Правосуддя перехідного періоду в умовах війни: УГСПЛ взяла участь у конференції

27 березня 2025 року відбулася конференція «Роль правосуддя перехідного періоду в Україні: національний та місцевий виміри». Правозахисники, експерти, державні службовці та представники міжнародних організацій зібралися, щоб обговорити одне з найактуальніших питань для України — правосуддя перехідного періоду. У заході взяли участь майже 60 державних службовців і представників громадських та міжнародних організацій.

Ця конференція стала майданчиком для діалогу про те, як країна, що все ще перебуває в стані війни, може відновлювати справедливість та підтримувати постраждалих. 

Захід організували Вища школа публічного управління та Національне агентство України з питань державної служби. Долучилася до конференції і Українська Гельсінська спілка з прав людини в рамках партнерства з НАДС та Вищою школою публічного управління.

Ключові теми конференції: боротьба за справедливість у час війни

Учасники конференції зосередилися на надзвичайно важливих питаннях, які стоять перед Україною сьогодні. Основною темою обговорення стала проблема впровадження механізмів правосуддя перехідного періоду в умовах триваючого збройного конфлікту — ситуації, коли країна змушена одночасно захищатися від агресора і працювати над відновленням справедливості для потерпілих. У фокусі обговорень конференції були:

• Особливості реалізації правосуддя перехідного періоду в Україні в умовах війни, що триває
• Потреби підтримки та можливості компенсацій постраждалим
• Виклики перед органами місцевого самоврядування
• Документування злочинів для притягнення до відповідальності та меморіалізація

У вступному слові Голова НАДС Наталія Алюшина підкреслила: 

— Правосуддя перехідного періоду надзвичайно актуальне для України як в умовах війни, так і після її завершення – у період відновлення нашої України. Впровадження практик та інструментів правосуддя перехідного періоду сприятиме відновленню порушених прав, покаранню винних у злочинах та досягненню стійкого миру в Україні. Вже зараз маємо готувати публічних службовців національного та місцевого рівнів,  готових до післявоєнного відновлення країни. Важлива передумова – розуміння ними значення правосуддя перехідного періоду у цьому процесі. Це передбачено у тому числі і Стратегією деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території.

Роль органів місцевого самоврядування у відновленні справедливості

Під час панелі «Сприйняття правосуддя перехідного періоду органами місцевого самоврядування» виступила Олена Семьоркіна, експертка аналітичного департаменту Української Гельсінської спілки з прав людини. Вона розглянула роль органів місцевого самоврядування через чотири «стовпи» перехідного правосуддя:

1. Покарання винних: моніторинг ситуації в громадах, фіксація порушень та передача даних органам досудового розслідування, допомога у верифікації доказів.
2. Репарації: облік жертв війни, документування збитків та шкоди, забезпечення гарантій жертвам війни (реабілітація, відновлення порушених прав).
3. Право на правду та меморіалізація: документування подій війни на рівні громад, проведення дискусій та досліджень для вшанування пам’яті жертв війни, створення освітніх, культурних, наукових та мистецьких продуктів.
4. Гарантії неповторення: сприяння процесам очищення влади, процеси люстрації (за прикладом країн Центральної та Східної Європи), перевірки благонадійності (за практиками роботи агенцій ООН).

Говорячи про покарання винних, Олена Семьоркіна підкреслила, що хоча це переважно завдання правоохоронних органів, органи місцевого самоврядування відіграють незамінну роль у моніторингу порушень на місцях. Саме вони можуть першими фіксувати факти злочинів, збирати попередні дані та передавати їх органам досудового розслідування. Особливо важливим є був би внесок «органів місцевого самоврядування в екзилі» — тих, які були змушені релокуватися через окупацію, але продовжують свою роботу з мешканцями громад та можуть допомагати у верифікації доказів воєнних злочинів.

Однак для ефективної роботи органам місцевого самоврядування необхідно подолати низку викликів. Передусім, це розв’язання кадрових питань — як заповнення численних вакансій, що виникли через війну, так і навчання персоналу новим компетенціям, необхідним у роботі з постраждалими. 

Особливу увагу експертка приділила необхідності залучення мешканців громад до процесів відновлення. Місцеві жителі можуть стати не просто отримувачами послуг, але й активними помічниками місцевих рад. Цього можна досягти як через інструменти громадської участі, так і через створення нових форматів співпраці, наприклад, розширення сфер послуг, які можуть надаватися неурядовими організаціями та бізнесом на конкурсній основі.

Серед перешкод у роботі органів місцевого самоврядування експертка відзначила:

• Неузгодженість повноважень ОМС та військових адміністрацій
• Ігнорування інструментів партисипативної демократії
• Концентрація в громадах питань, що провокують конфлікти

Наприкінці виступу Олена Семьоркіна підкреслила унікальність України, яка в ході війни вживає заходів для захисту і відновлення порушених державою-агресором прав жертв війни. Вона підкреслила, що концепція перехідного правосуддя є особливо важливою для України, оскільки з усіх концепцій постконфліктного врегулювання саме вона спрямована на забезпечення справедливості для постраждалих.

Документування злочинів: зберегти пам’ять і забезпечити справедливість

Під час панельної дискусії «Документування для цілей притягнення до відповідальності та меморіалізації» виступила Владлена Падун, аналітикиня Української Гельсінської спілки з прав людини. 

Вона розкрила сутність воєнних злочинів як серйозних порушень міжнародного гуманітарного права, включаючи умисні вбивства, катування, примусове переселення, руйнування цивільних об’єктів та інші жахливі дії, які, на жаль, стали реальністю для багатьох українців.

Владлена Падун підкреслила, що документування цих злочинів виконує одразу кілька важливих функцій та є базою для всіх чотирьох стовпів перехідного правосуддя. Перш за все, це збір доказів для майбутніх судових процесів, які дозволять притягнути винних до відповідальності. Крім того, документування є основою для захисту прав жертв, забезпечення їм репарацій та реабілітації, відновлення їхнього почуття справедливості. Воно також відіграє превентивну роль, допомагаючи запобігти повторенню подібних злочинів у майбутньому. І, нарешті, документування сприяє збереженню історичної пам’яті та формуванню суспільного усвідомлення трагічних подій війни.

Вона зазначила, що зібрані матеріали документування можуть бути використані в:

• Міжнародному кримінальному суді (МКС)
• Спеціальних трибуналах
• Національних судах (із застосуванням принципу універсальної юрисдикції)
• Європейському суді з прав людини та у цивільних судових справах

УГСПЛ розпочала документування воєнних злочинів ще з 2014 року, а з початком повномасштабного вторгнення у 2022 році співзаснувала ініціативу «Трибунал для Путіна» разом з Центром громадянських свобод та Харківської правозахисною групою. На сьогодні база ініціативи містить близько 85 тисяч задокументованих злочинів — це тисячі історій людських трагедій.

Читати більше: «Ми мріємо стати непотрібними»: ініціатива «Трибунал для Путіна» (T4P) презентувала результати роботи за три роки

Серед викликів документування аналітикиня відзначила:

1. Обмежений доступ до окупованих територій
2. Високу сенситивність роботи з жертвами та свідками, психологічний аспект
3. Зниження інтенсивності документування через обмеження ресурсів організацій
4. Масштабність воєнних злочинів

Документування — не лише фіксування воєнного злочину, підкреслила Владлена Падун. Це процес, який допомагає досягти справедливості для потерпілих, зберегти пам’ять про трагічні події та запобігти повторенню подібних злочинів у майбутньому. 

Для цього необхідно створювати музеї, архіви, цифрові бази даних, які збережуть свідчення про пережиті трагедії. Важливо також проводити освітні програми та правозахисні ініціативи, які допоможуть суспільству осмислити події війни. Встановлення меморіалів жертвам та активне поширення інформації про злочини є невід’ємною частиною цього процесу. Проте у такому випадку зібрані докази мають не лише накопичуватися, а ефективно використовуватися для покарання винних і надання підтримки жертвам війни.

Захід організували Вища школа публічного управління та Національне агентство України з питань державної служби за підтримки Посольства Королівства Нідерланди в Україні, МЗС Нідерландів, Гаазької академії місцевого управління та незалежної неурядової організації «UpRights». 

Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:

Facebook | Instagram | Telegram — УГСПЛ пише | Telegram з анонсами подій | Twitter | Youtube | Viber