Правова абетка. Європейський суд з прав людини
04.11.2016
У подкасті Олега Шинкаренка та Олени Сапожнікової “Правова Абетка” йдеться про те, як працює Європейський суд з прав людини.
Європейський Суд з прав людини — це міжнародний судовий орган, юрисдикція якого поширюється на всі держави-члени Ради Європи, що ратифікували Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, і включає всі питання, які стосуються тлумачення і застосування конвенції, включаючи міждержавні справи і скарги окремих осіб. До складу Суду входить сорок сім суддів, по одному від кожної держави-члена. Заснований цей суд був у 1959 році, оскільки цього вимагала Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод. А її відкрили для підписання у листопаді 1950 року. А навіщо заснували цей суд? Є дві версії: щоб не допустити повторення диктатур фашистського типу, а також для зупинки розповсюдження комунізму у західній Європі. Щоправда, невідомо, як би він міг на це вплинути. То навіщо тоді?
Свіжий подкаст «Правової Абетки» доступний за посиланням.
Британська газета Mirror наводить 5 фактів про Європейський суд з прав людини:
- Цей суд не має жодного стосунку до Європейського Союзу. Не обов’язково проживати у Європейському Союзі, щоб користуватися послугами цього суду. Досить просто, щоб держава, в якій ви проживаєте, підписала Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод.
- Судді національних судів можуть інтерпретувати Конвенцію.
- Європейський Суд підпорядковується Раді Європи, яка складається із 47 держав-членів, і була заснована у 1947 році. Єдина європейська держава, яка не підписала Конвенцію — це Білорусь. Кожна держава-член Ради Європи може подати до Європейського Суду на іншу державу-члена.
- З 1959 року Європейський Суд виніс щодо Британії менше ніж 500 рішень. Більшість з них стосуються права на справедливий суд, права на приватне життя та права на свободу і безпеку.
- Британія програє 60% справ проти неї в Європейському суді. І це дуже хороший показник, адже для інших країн він у середньому дорівнює 83%. Менше за всіх пощастило тут Росії, Туреччині, Румунії, Україні та Угорщині.
У Британії іноді траплялися дуже дивні справи. Наприклад, у 1981 році Ірландський парламент заборонив гомосексуальність. Крім того, британські збройні сили розпочали досліджувати приватне життя військових і, коли вони отримували свідчення їхньої гомосексуальності, звільняли їх зі служби. Європейський суд скасував обидві ці заборони. А які справи в Європейському суді подають проти України?Конвенція набула чинності для України 11 вересня 1997 року. У 1999 році Парламентська асамблея Ради Європи порушила питання про можливе припинення членства України в РЄ через те, що країна не поспішала змінювати своє законодавство у сфері прав людини відповідно до прийнятих нею міжнародних пактів. У жовтні того ж року для вивчення ситуації в Україну приїхали представники РЄ, за результатами їхніх висновків застосування санкцій було відкладено. Здається, тут якось замішане питання смертної кари, яка була скасована приблизно в цей час? Чому так довго Україна зволікала з її ратифікацією?
Європейський суд є своєрідною останньою інстанцією для українців, які вже не сподіваються на справедливість в українських судах. А як саме можна звернутися до Європейського суду і що треба робити, щоб виграти там справу? Про це та інше слухайте у свіжому подкасті Олега Шинкаренка та Олени Сапожнікової «Правова Абетка». Подкаст створено за підтримки Центру Стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини.
Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.