Публікація

Право знати, або в кого спитати про важливе

Україна, що традиційно пасе задніх у низці важливих міжнародних рейтингів, нині може звітувати про певні успіхи. За рейтингом забезпечення права на інформацію, розробленим двома провідними міжнародними організаціями Access Info Europe (Іспанія) та Centre for Law and Democracy (Канада), український закон «Про доступ до публічної інформації» зайняв дев’яте місце серед 89 країн світу.

Цей закон – наш з вами реальний інструмент знати про важливе для нашого повсякденного життя та вирішувати цілком конкретні проблеми та завдання.

Отож, як працює закон і в кого про що можна питати?

Перше, що варто мати на увазі – головним принципом закону є максимальна відкритість інформації, відповідно до якого вся інформація, якою володіють публічні органи підлягає розкриттю. Винятки повинні бути максимально обмежені і прямо передбачені законом.

Що таке публічна інформація? Це будь-яка інформація, відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях, що була отримана або створена в процесі виконання органами влади своїх обов’язків. Тобто, йдеться про все, з чим мають справу чиновники, які утримуються на наші з вами кошти з бюджету.

Хто має надавати інформацію:

органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим та інші суб’єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов’язковими для виконання;

юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів щодо використання бюджетних коштів;

особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб’єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, – стосовно інформації пов’язаної із виконанням своїх обов’язкі суб’єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, – стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

Куди і як подавати інформаційний запит:

Інформаційний запит можна подавати в довільній формі, головне, аби в ньому були вказані реквізити – прізвище, ім»я та по-батькові, телефон, адреса. Надсилати інформаційний запит можна поштою, можна відносити власноруч, реєструючи у відділі звернень громадян, можна надсилати електронною поштою чи факсом.

Нижче – приклади того, в які органи можна звертатись щодо найбільш актуальних питань:

Як використовує поліклініка чи лікарня бюджетні кошти, чи мають вам надати безкоштовні ліки і як їх отримати?

Запит подається безпосередньо до адміністрації поліклініки чи лікарні.

Які щеплення потрібно зробити дитині, які вакцини застосовуються, яка їхня ціна?

Календар щеплень затверджується Міністерством охорони здоров’я, тому запит слід відправляти туди.

Про порядок та норми надання послуг харчування учнів школах, садочка та у професійно-технічних училищах?

Звертатись з запитом треба до управління освіти при обласній державній адміністрації.

Звіт про те, як навчальний заклад розпоряджається бюджетними коштами.

Потрібно звертатись із запитом безпосередньо до адміністрації навчального закладу.

Інформація про успішність особи у навчальному закладі.

Це є інформацією про особу і може надаватись лише на запит особи, якої ця інформація стосується. Інформація про успішність малолітніх, неповнолітніх, обмежених у дієздатності та недієздатних осіб надається батькам, опікунам або піклувальникам, також інформація може надаватись розпорядником інформації за судовим рішенням або якщо таке розголошення здійснюється в інтересах прав людини (ч. 2 ст. 32 Конституції).

Перелік та адреси соціальних служб, які надають соціальні побутові послуги одиноким непрацездатним громадянам у вашому місті

Звертатись із запитом в районну державну адміністрацію

Інформаційний запит про те, як отримати соціальну допомогу при народженні дитини та інші соціальні виплати.

Звертатись із запитом в районну державну адміністрацію.

Запитання щодо нарахування пенсії.

Місцеве управління Пенсійного фонду

Питання щодо приватизації землі, розміру земельного паю, порядку оформлення.

Звертатись із запитом до сільської, селищної, міської Ради або до відповідних районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Запитання щодо тарифів за житлово-комунальні послуги, їхнього розміру та порядку нарахування.

Звертатись із запитом до сільської, селищної, міської Ради або до відповідних районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій

Інформацію про вплив на навколишнє середовище.

Інформацію про стан довкілля зобов’язаний надати як сам завод (суб’єкт господарювання) так і територіальний орган Державної екологічної інспекції в області.

Інформація щодо якості питної води.

Із запитом слід звернутись до місцевої станції санітарно-епідеміологічної служби.

Інформація щодо забруднення водойм.

Інформаційний запит потрібно надіслати до територіального органу Державної екологічної інспекції в області.

Як це працює?

Ви маєте отримати відповідь протягом 5 робочих днів. Час на відповідь скорочується до 48 годин у разі, якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян.

Строк для подання відповіді може також бути продовженим до 20 робочих днів, у разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, проте таке продовження повинно бути обґрунтоване.

Також закон передбачає, що рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації може бути оскаржено до керівника розпорядника, вищого органу або суду, а також встановлює відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.

В наступних наших публікацій – як оскаржити відмову у відповіді та про те, як вплинути на орган влади, аби змінити ситуацію, що вас не влаштовує.

Оксана Іванців, Інститут масової інформації

НАГАДУЄМО: в ІМІ працює гаряча лінія по доступу до інформації. На Ваші питання відповідаєть фахові юристи.

Телефон гарячої лінії: (044) 566-15-34

 

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування