Публікація

Правова абетка: чи дійсно нам потрібен антикорупційний суд?

Чому проблему корупції не можна вирішити за допомогою вже існуючих судів? Чому на створенні антикорупційного суду наполягає МВФ? Про це на Громадському радіо розповідає суддя Верховного суду.

92 випуск подкасту Олега Шинкаренка та Олени Сапожнікової «Правова Абетка» виходить за підтримки мережі громадських приймалень та Центру стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини. Наш сьогоднішній випуск із суддею Верховного суду Аркадієм Бущенком присвячений антикорупційному суду.

Олег Шинкаренко: Вищий антикорупційний суд України — це вищий спеціалізований суд, що утворюється відповідно до судової реформи 2016 року. Вищий антикорупційний суд є судом першої інстанції і він створюється з метою розгляду окремих категорій справ, саме тому він і називається спеціалізованим. Крім здійснення правосуддя, цей суд аналізує судову статистику, вивчає та узагальнює її, а також здійснює інші повноваження, відповідно до закону. За словами ідеолога нової реформи міністра юстиції Павла Петренка, Вищий антикорупційний суд розглядатиме справи виключно за поданням Національного антикорупційного бюро України. Як відомо, цей суд ще досі не створений. А чи дійсно потрібно його створювати? Колишній голова Верховного суду України Ярослав Романюк каже, що існуючі подібні суди в Європі не мають роботи. Наприклад, у Словаччині такий суд може розглядати справу щодо спроби безкоштовного проїзду за допомогою посвідчення держслужбовця в громадському транспорті. Чому не можна розглядати справи про корупцію у звичайних судах? У чому проблема?

Аркадій Бущенко. Громадське радіо

Аркадій Бущенко: Я ці питання задаю уже мабуть три роки, мабуть, з моменту виникнення цієї ідеї про Антикорупційний суд. Тобто всіх запитую: «А навіщо?». І чесно кажучи, так і не почув якоїсь зрозумілої відповіді, яка б мене переконала, що цей суд дійсно має існувати.

Олег Шинкаренко: А ви можете процитувати типові відповіді? Що вам кажуть? Як вас переконують?

Аркадій Бущенко: Найбільш типова відповідь, що для НАБУ, яке створене, треба, оскільки ми створили Антикорупційне бюро, створили Антикорупційну прокуратуру, то для завершення цієї конструкції потрібен ще Антикорупційний суд. І НАБУ не може довести справу до кінця через те, що суди завантажені, і тому знову ж таки потрібен спеціальний суд, спеціальна для НАБУ і Антикорупційної прокуратури, щоб завершити, так скажемо, цикл боротьби з корупцією. Останнім часом взагалі з’явилися дуже дивні аргументи за створення Антикорупційного суду, кажуть, що якщо ми не створимо антикорупційний суд, то нам грошей МВФ не дасть, і настане колапс економіки.

Олег Шинкаренко: Так, це одна з головних вимог МВФ — створення такого суду.

Олена Сапожнікова: Мені здається, у нас уже коллапс економіки. Що може бути гірше?

Аркадій Бущенко: Да, я розумію, я, чесно кажучи, не знаю, якщо не брешуть, що це вимоги МВФ, бо щось в мене дуже великі сумніви щодо цього. Оскільки, трішки знаючи процедуру, в якій ведуться перемовини з МВФ, то саме уряд надає певні пропозиції, а МВФ цікавить тільки те, щоб їм віддали гроші, які вони нам позичають. А уряд надає певні гарантії того, що ці гроші повернуться. Яким чином антикорупційний суд гарантує повернення грошей, мені важко уявити, але, можливо, це виходить просто за межі моєї компетенції, і тому я не буду над цим розмірковувати.

Олег Шинкаренко: А ви щойно сказали щодо того, що національне антикорупційне бюро не встигає щось робити без цього суду антикорупційного.

Аркадій Бущенко: Вони скаржаться постійно на те, що справи, які вони успішно розслідували, зависають у судах і не розслідуються кілька місяців, роки. Я можу в це повірити, так воно і є, але не тільки справи антикорупційного бюро, а й багато інших справ роками не можуть бути розглянуті в судах, бо є певні проблеми в судовій системі, в тому числі і нестача кадрів, і нестача взагалі ресурсів. За такої ситуації, мені здається, витрачати достатньо, я думаю, великі гроші на створення нової інституції, не дуже раціонально. Я б краще витратив ці гроші на поповнення ресурсами існуючої судової системи і тоді, можливо б, вирішилася проблема із швидкістю розгляду справ.

Олена Сапожнікова: Може, проблема не в судовій системі і в ресурсах, а в тому, наприклад, що обвинувальні акти, які передає прокуратура, я думаю, те ж саме Антикорупційне бюро, вони надзвичайно великі за розмірами, і їх обсяги неможливі для того, щоб суд розглянув в місяць-два справу і виніс вирок – це неможливо. Якщо там є сотні свідків, матеріалів, які потрібно подивитися.

Аркадій Бущенко: Я не думаю, мені важко висловлюватися, бо немає справ, які дійшли до Верховного Суду, які були створені, власне, НАБУ і Антикорупційною прокуратурою. Через те, що вони дійсно розглядаються в судах першої інстанції, а якщо б підійшли до Верховного Суду, я б не висловлювався щодо якості цих розслідувань. Але я не думаю, я поцікавився на сайті НАБУ, на що вони скаржаться, і які ж справи розглядаються, власне, судами і для розгляду яких справ нам потрібен Антикорупційний суд. Наприклад, я просто роздрукував, кілька так навмання вибрав — отримання неправомірної вигоди заступником керівника певної місцевої прокуратури Одеської області, хабар по-старому.

Олег Шинкаренко: А розмір хабара який?

Аркадій Бущенко: Розмір хабара — 40 тисяч доларів. Отримання неправомірної вигоди головою певного районного суду – 5,5 тисяч доларів. Декларування невірної інформації головою певної районної адміністрації, тут взагалі немає.

Олена Сапожнікова: Невже не може з цими справами впоратися суд загальної інстанції?

Слідчий особливо важливих справ, перебуваючи на обшуці, вкрав там певну кількість талонів на бензин.

Аркадій Бущенко: Так, і один з моїх улюблених: справа про незаконний вплив на екс-міністра певного, до якого прийшла людина влаштовуватися на роботу, і на завершення своїх злочинних дій принесла документи, які потрібні для подання заявки для прийому на роботу. А це взагалі шедевр: заволодіння талонами на бензин прокурором ГПУ при обшуці. Слідчий особливо важливих справ, перебуваючи на обшуці, вкрав там певну кількість талонів на бензин.

Олена Сапожнікова: Це справи з сайту, так?

Аркадій Бущенко: Так, це НАБУ, сайт НАБУ, те, чим вони хваляться. Хочеться сказати «Эка невидаль!» для судової системи. Звичайно, жодний районний суд, жодний апеляційний суд не здатен розглянути ці справи і треба суддю з певними credentials (спеціальними знаннями), які прописані у цьому законі про прокуратуру, а потім такого суддю має перевірити міжнародний комітет доброчесності. Ну, і потім же, я думаю, років 3 перебування на стаціонарі в національній школі суддів, і тільки після цього суддя зможе ось цю крадіжку талонів на бензин, власне, розглянути.

Олена Сапожнікова: Так, я поясню слухачам, про що мається на увазі, що в цьому проекті, який був прийнятий 1 березня 2018 року в першому читанні «Про вищий Антикорупційний суд». Там зазначається, що такі от вимоги до суддів: має бути стаж не менше 5 років на посаді судді, науковий ступінь у сфері права та стаж роботи у сфері права що найменше 7 років, має бути досвід професійної діяльності адвоката, в тому числі щодо здійснення представництва в суді та по захисту від кримінальних обвинувачень не менше 7 років і має сукупний стаж бути за цими пунктами не менше 7 років. Тобто це там ще науковий ступінь врахуйте, адвокатом попрацювати.

Аркадій Бущенко: Тут я маю поправити, тут або, або. Або те, або те, не все разом.

Олена Сапожнікова: Наукова ступінь та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше 7 років — це всі йдуть не через або.

Аркадій Бущенко: По одному із цих критеріїв, так, відповідай одній із цих вимог, або те, або те, або те. Добре, я не проти, нормальні критерії, навіть слабші, ніж для суддів Верховного Суду, але ви ж знаєте, наскільки ускладнена процедура. Ви знаєте, що мене турбує в ось цій всій ситуації? Не тільки в зв’язку з антикорупційним судом, а взагалі з цією судовою реформою. Власне, то судової реформи і не відбувається. Відбувається реформа відбору до суддів, до суддівського корпусу. На цьому поки що все зупинилося, і ось ця схильність, ну, так скажемо, ідея євгеніки такої, що от ці ідеологи цієї реформи, вони сподіваються, що якимось методом, якимись технологіями вони зможуть або відібрати, провести якусь селекцію таку і знайти якихось таких чарівних людей, на яких не впливає нічого, які не мають нічого людського, що от тільки такі люди. По-перше, вони певні, що існують такі технології селекції.

Олена Сапожнікова: Що існують такі люди, так?!

Аркадій Бущенко: По-друге, вони певні, що існують такі люди, тобто вони ставлять перед собою нездійсненні завдання, як на мій погляд, власне, залишаючи поза увагою шалені проблеми, які, власне, існують в судовій системі, які треба виправляти. Люди, які б вони не були, вони керуються правилами, які існують в судовій системі, і недооцінка власних процедур, недооцінка якихось особистих якостей на вході в судову систему, мені здається, зіграє поганий жарт із нашими реформаторами врешті-решт.

Олег Шинкаренко: А що ви маєте на увазі? Що не вдасться знайти суддів для цього суду? Чи вдасться знайти, але вони будуть не такими, як вони сподіваються, і теж будуть в корупції якимось чином зав’язані?

Аркадій Бущенко: Ви зрозумійте, це перший етап, це перший примітивний етап селекції, відбору. От як ідуть дітлахи до музичної школи, в них проводять селекцію, побачили пальці на руках є, дитина чує, щось вміє співати, і кажуть: «Все, ти придатний для того, щоб поступити в дитячу музичну школу». Але з цих мільйонів дітлахів, один стає Горовіцем, Мацуєвим, Ойстрахом, а решта — бо це робота, і суддя формується в роботі в судовій системі, а не його яскравими особистими якостями на вході в судову систему.

Міжнародний Валютний Фонд вимагав ухвалення законодавства для створення Антикорупційного суду не пізніше червня 2017 року.

Олег Шинкаренко: Для початку функціонування Вищого антикорупційного суду потрібне прийняття ще одного закону. Після того новий закон «Про судоустрій і статус суддів» дає 12 місяців на утворення цього Антикорупційного суду. Точні строки завершення реформи наразі невідомі. Між іншим, Міжнародний Валютний Фонд вимагав ухвалення законодавства для створення Антикорупційного суду не пізніше червня 2017 року, тобто вже пройшов рік. Але у ідеї суду з’явилося багато критиків, і вони мають декілька зауважень проти його створення. Перше зауваження: це відсутній окремий процесуальний закон для антикорупційного судочинства, тобто цей суд не є спеціалізований у власному розумінні слова. Друге, наявність всього лише двох інстанцій цього суду порушує право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, і це суперечить чинному Кримінальному процесуальному кодексу. А третє зауваження: незначна кількість справ цього Національного антикорупційного бюро не виправдовує створення під них нової судової установи. Народні депутати подали до Верховної Ради два законопроекти, і Венеціанська комісія оцінила їх негативно. Наступний проект закону «Про Вищий антикорупційний суд» зареєстрував президент Петро Порошенко. Це сталося 22 грудня минулого року, і згідно з його проектом, Вищий антикорупційний суд здійснює правосуддя як суд першої та апеляційної інстанції у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до його юрисдикції, а також шляхом здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у таких кримінальних провадженнях. Як так може бути? Один і той самий суд працює як перша та апеляційна інстанція? Хіба це можливо? Він що, буде сам переглядати та скасовувати свої рішення?

