинка, фактически, он гражданином Азербайджана уже не является, и они приняли эти доводы.

Олена Сапожнікова: Але справа тоді кримінальна буде передана в Україну, і його будуть притягувати до відповідальності в нас, в Україні?

Дмитро Рева: Нет, я думаю дело просто будет закрыто в связи с тем, что человек перешел в другое гражданство.

Олег Шинкаренко: Фактично, це вже такий якби анульований громадянин Азербайджану, так?

Дмитро Рева: Фактически да, мы сейчас передали полный комплект по этому гражданину, и мы надеемся, что в ближайшее время гражданство он всё-таки получит.

Олена Сапожнікова: А не є небезпека в тому, що інші громадяни Азербайджану, Азербайджанської Республіки, які мають кримінальні провадження, всі захочуть отримати громадянство України, і таким чином уникнути кримінальної відповідальності?

Дмитро Рева: Это явление не массовое, а к делу каждого человека подходят персонально, и ни для кого не секрет, что Служба Безопасности Украины отслеживает тоже всех людей, иностранцев, принимающих участие в антитеррористической операции. Если были бы какие-то претензии, сложности, то этого процесса бы не было.

Олена Сапожнікова: Гарний досвід, можна взяти на замітку і пробувати іншим, в кого така ситуація.

Дмитро Рева: Я думаю, об успехе можно говорить только после того, как он станет официально гражданином Украины. Очень веские, скажем так, доводы к этому есть.

Олег Шинкаренко: А ви зараз пригадали Службу Безпеки України. Чи потрібна якась довідка від цієї служби, щоб отримати українське громадянство, чи якесь підтвердження, якийсь документ?

Дмитро Рева: Нужно получить такую справку о том, что он достаточно хорошо владеет украинским языком. Официально нет, официально человек должен сдать свои персональные документы, включая справку о несудимости, очень важно получить такое ходатайство от военной части, где он проходил службу, хорошие характеристики. В случае если человек не может этого получить, можно доказать факт участия в антитеррористической операции для иностранца через суд, в судебном порядке. И обязательно таким гражданам нужно получить такую справку о том, что он достаточно хорошо владеет украинским языком. Такую справку можно получить в школе, в данному случае даже в школе по месту своей временной прописки.

Кандидатам на получение украинского гражданства нужно получить справку о том, что они достаточно хорошо владеют украинским языком.

Олег Шинкаренко: Це звучить дуже дивно. Як можна отримати таку «довідку» громадянину Азербайджану? Тобто він вивчав українську мову в школі або здавав якісь екзамени в школі, щоб йому видали цю довідку?

Дмитро Рева: Там достаточно убедить то, что на стадии дела производства он владеет украинским языком и может заполнять документы, может писать какие-то заявления, элементарные вещи. На самом деле мы ему во многом здесь помогли, и это тоже такое решение индивидуальное.

Олена Сапожнікова: Скажіть, а якже ще одна вимога набуття українського громадянства — знання Конституції України? Там уже потрібно більше, чим просто володіти українською мовою, можливо, є переклад на азербайджанську, я не знаю.

Дмитро Рева: Действительно, есть такое требование, но опять же, насколько я знаю подробных экзаменов по владению нормами украинской Конституции никто не устраивает, и это скорее формальность такая. Главное, чтобы была такая политическая воля.

Олена Сапожнікова: І ще треба, щоб він взагалі відмовився від громадянства Азербайджану.

Дмитро Рева: Безусловно, он сдает в миграционную службу свой паспорт и ждет, когда он получит украинский документ.

Олег Шинкаренко: От саме словосполучення «політична воля», воно є дуже важливим, тому що я просто не уявляю, хто би йому міг в українській школі, цьому громадянину, видати довідку про те, що він якісно володіє українською мовою, і на яких підставах.

Дмитро Рева: В данном случае, не якісно, а задовільно володіє українською мовою.

Олена Сапожнікова: Це формальність така сама, як знання Конституції України, так?

Дмитро Рева: Да.

Олег Шинкаренко: Тобто він там писав диктант якийсь, чи як там перевірили? Ви не знаєте?

Дмитро Рева: Устное собеседование было, которое проводил профильный учитель. В его сельской школе, он живет в Днепропетровской области, в селе.

Олег Шинкаренко: Дмитро, скажіть будь ласка, а чи правда, що громадянства добровольцям не надають тому, що це може призвести до погіршення міжнародних стосунків? Наприклад, із тим самим Азербайджаном або з Росією, хоча куди вже тут більше погіршувати, але є така конспірологічна теорія, і я її неодноразово чув від правозахисників і юристів.

Чи правда, що громадянства добровольцям не надають тому, що це може призвести до погіршення міжнародних стосунків?

Дмитро Рева: Я скептически отношусь к такой теории, я все-таки думаю, что причины здесь несколько другие. Каждый человек, который претендует на украинское гражданство и вместе с тем старается влиять на политические процессы, активно участвовать в общественно-политической жизни, находится в зоне риска. Недавняя депортация двоих грузинских добровольцев, которая в достаточно возмутительной форме прошла, это подтверждает.

Олег Шинкаренко: А чому на вашу думку, що вас так обурило в цій депортації? Що там було не так

Дмитро Рева: Потому что это люди публичные, эти люди общеизвестно принимали участие в защите нашей территориальной целостности.

Олена Сапожнікова: А можете уточнити, що за люди? Про яку історію взагалі йде мова?

Дмитро Рева: Подполковник грузинской армии в отставке Давид Макишвили и инструктор Нацгвардии Мамука Абашидзе — это сторонники Саакашвили, которые вот недавно засветились на майдане, который они со своими помощниками организовывали. Это его близкие соратники и Вано Надирадзе — второй. Один из них был, в принципе, инструктором национальной гвардии и много сделал для того, чтобы наши войска стали боеспособными. Я считаю, что у этих граждан есть особые заслуги перед Украиной, но это решение было несправедливое. Оно было именно политическим.

Олег Шинкаренко: Але воно було законним — це рішення? Тобто вони порушили якісь певні закони, і тому їх депортували?

Дмитро Рева: Официально их выдворили с формулировкой, что Служба Безпеки України предоставила информацию, что этих граждане нарушают национальные интересы Украины, и это было основанием.

Олег Шинкаренко: Туманне таке обвинувачення.

Дмитро Рева: Очень туманное, служба у нас тоже закрытая, поэтому…

Олена Сапожнікова: Але все ж таки, от Олег відмітив, вони щось порушили. З того, що ви розказуєте, складається враження, що набуття українського громадянства — це все-таки якась політична воля. Але ж в нас «Правова абетка», якщо взятися до того, щоб визначити термін. Громадянин України – це особа, яка набула громадянства України на законних підставах, тобто у відповідності до закону, і міжнародних норм. Виходить, що закон визначає одне, він пише, що потрібно певних умов дотримуватися, певних підстав, а на практиці це все формальність, і є важливою тільки політична воля.

Дмитро Рева: Я вам приведу два примера, когда в начале каденции Президента Петра Порошенко к нам в страну приехал такой грузинский десант из управленцев экс-президента Грузии Михаила Саакашвили. Также это была Мария Гайдар, которая принимала участие в работе этой команды, и им дали гражданство незамедлительно. Я не думаю, что там все необходимые процедуры соблюдались. Сейчас же человеку, который воюет в АТО, необходимо для получения гражданства вначале официально заключить контракт с Вооруженными Силами Украины. Слава богу, вот эта поправка, о которой вы в самом начале сказали, она была принята. По истечению трех лет такой человек может собрать документы и официально обращаться за получением гражданства, но при условии том, что он официально находится на контракте, и участие в добровольческих формированиях, таких как «Правый Сектор», как «Батальйон Джохара Дудаева» и так далее, этой возможности не дает.

Олена Сапожнікова: Чи не можна піднімати питання, наприклад, правозахисникам, юристам, що це є дискримінацією однієї категорії осіб щодо інших? Можливо, нам варто спробувати оскаржувати отакі затягування, такі певні переваги або надпереваги щодо одних і ігнорування цих же ж моментів щодо інших

Дмитро Рева: Теоретически возможно, но мне о таких прецедентах не известно, когда обращаются с такими заявлениями, и они удовлетворяются судами. Но есть такой момент, как давление общественности, и часто людей спасало от депортации только то, что общественность это все очень активно освещала, подключались представители медиа, и власть имущие принимали решение, что проще оставить человека в Украине, чем нести такие имиджевые потери. Но это вот не касается двух граждан Грузии, о которых я недавно рассказывал.

Олена Сапожнікова: А чи до вас зверталися з проханням допомогти набути українське громадянство? Окрім тих історій, які ви вже назвали.

Дмитро Рева: Да, конечно, это и участники АТО, и граждане Грузии, и граждане Израиля, разные обстоятельства там.

Олена Сапожнікова: Можете якусь історію успішну описати, де ще вдалося допомогти?

Олег Шинкаренко: Особливо мене цікавлять громадяни Ізраїлю: така благополучна країна, чому вони хочуть стати громадянами України?

Дмитро Рева: Как правило это граждане Израиля украинского происхождения, у которых корни из Украины, и некоторые из них активно включились в борьбу, поверили в то, что страна будет прогрессировать и почувствовали в себе потребность ее защищать. У нас есть клиент, но к сожалению, пока я не буду называть его фамилию, он тоже — довольно публичная особа, но к сожалению, мы не можем пока предоставить такую ему возможность, потому что у него были сложности с законом Израиля. Он не является преступником, просто во время прохождения службы в израильской армии он там пару раз попадал в дисциплинарный батальон. Исходя из того, что я знаю, каждый второй израильтянин, проходящий службу в армии, с этим сталкивается, и это является сейчас препятствием. Хотя у человека несомненно есть заслуги перед Украиной.

Олег Шинкаренко: Так, а це ж не кримінальне переслідування. Як це може бути перешкодою на шляху до громадянства?

Дмитро Рева: Справка о несудимости, которую он не может взять в своей стране.

Олег Шинкаренко: А хіба кожна країна може видати таку довідку, що він не був під судом?

Дмитро Рева: За все я не скажу.

Олена Сапожнікова: Щось заплуталися. Довідка про несудимість, і ви кажете «дисциплінарний батальйон», який тут взагалі взаємозв’язок? Там дисциплінарна відповідальність, якщо його до суда не притягували.

Дмитро Рева: Она в личное дело данного гражданина легла, и это является проблемой.

Олена Сапожнікова: І що? Навіть якщо особа відбувала покарання, і минув певний строк, особа вважається такою, що була несудимою, і ніхто не має права згадати йому це або наректи якимось чином. Якщо це була дисциплінарна відповідальність, вона не має ніякого строку, вона от закінчується — і все, вона після того, як його, наприклад, на п’ять днів чи на десять, чи на місяць — от все, він відбув там цей строк і все. Я не розумію, чому тут виникла з цим проблема.

Дмитро Рева: Мне тоже это странно, и сейчас мы попробуем разобраться с этим всем. Но это является проблемой.

Олена Сапожнікова: Можливо, органи їхні державні лукавлять і хитрують, і не хочуть видати цю довідку. Я думаю, що він несудимий, якщо є тільки ось цей момент, потрібно наполягати, щоб вони все таки видали цю довідку.

Олег Шинкаренко: Там в Ізраїлі взагалі іноді дивовижні історії відбуваються. Я от нещодавно спілкувався з одним громадянином Ізраїлю, і він сказав, що він під час першої Інтифади, це якийсь такий різновид громадянського спротиву Палестинського народу, в якому бали участь діти, і він отримав гвинтівку і гумові кулі, і йому сказали, що він має в тих дітей стріляти гумовими кулями, бо вони кидалися в нього камінням і в представників Ізраїльської влади. І його це дуже засмутило, і він вирішив дати 300 доларів хабаря і отримав за це відпустку. У цю відпустку він втік в Європу і на нього ж одразу завели кримінальну справу: не за те, що він втік, а просто за те, що він дав хабаря, і таким чином він 25 років не міг повернутися в Ізраїль, бо його там би одразу заарештували. Але врешті він отримав французьке громадянство, він зараз мешкає у Парижі.

Дмитро Рева: Не секрет, что Израиль это, в принципе, милитаризованная страна, и все необходимые обязанности по прохождению военной службы там очень строго соблюдаются.

Олена Сапожнікова: Скажіть, а Ізраїль, здається, дозволяє ж ніби подвійне громадянство?

Дмитро Рева: Да, это не проблема.

Олена Сапожнікова та Олег Шинкаренко
Олена Сапожнікова та Олег Шинкаренко

Олена Сапожнікова: Як от цей момент ще може: от у нас єдине громадянство, тобто якщо ти українець, громадянин України, ти не можеш бути громадянином іншої країни. Якщо ізраїльтянин хоче бути громадянином України, а в них дозволено подвійне громадянство, то як бути з цим?

Дмитро Рева: Фактически, он хочет сдать свой паспорт гражданина Израиля.

Олена Сапожнікова: Але ж в Ізраїлі йому ніхто не забороняє бути ізраїльтянином і українцем.

Дмитро Рева: Это тоже прецедент, и на самом деле не секрет, что очень много украинцев получили второе гражданство, хотя по сути это незаконно.

Олена Сапожнікова: І це неоднозначно. Я б не сказала, що незаконно, не всі юристи ставляться до того однозначно, що це незаконно. Дуже багато бізнесменів, особливо, так, людей які мають великі статки, вони мають декілька громадянств, і це не вважається неправомірним. Це під питанням, чи це правомірно чи ні. Скажіть, будь ласка, як можна до вас звернутися, щоб ви надали правову допомогу? За якою адресою? Номер телефону?

Дмитро Рева: Да, мы находимся в Днепре на улице Святослава Хороброго 31, офис №30 и телефоны наши: 056 767 39 87, 095 90 333 61, 068 762 000 9. Вы можете позвонить, записаться к нам на консультацию юристов, у нас их 4 человека, которые специализируются на разных вопросах, и прийти со своими проблемами.

Олена Сапожнікова: Це безкоштовно, так?

Дмитро Рева: Да, безусловно, это безоплатная правовая допомога.

Олег Шинкаренко: Українське громадянство не є таким бажаним, як наприклад, американське чи британське. Його не розігрують у лотерею, і української грінкарти ми дочекаємося ще не скоро. Але з огляду на те, що частина пост-радянських держав стрімко перетворилися на криваві диктатури, немає нічого дивного в тому, що їхні громадяни тікають до України, як колись кріпаки тікали на Запорізьку Січ. Україна має допомогти цим людям, адже вони активні, ініціативні і вже довели це неодноразово.

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Також може бути корисним

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування