ПРАВО НА ПРИВАТНІСТЬ[1]

У 2017 р. відбулися позитивні зміни у процедурі примусового поміщення особи в психіатричну лікарню.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання психіатричної допомоги» від 14 листопада 2017 р. №2205-VIII  передбачено обов’язкову участь особи в судовому засіданні, під час якого вирішується питання про позбавлення особи дієздатності; скасовано норми, які позбавляли цивільної дієздатності на невизначений термін – особа до кінця життя фактично була приречена. Тепер особа може бути позбавлена дієздатності максимум на 2 роки. Тобто встановлюється термін дії судового рішення про позбавлення дієздатності. Потім опікуни чи відповідний заклад може звертатися з повторним клопотанням про продовження, але дуже важливо, що такий контроль встановлюється для відслідковування, чи не відбулося покращення, адже трапляються випадки, коли особа одужує. Важливою є зміна, яка забезпечує відтепер доступ таких осіб до суду. Вони можуть у будь-який період часу звертатися до суду із заявою про поновлення їхньої цивільної дієздатності і скасування відповідного рішення суду. Це основні зміни до Цивільного процесуального кодексу. Якщо говорити про законопроект №4449, який з 10 червня 2018 р. буде введено в дію, то найголовнішою зміною слід вважати створення умов для максимальної участі осіб із психічними розладами у прийнятті рішень, які їх стосуються[2].

У такий спосіб Україна усунула виявлені Європейським судом з прав людини законодавчі прогалини, що призвели до системних порушень прав людини на приватність, порушення прав недієздатних осіб, осіб із психічними розладами; осіб, які примусово утримуються у психіатричному закладі, на доступ до суду та судовий перегляд справи за їхнім власним бажанням,  можливість пацієнтів отримати інший висновок незалежних експертів-психіатрів (рішення у справах «Горшков проти України», «Анатолій Руденко проти України», «Наталія Михайленко проти України»).

Як позитивна оцінюється діяльність Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини щодо запровадження в судову практику Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. За ініціативою Урядового уповноваженого Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ направив Інформаційний лист (від 12.07.2017) головам апеляційних судів областей, Апеляційного суду м. Києва щодо вжиття заходів загального характеру, зумовлених порушеннями стт. 6, 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які встановлені у рішенні Європейського суду з прав людини від 26 січня 2017 р. у справі «Суріков проти України»[3].

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини вчергове зафіксував порушення права на приватність у місцях несвободи: це порушення визнано найпоширенішим в установах Міністерства оборони України (гауптвахта Ужгородського зонального відділу ВСП ЗС України, Київський військовий ліцей ім. Івана Богуна).

За результатами моніторингу місць несвободи Державної судової адміністрації України у Приморському районному суді м. Одеси моніторингова група виявила, що в одному із санітарних вузлів, яким користуються підсудні та засуджені, відсутні двері. Крім цього, у складі конвою були лише чоловіки, тому жінки, які прибули на судові засідання, супроводжувалися в туалет без дверцят особами чоловічої статі, що є грубим порушенням права на гідність та права на приватність.

Одним із системних є порушення права на приватність у закладах системи охорони здоров’я. У переважній більшості закладів охорони здоров’я, які надають паліативну допомогу (далі – паліативні відділення), відсутні ширми, які повинні використовуватися для забезпечення права на приватність у разі здійснення фізіологічних потреб, санітарно-гігієнічних процедур лежачими хворими та у разі смерті пацієнта.

У більшості стаціонарних установ системи соціального захисту населення порушуються норми площі на одну особу – у кімнатах розміщено значно більшу кількість осіб, ніж це передбачено нормативами. Ліжка часто встановлені впритул, що також призводить до порушення права на приватність.

Акти реагування Уповноваженого, які стосувалися питань обробки та захисту персональних даних, направлялися до Національного банку України (щодо невідповідності окремих постанов Правління Національного банку України з обробки персональних даних фізичних осіб вимогам Закону України «Про захист персональних даних» і створення загроз порушення права особи на приватність, гарантованого ст. 32 Конституції України). У Листі Національного банку України від 14 листопада 2017 р. було повідомлено, що Правління Національного банку України 10 листопада 2017 р. прийняло постанову «Про окремі питання подання статистичної звітності до Національного банку України» за №111, відповідно до якої було припинено надання окремої інформації до «Звіту про кредитні операції банку з боржником-фізичною/юридичною особою» у додатку 1 форми №601 Постанови у частині персональних даних боржників-фізичних осіб[4].

Про порушення права дитини на приватність та на повагу до приватного життя йдеться в аналітичному звіті УГСПЛ «Права дитини і психічне здоров’я. Дотримання прав дітей у стаціонарних закладах охорони здоров’я та соціального захисту»[5]. А саме не дотримується приватність пацієнтів під час користування туалетом та ванною кімнатою; дітям суттєво обмежено час побачення з рідними; у низці відділень відсутні кімнати для спілкування пацієнтів з рідними, через що відсутня можливість усамітнитись; персонал не заохочує самостійні прогулянки дітей у межах території закладів, навіть коли біля відділень наявні ігрові майданчики; навіть для спілкування з рідними поза межами корпусу відділення пацієнти можуть вийти лише у супроводі когось із працівників; персонал контролює навіть листування пацієнтів, читаючи їх кореспонденцію, а користування мобільними телефонами взагалі заборонено; стурбованість викликає наявність у відділенні відеокамер для спостереження за дітьми. Камери розташовані у їдальні, коридорі, ігровій кімнаті та кімнаті психокорекції. Дивує позиція персоналу, який пояснює відеозйомку необхідністю нагляду за поведінкою дітей та поточним станом їхнього здоров’я. Викликом для приватного життя пацієнтів та їхніх родин є також те, що середній і молодший медичний персонал відділення практикує обговорення із дітьми їхнього життя  вдома, ситуації у сім’ї.

Враховуючи особливу чутливість приватної сфери та системність порушень, що, зокрема, фіксується у доповідях Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та правозахисних організацій, стан захисту права на приватність включено до Індикаторів місцевої правозахисної паспортизації, розроблених УГСПЛ спільно зі Секретаріатом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини[6].

Протест правозахисників викликала ініціатива Уряду контролювати соціальні виплати переселенцям через проведення періодичних перевірок місця проживання/перебування силами працівників управлінь соціального захисту населення (один раз на 6 місяців), а також додаткових перевірок так званими «мобільними групами» із залученням представників територіальних підрозділів МВС, ДМС, СБУ, Нацполіції та Пенсійного фонду[7]. Занепокоєння викликають підстави для проведення  додаткових перевірок, перелік яких міститься у пп.3.1 – 3.5 нового Порядку здійснення контролю за соціальними виплатами внутрішньо переміщеним особам, затвердженим згаданою постановою[8]. Наприклад, це може бути так звана «власна інформація» УПСЗН або інформація органів державної влади (у тому числі МВС, СБУ, Держприкордонслужби, Нацполіції, ДМС), органів місцевого самоврядування, громадських об’єднань, волонтерських, благодійних організацій тощо, що може свідчити про масовий збір персональних даних переселенців та обмін ними поза встановленими процедурами, що порушує право на приватність та норми Закону України «Про захист персональних даних». Ці та інші порушення стали підставою для визнання протиправною та скасування Окружним адміністративним судом м. Києва постанови Кабінету Міністрів України №365 від 08.06.2016 р. «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» (дата набрання рішенням законної сили – 27.02.2018)[9].

Щоправда, у базі законодавства постанова вказана як чинна, а внесені до неї постановою Кабінету Міністрів України №689 зміни не змінили норми про перевірку місця проживання ВПО.

Грубе порушення права на повагу до приватного життя зафіксовано й у діяльності Пенсійного фонду України, який із початку 2015 р. з власної ініціативи та всупереч чинному законодавству змінив порядок призначення пенсії для внутрішньо переміщених осіб із Криму. За новими правилами у разі звернення переселенця про отримання пенсії органи ПФУ мають надіслати запит до органів окупаційної влади Криму. Мета такого запиту – отримання паперової пенсійної справи особи та інформації про можливі пенсійні виплати з бюджету Російської Федерації. Лише по отриманні паперової справи пенсію може бути виплачено, але не раніше, ніж з моменту припинення всіх виплат органами окупаційної влади. Через ці дії ПФУ до органів влади Російської Федерації вже передано персональні дані понад 5000 громадян України, разом із повідомленням про факт їхнього переміщення та адресою проживання на підконтрольній Україні території. Подібні неправомірні дії ПФУ, ймовірно, мають на меті пошук підстав для мінімізації пенсійних виплат або відмови в їх нарахуванні переселенцям. Водночас такі дії ПФУ можуть розцінюватися як визнання правомірності юрисдикції Російської Федерації в Криму, а також мають наслідком незаконну передачу персональних даних громадян України та грубі порушення права на соціальний захист[10]. Наразі в судах триває розгляд справ до відділень Пенсійного фонду України в регіонах, Державної казначейської служби України щодо визнання таких дій незаконними, зобов’язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди[11].

Моніторинг виконання Національної стратегії у сфері прав людини дає змогу констатувати, що протягом 2017 р. не було реалізовано низки положень стосовно: перегляду наявних навчальних програм підготовки юристів у сфері запровадження спеціальних навчальних курсів з питань захисту персональних даних; забезпечення права на приватність людей, у тому числі з інвалідністю, які перебувають у закладах системи охорони здоров’я, інтернатних установах систем освіти та соціального захисту; розроблення проекту Державної цільової програми щодо поступової реорганізації колективної системи тримання в установах виконання покарань до камерної системи тримання та зменшення допустимої планової наповнюваності установ виконання покарань до 300–400 осіб в одній установі. Також не вдосконалено правила внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів та установ виконання покарань щодо порядку проведення обшуків в установах виконання покарань та попереднього ув’язнення з метою недопущення систематичних, без обґрунтованих підстав та  вмотивованого рішення обшуків[12].

РЕКОМЕНДАЦІЇ:

Кабінету Міністрів України забезпечити виконання центральними органами виконавчої влади, у віданні яких перебувають місця несвободи, міжнародних стандартів, Конституції України та законів України щодо права осіб на приватність.

Кабінету Міністрів України припинити будь-які контакти Пенсійного фонду України з органами Російської Федерації, які мають наслідком передачу персональних даних громадян України  органам держави-агресора.

Кабінету Міністрів України забезпечити своєчасне виконання Національної стратегії у сфері прав людини та Плану заходів на її реалізацію.

[1] Розділ підготовлено: Семьоркіна Олена

[2] Катерина Халецька. Юрист Центру стратегічних справ УГСПЛ Віталія Лебідь розповіла в ефірі Громадського радіо, які законодавчі зміни поліпшать життя людей, визнаних психічно хворими // Українська Гельсінська спілка з прав людини [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://helsinki.org.ua/articles/vitaliya-lebid-uhspl-nareshti-nedijezdatni-lyudy-budut-maty-dostup-do-pravosuddya/

[3] Інформаційний Лист «Щодо вжиття заходів загального характеру, зумовлених порушеннями статей 6, 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які встановлені в рішенні Європейського суду з прав людини від 26 січня 2017 року у справі «Суріков проти України» // ВССУ [Електронний ресурс] – Режим доступу:

https://court.gov.ua/userfiles/file/sud1590/News/Informaciyny_list_12.07.17.pdf

[4] Щорічна доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про стан дотримання прав і свобод людини і громадянина в Україні // Офіційний сайт Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.ombudsman.gov.ua/files/Dopovidi/Report-2018-1.pdf ;

Олег Шинкаренко. Окупанти заборонили мирні протести в Криму // Українська Гельсінська спілка з прав людини [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://helsinki.org.ua/articles/okupanty-zaboronyly-myrni-protesty-v-krymu/

[5] Права дитини і психічне здоров’я. Дотримання прав дітей у стаціонарних закладах охо- рони здоров’я та соціального захисту / А. Блага, Н. Алексеєва, Р. Імереллі, К. Казачинська, Б. Мойса, Є. Павлова, С. Шум // Українська Гельсінська спілка з прав людини. — К.: Румес, 2017 — 52 с. [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://helsinki.org.ua/wp-content/uploads/2018/03/2018-03-05_Prava-dytyny.pdf

[6] Індикатори місцевої правозахисної паспортизації: Інструмент моніторингу та оцінювання діяльності місцевої влади щодо реалізації та захисту прав людини [Науково-практичне видання]. – Київ: Українська Гельсінська спілка з прав людини, 2017. – 48 с. [Електронний ресурс] – Режим доступу:  https://helsinki.org.ua/wp-content/uploads/2017/02/Indykatory-pasportyzatsiji-2017.pdf ; Чому важливі права людини на місцевому рівні? // Українська Гельсінська спілка з прав людини [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://helsinki.org.ua/blogs/chomu-vazhlyvi-prava-lyudyny-na-mistsevomu-rivni/

[7] Постанова Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 р. №365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» // Офіційний веб-портал Верховної Ради України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/365-2016-%D0%BF

[8] Правова абетка: облік та перевірка ВПО // Українська Гельсінська спілка з прав людини [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://helsinki.org.ua/articles/pravova-abetka-oblik-ta-perevirka-vpo/ ; УГСПЛ та «Донбас СОС»: «Держава досить повільно вирішує проблеми внутрішніх переселенців» // Українська Гельсінська спілка з прав людини [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://helsinki.org.ua/articles/uhspl-ta-donbas-sos-derzhava-dosyt-povilno-vyrishuje-problemy-vnutrishnih-pereselentsiv/

[9] Постанова Окружного адміністративного суду м. Києва № 826/13784/16 від 14.12.2017 [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://reyestr.court.gov.ua/Review/71083221, рішення прийнято за заявою громадської організації «Донбас СОС»: Антон Городецкий. Постановление №365 — первый шаг к отмене // «Донбас СОС» [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.donbasssos.org/27122017/

[10] Ток-шоу Полилог. Сезон 3. Выпуск 6. Униженные и оскорбленные (25.11.2017) [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://polilog.com.ua/2017/tak-show-polilog-sezon3-vypusk6-unizhennye-i-oskorblyonnye/ ; Ни один крымчанин не получает пенсию, пока не пришлют его документы из России, — юристы // Громадське радіо [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://hromadskeradio.org/ru/programs/kyiv-donbas/ny-odyn-krymchanyn-ne-poluchaet-pensyyu-poka-ne-pryshlyut-ego-dokumenty-yz-rossyy-yurysty

[11] Рішення Буського районного суду Львівської області від 18.01.2018 №440/356/17 [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://reyestr.court.gov.ua/Review/71676375 ; Постанова Шевченківського районного суду м. Києва від 12.12.2017 №761/9033/17 [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://reyestr.court.gov.ua/Review/71551729

[12] Стан виконання Національної стратегії. Розширений пошук по заходах [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.hro.org.ua/index.php?r=9#result ; Резюме Звіту за результатами моніторингу імплементації Національної стратегії у сфері прав людини (1 грудня 2015 року – 1 грудня 2017 року) [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://helsinki.org.ua/wp-content/uploads/2017/12/Web_NazStrategy_HumanRights_Ukr_A5.pdf