Олена Сапожнікова: Ось це цікаво, Аркадій Петрович, якщо б ви нам пояснили.

Аркадій Бущенко: Я не можу зрозуміти з цього проекту, як це буде, як один і той же суд може бути судом першої і апеляційної інстанції. Оскільки це все створюється для прискорення виробництва, напевно, обвинувальних вироків, то в одному залі заслухали по першій інстанції, перейшли через коридор і заслухали у апеляційні інстанції.

Олена Сапожнікова: А як же ж право на оскарження рішення?

Аркадій Бущенко: Все це буде прискорено. Насправді ось ця ідея створити НАБУ, САП і завершити це Антикорупційним судом — це в бізнесі називається «створення концерну». Взагалі то це суперечить підприємницькій практиці, всяким свободам підприємницької діяльності взагалі. Тобто це створюють для того, щоб захиститися від непевності ринкової економіки, такі концерни створюють. І тут це нагадує, власне, створення концерну для виробництва певної продукції. Я так передбачаю з реклами, яка йде, що це виробництво обвинувальних вироків. Для мене це дуже серйозно нагадує такі асоціації з 1918 роком минулого століття, коли були створені ВЧК і інші органи, тому що суди не влаштовували, не справлялися з роботою по боротьбі з врагами народу, саботажніками революції і там…

Олена Сапожнікова: «Антикорупційний суд» — от якось звучить навіть, як от там були такі злочини «антирадянська агітація», навіть співзвучно.

Аркадій Бущенко: Це дивно, дійсно, чому було створено ВЧК? Тому що судова система не справлялася, судова система, створена царським режимом, а зараз «попєредніками», а тоді царським режимом — вона не справлялася, бо вона керувалася процесуальними правилами, певними судовими традиціями, законом, а боротьба за ідеали революції вимагала більш радикальних методів. Тому була створена певна ідеологія, і на підставі цієї ідеології створено ВЧК. Чим закінчилася діяльність ВЧК, я думаю, що всі знають. У мене є дуже великі конституційні претензії до цієї ідеї, бо це особливий і надзвичайний суд, так як він сформований у цьому законі. Якою б словесною еквілібристикою не займалися, це так і є.

Олена Сапожнікова: Мене ще там лякає те, що вони збираються утворити громадську раду міжнародних експертів, про яку вже сьогодні зазначали, строком на 6 років. І хто буде створювати цю громадську раду? Вища кваліфікаційна комісія суддів України для сприяння і у підготовці рішень з питань призначення на посаду суддів та її допоміжним органом. Тобто це буде такий допоміжний орган Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, але ось ці експерти, вони будуть призначатися виключно на підставі пропозицій міжнародних організацій, з якими Україна співпрацює в сфері запобігання та протидії корупції. Мені от цікаво, яким чином будуть визначатися ці міжнародні організації, пропозиції від них, і от яке очікування висоти від цих кандидатів має бути, що вони зможуть от так швидко одразу визначати: є тут корупція, немає, винуватий, чи не винуватий? Це, напевно, будуть якісь надлюди, супер-люди. Чи є такі експерти?

Аркадій Бущенко: Я не знаю, мені важко сказати, як це. Взагалі, дуже ускладнена там така заплутана система відбору, що це єдина наша надія, що за такою ускладненою системою відбору цей суд ніколи не запрацює. І власне, на відборі цьому все і закінчиться. Добре, я не проти там консультативних порад міжнародних експертів, мені важко уявити…

Олена Сапожнікова: Але там написано, що будуть призначатися виключно на підставі пропозиції міжнародних організацій. Навіть небезпечно, тому що це можуть певні бути маніпуляції.

Олег Шинкаренко: Між іншим, законопроект президента оцінював саме МВФ, Світовий Банк і Європейський Союз, а також різні антикорупційні громадські організації. Вони негативно його оцінили, але депутати все одно проголосували за нього в першому читанні, це сталося 1 березня 2018 року. І основні предмети критики — це були: послаблена роль громадської ради міжнародних експертів і нереалістичні вимоги до кандидатів.

Олена Сапожнікова: Та куди ж уже послабленіше? Там от такий акцент на цій громадській раді стоїть міжнародних експертів.

Аркадій Бущенко: Чесно кажучи, я не бачу, чому тут такі суперечки навколо цього, я не бачу ані особливої користі від неї, ані особливої шкоди від неї. Будуть міжнародні експерти, щось вони скажуть. Може, скажуть щось розумне, може, скажуть якусь дурницю. Врешті-решт я ж кажу, що це — відбір дітлаха в дитячу музикальну школу, і ніяк не позначається на його подальшій кар’єрі як музиканта.

Олег Шинкаренко: А чи є цей суд замкнутим на собі? Наприклад, чи можна оскаржити рішення цього суду у Верховному Суді?

Аркадій Бущенко: Я поки з цього законопроекту не бачу, там нам потрібні будуть якісь зміни до процесуальних кодексів. А які вони будуть, не відомо. Я не можу сказати, але спочатку, так, він планувався як ізольований, навіть Верховний Суд не мав жодного впливу. І навіть Верховному Суду в одному із перших законопроектів було заборонено навіть дивитися, що там робить антикорупційний суд, щоб не злякатися, чи щоб ніяк не зіпсувати плавний хід справ.

Олена Сапожнікова: Чи не бачите ви в цьому небезпеки у створенні таких судів, що, можливо, ми перейдемо в якусь, тобто ми зламаємо те, що у нас є, і фактично не побудуємо чогось нового, і зависнемо на якомусь такому перехідному, зломленому періоді судової системи?

Аркадій Бущенко: Я ще раз кажу, що я ставлюся до цього, до ідеї цього суду в проекті, як до надзвичайного суду, який в принципі заборонений Конституцією і, звичайно, я передбачаю великі проблеми у зв’язку із його створенням. Це взагалі-то підриває віру в справедливість, тому що створюється певний анклав справедливості для якихось спеціальних осіб. Чому? Я не розумію, чому, скажімо, тих, кого підозрює НАБУ, чому їм надається швидкий судовий розгляд і все інше, а решта має чекати, тому що всі ресурси з районних судів пішли на створення Антикорупційного суду. І решта людей мають роками чекати правосуддя, бо в певних районних судах взагалі немає суддів? В певних районах взагалі немає правосуддя.

Олена Сапожнікова: Може, це якраз і «рівність»?

Аркадій Бущенко: Це, мабуть, так, але деякі рівніші, як завжди, деякі рівніші за інших.

Олег Шинкаренко: Буквально нещодавно в медіа обговорювалася ідея, що цей Антикорупційний суд призведе до зовнішнього управління Україною. Що тут малося на увазі? Звісно, Міжнародний Валютний Фонд дає нам гроші, якщо ми виконуємо його вимоги, бо він би не хотів, щоб його багатомільярдні позики розікрали наші корупціонери, але чи це дійсно означає зовнішнє керування?

Аркадій Бущенко: Я не знаю, я не настільки компетентний в політиці і в цих теоріях змови. Можливо, так, у МВФ є якийсь інтерес. Взагалі, для мене дуже дивно виглядає роль МВФ, це взагалі, на мій погляд, є незаконним зловживанням, впливом, фінансовим впливом. Я не розумію, чим МВФ, в даному випадку, краще за Газпром, який ставив на коліна Україну багато років, просто кажучи, що перекриють газову трубу. І взагалі це неприпустиме втручання, використання певних фінансових механізмів для вирішення політичних питань. Але я сподіваюся, що там все не зовсім так, як представлено в пресі.

Олег Шинкаренко: У цій суперечці щодо необхідності Вищого антикорупційного суду України найпотужніші аргументи, найсильніші козирі знаходяться в руках, звісно, МВФ, Міжнародного Валютного Фонду, адже Україна винна цій організації декілька десятків мільярдів доларів, і позичати ми будемо знову, інакше просто не зможемо віддати те, що позичили раніше. А це значить, що Вищий антикорупційний суд в Україні таки буде. Від нас залежить, щоб це була не просто назва та декорація, а реальна діюча організація.

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Також може бути корисним

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування